Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №320/34168/24 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)

Дата: 10 червня 2026 р.

Справа: №320/34168/24

Суддя: Головенко О.Д.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м.Київ № 320/34168/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень - рішень та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області та просить суд:

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області форми “Р” № 00007792404 від 22.01.2024;

визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області форми “Р” № 00007802404 від 22.01.2024;

зобов`язати Державну податкову службу виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем податкового органу, внесення податкової інформації до яких здійснюється податковим органом, інформацію про наявність у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 грошового зобов`язання, оформленого податковими повідомленнями-рішеннями № 00007792404 від 22.01.2024 та № 00007802404 від 22.01.2024, та інформацію про пеню, нараховану за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, оформлених такими податковими повідомленням - рішенням.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що податковим органом протиправно прийнято спірні податкові повідомлення – рішення, оскільки зміст акту перевірки № 20/11-28-24 04/2811801014 від 02.01.2024, а також вказані в ньому суми і розрахунки не відповідають дійсності. Вказує, що позивач з 2019 року по сьогоднішній день числиться переплата (надміру сплачена сума) на користь ГУ ДПС у Кіровоградській області в загальній сумі 674 302,62 грн, в тому числі переплата зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 481 279,65 грн та переплата з військового збору в розмірі 26 749,93 грн і 41 529,36 грн, які не були враховані контролюючим органом під час перевірки в частині правомірності нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2016 рік.

Відповідачі проти позову заперечують, направили на адресу суду відзиви на позовну заяву, відповідно до яких зазначають, що під час перевірки встановлено заниження суми податкового зобов`язання податку на доходи фізичних осіб, які сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за 2016 рік на загальну суму 422 296,17 грн, чим порушено п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПК України), п. 2, п. 6 та п. 7 Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.3. п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 05.03.2020 № 383 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » з 16.03.2020 розпочато документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства в частині правомірності нарахування та сплати до бюджету податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Документальну позапланову невиїзну перевірку тимчасово призупинено на період з 18.03.2020 по 31.05.2020 у зв`язку з набранням чинності Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-19)», про що повідомлено ФОП ОСОБА_1 листом від 20.03.2020 № 1165/ФОП/11-28-33-04-14 «Про тимчасове зупинення перевірки», яке надіслано засобами поштового зв`язку 20.03.2020 №1165/ФОП/11-28-3304- 14.

Перевірку поновлено з 22.12.2023 на три дні, про що повідомлено ФОП ОСОБА_1 листом від 19.12.2023 № 12345/ФОП/11-28-24-04.

Перевірку проведено в приміщенні ГУ ДПС у Кіровоградській області за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, каб. 415.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.01.2024 № 20/11-28 24- 04/ НОМЕР_1 про встановлення порушення вимог податкового та іншого законодавства, зокрема:

п. 177.2 ст. 177 ПК України, п. 2, п. 6 та пункт 7 Інструкції в частині заниження податкового зобов`язання по податку на доході фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на 422 296,17 грн;

п.п. 1.1 - 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України в частині заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на 22 538,27 грн.

Зазначений період перевірено у ході проведення планової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 04.02.2019 № 9/11-28-13- 05/ НОМЕР_1 .

За результатами перевірки, ГУ ДПС у Кіровоградській області 22.01.2024 прийнято:

податкові повідомлення-рішення за № 000078022404 про визначення суми грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб основного платежу 422 296,17 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції 211 148,09 грн;

податкове повідомлення рішення за № 00007802404 про визначення суми грошового зобов`язання по військовому збору – 22 538,17 грн та застосованої штрафної (фінансової) санкції 11269,10 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувлася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 , до контролюючого органу заперечення до акту перевірки не надавалися. За період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування.

Зазначений період перевірено у ході проведення планової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 04.02.2019 №9/11-28-13- 05/ НОМЕР_1 .

ФОП ОСОБА_1 результати акту документальної планової виїзної перевірки від 04.02.2019 №9/11-23-13-05/ НОМЕР_1 не оскаржувалися, додаткові документи, в порядку визначеному п. 44.7 ст. 44 ПК України, не надавалися та грошові зобов`язання визначені контролюючим органом за результатами перевірки, сплачено в повному обсязі.

