Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №320/32971/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Київ справа №320/32971/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить суд:

- визнати протиправним, нечинним з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області рішення № 2 від 18.01.2025 року «Про порушення дисциплінарної справи» відносно адвоката ОСОБА_1 ; визнати протиправним з дня прийняття Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення № VI-014/2025 від 06.06.2025 року у дисциплінарній справі «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності строком на шість місяців, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю» адвоката ОСОБА_1 та скасувати його;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вилучити із ЄРАУ відомості про зупинення права ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю відповідно рішення № VI-014/2025 від 06.06.2025 року у дисциплінарній справі стосовно ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідачів, якими порушено дисциплінарне провадження та в подальшому притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, неналежного виконання або невиконання своїх професійних обов`язків є неправомірними, безпідставними та такими, що не відповідають і не узгоджуються з фактичними обставинам справи, постановлені з перефразуваннями на свій розсуд пояснень скаржника, не з`ясування всіх обставин справи, не визначивши об`єктивної сторони проступку, без повного дослідження доказів і їх ігнорування, неправильним застосуванням норм права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідача-2 долучено до матеріалів справи відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення про застосування дисциплінарного стягнення до позивача прийнято у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття.

Також відповідачем-2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до відповідача-1 щодо визнання протиправним, нечинним з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області рішення № 2 від 18.01.2025 року «Про порушення дисциплінарної справи» відносно адвоката ОСОБА_1 . Зауважено, що позивачем порушено строк звернення до суду в цій частині вимог.

Окрім цього, представником відповідача-2 подано клопотання про залучення третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 залучено третю особу ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 позовну заяву ОСОБА_5 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо оскарження рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області № 2 від 18.01.2025 року «Про порушення дисциплінарної справи» відносно адвоката ОСОБА_5 залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним, нечинним з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області рішення № 2 від 18.01.2025 року «Про порушення дисциплінарної справи» відносно адвоката ОСОБА_1 .

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.11.2024 до КДКА Донецької області надійшла скарга ОСОБА_2 щодо поведінки адвоката Браги А.І.

Рішенням КДКА Донецької області № 2 від 18.01.2025 (провадження № 3/66) було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням КДКА Донецької області у складі дисциплінарної палати № 67 від 15.03.2025 (провадження № 3/66) притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3, 5 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме грубе одноразове порушення ст.7, ч.2 ст.11, ч. 1 ст.12-1 Правил адвокатської етики та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

Скаржник ОСОБА_2 та позивач звернулися зі скаргами на Рішення КДКА № 67 від 15.03.2025 до ВКДКА.

Рішенням ВКДКА № VI-014/2025 від 06.06.2025 скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; скаргу адвоката Браги Антона Івановича, задоволено частково; Рішення КДКА Донецької області у складі дисциплінарної палати № 67 від 15.03.2025 року (провадження № 3/66) про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць, - змінено в частині застосованого дисциплінарного стягнення; застосовано до адвоката Браги Антона Івановича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3058 від 12.11.2008 року) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, з урахуванням відбутого строку дисциплінарного стягнення 1 (один) місяць.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно частин 1, 2 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарними проступками, згідно частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеного в ЄРАУ ( ст.33 Закону).

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку ( ст. 34 Закону ), в тому числі порушення Правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків.

Для застосування п.3 ч.2 ст.31 Закону України при кваліфікації проступку як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики (ПАЕ) слід виходити з аналізу обставин справи, що таке порушення було одноразове та не вчинялось адвокатом до цього.

Адвокатом вчинено грубе порушення Правил адвокатської етики, що виражається в порушенні основних принципів — принципу дотримання законності, пріоритету інтересів клієнта, компетентності та добросовісності.

В межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходи з переваги інтересів клієнта (ст.ст.7, 8 Правил адвокатської етики).

У статті 14 ПАЕ чітко визначено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правничої допомоги.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Приписами статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому положеннями статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Положеннями частин 1, 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Статтею 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; виконує інші функції відповідно до цього Закону.

В частині п`ятій статті 52 Закону зазначається, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Судом установлено, що відповідач-2 в оскаржуваному рішенні зазначав, що висновки дисциплінарної палати КДКА регіону знайшли своє підтвердження.

Зокрема, адвокат Брага А.І., уклавши 03.07.2024 з громадянином ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги на представництво інтересів останнього у всіх установах, та судах всіх інстанцій України, умови даного договору порушив та взяті на себе обов`язки не виконав.

Зокрема, при розгляді адміністративної справи № 752/10615/24 у Голосіївському райсуді м. Києва у засіданні 09.07.2024 позивач, як адвокат, та його довіритель, не прийняв участі без поважних причин, хоча надав суду відповідну розписку про ознайомлення з датою проведення судового засідання; будь-яких клопотань чи заяв в інтересах ОСОБА_2 до справи не долучав; про неможливість прийняти участь в судовому засіданні повідомив суд лише 11.07.2024 - через декілька днів після ухвалення судом першої інстанції постанови.

Крім того, в матеріалах справи під час розгляду скарг відповідачем-2 відсутнє підтвердження підготовки апеляційної скарги та її подання.

Тобто, адвокат не вжив належних заходів для захисту прав свого клієнта, інваліда війни 2 групи, більше того рекомендував клієнту не з`являтися в судове засідання.

Відповідно до ст.44 Правил адвокатської етики адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Посилаючись на те, що не зміг прийняти участі в судовому засіданні 09.07.2024 року, адвокат зазначив, що повертався з відрядження та був травмований. Однак будь-якого документального підтвердження того, де саме він перебував у відрядженні та коли, адвокат не надав, в матеріалах такі документи відсутні. Вказані обставини також не спростовано і під час розгляду справи.

Також, адвокат Брага А.І. не зміг пояснити чому він не подав заяву через «Електронний суд» 09.07.2024 до Голосіївського райсуду м. Києва про неможливість прийняти участь в судовому засіданні 09.07.2024, а подав її лише 11.07.2024 року.

Станом на червень 2025 року, розгляду дисциплінарної справи ВКДКА, на сайті Судової влади відсутня будь-яка інформація стосовно того, що в провадженні Київського апеляційного суду знаходилася на розгляді справа № 752/10615/24, апеляційна скарга адвоката Браги А.І. ( в інтересах ОСОБА_2 ) на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2024 року. Матеріали дисциплінарної справи не містять інформацію, що адвокатом було підготовлено та подано апеляційну скаргу.

При цьому, суд бере до уваги, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури врахувала, що позивачем укладено 03.07.2024 договір про надання правової допомоги з ОСОБА_2 на представництво інтересів останнього в усіх установах незалежно від форм власності, у судах усіх інстанцій України щодо будь-яких питань, що стосуються клієнта, без обумовлення терміну його дії.

Доказів того, що вказаний договір розірвано з ініціативи адвоката Браги А.І., до ВКДКА під час розгляду справи не надано.

Позивач стверджував, що через відсутність розуміння та відхилення від обраної стратегії захисту був вимушений відмовитись від подальшого представництва інтересів ОСОБА_2 ; інформація щодо подальшого руху апеляційної скарги йому невідома; попросив ОСОБА_2 більше його не турбувати. Водночас, зазначенні твердження адвоката містять лише усний характер.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок ВКДКА, що договір є чинним не розірваним, адвокатом одноособово припинено надання правничої допомоги. А вказана поведінка адвоката свідчить не лише про неналежне виконання ним професійних обов`язків та порушення Правил адвокатської етики, але і про грубе ігнорування вимог ст.cт.26, 27, 29 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.7, 8, 12, 14, ст.15 Правил адвокатської етики.

Дія договору про надання правничої допомоги припиняється його належним виконанням, або може достроково припинена за взаємною згодою сторін, або договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, на умовах, передбачених договором.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір укладено в письмовій формі, і в письмовій формі може бути розірвано, при наявності на те підстав.

Зважаючи на вказане, суд не вбачає порушень в діях ВКДКА в частині виснування щодо того, що обране КДКА Донецької області дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць, є занадто м`яким та те, що вважала за необхідне змінити вид обраного стягнення на більш суворе, у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, що буде співмірним із характером вчиненого ним дисциплінарного проступку - одноразовим грубим порушенням Правил адвокатської етики, відповідатиме особі адвоката та сприятиме досягненню мети притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Такий вид стягнення є пропорційним до вчиненого адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, не є дискримінаційним по відношенню до нього, переслідує законну мету накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді дотримання принципу справедливості, співмірності, індивідуалізації обрання стягнення і невідворотності покарання за вчинене діяння.

Натомість, позивачем не спростовано належними та допустимим доказами висновків відповідача-2. Зокрема, твердження позивача про відсутність в рішенні ВКДКА мотивування складу та тяжкості вчиненого проступку; про не врахування наданих позивачем доказів та доводів на його користь щодо поважності причини неявки в засідання Голосіївського районного суду м. Києва 09.07.2024, а також не дотримання комісією принципу презумпції невинуватості адвоката; про не врахування комісією безоплатності надання позивачем послуг скаржнику та факту повного виконання ним зобов`язань за договором, в тому числі й щодо подання апеляційної скарги на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 09.07.2024 є безпідставними та не знайшли підтверджень під час розгляду справи.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством передбачено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи.

Відповідно до частини 1 розділу 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА від 17.11.2012, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Тобто, чинним законодавством України встановлено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи.

ВКДКА, як і КДКА регіону, має всі необхідні ознаки «суду» у розумінні ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод. Тобто, ВКДКА під час виконання зазначених функцій є належним апеляційним «судом», встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - «квазісудовим органом».

Таким чином, КДКА регіонів є першою інстанцією в системі квазісудових органів адвокатського самоврядування, а ВКДКА - апеляційною.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, зокрема, Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.10.2020 по справі № 826/3443/18, де вказано, що досліджуючи правову природу діяльності відповідача, Суд зазначає, що відповідно до завдань, які визначенні в статті 50 Закону № 5076-VI з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення «Срамек проти Австрії» Sramek v. Austria п. 36) КДКА Вінницької області має всі ознаки «суду» у розумінні ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року. Під час виконання своїх функцій є належним судом, встановленим законом, саме як квазісудовий орган в системі Національної асоціації адвокатів України.

Так, рішенням КДКА від 15.05.2025 притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3, 5 ч.2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме грубе одноразове порушення ст. 7, ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 (один) місяць.

ВКДКА рішенням № VI-014/2025 від 06.06.2025 в т.ч. задовольнила частково скаргу адвоката ОСОБА_1 , рішення КДКА змінила в частині застосованого дисциплінарного стягнення, застосувала до адвоката Браги Антона Івановича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3058 від 12.11.2008 року) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, з урахуванням відбутого строку дисциплінарного стягнення 1 (один) місяць.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, якi адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Постанова Верховного Суду від 08 вересня 2020 року, справа №П/811/2499/17, адміністративне провадження №К/9901/2349/19).

З системного аналізу норм Положення, а також статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що ВКДКА, ухвалюючи нове рішення за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної КДКА, має право приймати такі ж рішення, що й остання з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, оскільки пункт 3 частини п`ятої статті 52 цього Закону прямо передбачає повноваження ВКДКА змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіонального рівня. Також норми абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення, прийнятого на виконання цього Закону, прямо передбачають право ВКДКА приймати такі рішення, які відповідно до чинного законодавства має право приймати регіональна КДКА.

Згідно з п.3.43 Регламенту за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право, в т.ч. змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У разі скасування рішення КДКА та ухвалення ВКДКА нового рішення або про зміну рішення КДКА із застосовуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, ВКДКА приймає також рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності. У разі скасування рішення КДКА та ухвалення ВКДКА нового рішення або про зміну рішення КДКА із застосовуванням до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, враховується відбутий строк дисциплінарного стягнення, з конкретним зазначенням його в місяцях та/або днях.

Таким чином, доводи позивача про порушення ВКДКА принципу юридичної відповідальності «Non bis in idem», тобто, притягнення двічі до дисциплінарної відповідальності за один і той самий дисциплінарний проступок є помилковими та неприйнятними.

Відповідно до п. 3.35 Регламенту ВКДКА копії вступної та резолютивної частини, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, рішення ВКДКА підписуються Головою ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА шляхом накладення електронного підпису та невідкладно, але не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення, направляються на офіційні електронні адреси адвоката, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, ради адвокатів регіону та Ради адвокатів України.

Так, листом ВКДКА від 11.06.2025 за вих. № 3633 адвокату та скаржнику було направлено копію вступної та резолютивної частини рішення ВКДКА.

Відповідно до приписів п.3.35 Регламенту ВКДКА копії рішень ВКДКА засвідчуються Головою ВКДКА або Головою Секретаріату ВКДКА та доводяться до відома адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 10-15 робочих днів з дня прийняття рішення одним із наступних способів: - вручення рішення під розписку або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення); - надсилання на адресу електронної пошти зазначеної в скарзі (заяві) та в Єдиному реєстрі адвокатів України (для адвокатів); - оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

На виконання вимог п. 3.35 Регламенту ВКДКА, листом за вих. № 3778 від 24.06.2025, тобто, на 15-й робочий день після прийняття, копія повного тексту рішення ВКДКА була направлена учасникам дисциплінарного провадження.

Зазначеним вище спростовуються аргументи позивача про несвоєчасне вручення йому повного тексту рішення ВКДКА.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВКДКА прийнято у спосіб та в межах наданих повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття.

Після прийняття рішення ВКДКА на адресу комісії від позивача 09.06.2025 за вх. № 28557 та вх. № 28548, 10.06.2025 за вх.№ 28585,12.06.2025 за вх. № 28615 та 18.06.2025 за вх.№ 28693 надійшли клопотання, в яких ним порушувалося питання щодо перегляду комісією рішення ВКДКА № VI-014/2025 від 06.06.2025, прийнятого за результатом розгляду скарг на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області № 67 від 15.03.2025, а також щодо надання документів, що стосуються засідання ВКДКА 06.06.2025.

Листом ВКДКА за вих.№ 3866 від 25.06.2025 позивача було повідомлено про те, що, приписами чинного законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності не передбачено можливості перегляду ВКДКА прийнятого нею рішення, а також зазначено, що Регламентом ВКДКА не передбачено здійснення аудіо- відеозапису засідання комісії та ведення його стенограми.

Отже, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо процедурних порушень комісії, зокрема, щодо порушення процесуальних строків розгляду скарги та про несвоєчасне вручення позивачу повного тексту Рішення ВКДКА є помилковими та неприйнятними.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним з дня прийняття Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішення № VI-014/2025 від 06.06.2025 року у дисциплінарній справі «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності строком на шість місяців, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю» адвоката ОСОБА_1 та скасування його.

Оскільки вимога про зобов`язання Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вилучити із ЄРАУ відомості про зупинення права ОСОБА_1 на заняття адвокатською діяльністю відповідно рішення № VI-014/2025 від 06.06.2025 року у дисциплінарній справі стосовно ОСОБА_1 є похідною від попередньої, суд не вбачає підстав для надання їй оцінки з огляду на відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги позивача до відповідача-2.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11 червня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.