Позивачем 25.12.2019 за № 9272106054 до контролюючого органу подане уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік – за період, який охоплено та перевірено документальною плановою виїзною перевіркою (акт від 04.02.2019 № 9/11 23-13-05/2811801014).

Відповідно до вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом виручка у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу встановлені його заниження на загальну суму 1 861 538,45 грн.

Результати перевірки визначення суми чистого оподатковуваного доходу з урахуванням акту документальної планової виїзної перевірки від 04.02.2019 № 9/11-23 13-05/2811801014. За 2016 рік: подання податкової декларації № 9272106054 (уточнююча) від 25.12.2019, сума чистого оподатковуваного доходу: дані податкових декларацій – 843 538,41 грн, дані перевірки – 2 705 076,86, розбіжність – /+ 1 861 538,45 грн.

На підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 04.02.2019 № 9/11-23 12 05/2811801014 ФОП ОСОБА_1 не підтверджено витрат на загальну суму 358 987,00 грн.

Таким чином, даною перевіркою обраховано суму чистого оподатковуваного доходу, яка становить 2 346 089,86 грн / 2 705 076,86 грн. (сума чистого оподатковуваного доходу за даною перевіркою) – 358 987,00 грн. (сума непідтверджених витрат за попередньою перевіркою).

Результати перевірки визначення суми чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік: подання податкової декларації № 9272106054 (уточнююча) від 25.12.2019, сума чистого оподатковуваного доходу: дані податкових декларацій – 843 538,41 грн, дані перевірки – 2 346 089,86 грн, розбіжність – /+ 1 502 551,45 грн.

Тобто, перевіркою встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на загальну суму 1 502 551,45 грн, чим порушено вимоги п. 177.2 ст. ПК України.

На підставі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік від 25.12.2019 № 9272106054 (уточнена) ФОП ОСОБА_1 при задекларованому загальному річному доходу (рядок 12) у розмірі 843 538,41 грн не визначено до сплати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (рядок 18, задекларовано 0 грн), чим порушено п. 2, п. 6 та п. 7 Інструкції.

Перевіркою проведено остаточний розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності за перевіряємий період, що підлягає сплаті до бюджету, та визначено до сплати податок за 2016 рік у сумі 422 296,17 грн.

Результати перевірки визначення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних за 2016 рік: подання податкової декларації № 9272106054 (уточнююча) від 25.12.2019, сума чистого оподатковуваного доходу: дані податкових декларацій – 0,0, дані перевірки – 422 296,17 грн, розбіжність – / + 422 296,17 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження суми податкового зобов`язання податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за 2016 рік на загальну суму 422 296,17 грн, чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України, п. 2, п. 6 та п. 7 Інструкції.

Відповідно п.п. 1.1 - 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України ФОП ОСОБА_1 є платником військового збору.

Підпунктом 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПК України.

Об`єктом оподаткування військовим збором фізичної особи - підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПК України).

Перевіркою питання правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та утримання військового збору від здійснення підприємницької діяльності з урахуванням порушень викладених в п. 2.1.2 встановлено, що в порушення вимог п.п. 1.1 -1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України позивачем занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за 2016 рік, на загальну суму 22 538,27 грн.

Результати перевірки визначення суми військового збору з доходів фізичних осіб підприємців. За 2016 рік: подання податкової декларації № 9272106054 (уточнююча) від 25.12.2019, сума чистого оподатковуваного доходу: дані податкових декларацій 12 653,08 грн, дані перевірки – 35 191,35 грн, розбіжність – / + 22 538,27 грн.

Таким чином, у зв`язку із завищенням складу задекларованих витрат встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу, що спричинило заниження суми податкового зобов`язання по військовому збору від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на суму 22 538,27 грн, чим порушено п.п. 1.1-1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України.

Встановленні обставини позивачем не спростовано, не подано жодного доказу на підтвердження своїх доводів, які вказані у позовній заяві, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Належних і допустимих доказів, які б спростовували наведені порушення, позивачем за час розгляду справи до суду надано не було.

Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua