Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №320/5567/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Київ справа №320/5567/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 року №287 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку та статус невійськовозобов`язаного.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ст. 61-А, гр. III, н-з МОУ № 402/2008 року. Позивач зазначає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, Відповідач зобов`язаний внести відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що і зробив одразу після пройденої ВЛК у 2023 році, але згодом видалив таку інформацію з реєстру та вніс дані про перебування на обліку позивача в статусі військовозобов`язаного. Позивач звертає увагу, що взяття його на облік відбулось відповідно до наказу №287 від 21.08.2024 року, але таке взяття на облік суперечить Закону, оскільки жодним Законом не передбачено повторне взяття на облік раніше виключених з військового обліку. Також позивач зазначає, що ні Закон №2232-ХІІ, ні Порядок №1487, ні Наказ МО №402 не передбачають можливості визнання недійсними рішень ВЛК за наказом керівника ТЦК та СП та поновлення на військовому обліку осіб.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку стосовно офіцерів запасу повинно оформлюватись свідоцтвом про хворобу, що розглянуте та затверджене ВЛК регіону. Саме такий документ є підставою для подальшого виключення військовозобов`язаного офіцера запасу з військового обліку, та, як наслідок, переведення його до категорії «невійськовозобов`язаний». 21.08.2024, на виконання вимог Положення про ВЛК, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 був виданий Наказ №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» (далі - Наказ про поновлення на обліку або Наказ №287). Відповідно до цього Наказу, серед іншого, було встановлено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу та внести відповідні зміни до елементів персонально- якісного військового обліку (переміщення до відповідних картотек тощо). Відповідач зазначає, що оскільки позивач був виключений з військового обліку без свідоцтва про хворобу, як того вимагало (і вимагає) Положення про ВЛК, він, в силу Наказу про поновлення на обліку, вважається таким, що поновлений на військовому обліку. У зв`язку з цим, позивач вважається поновленим на військовому обліку на підставі Наказу №287. Крім того, відповідач зазначає, що видання наказу № 287 та поновлення позивача на його підставі на військовому обліку є цілком правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно Довідки лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.07.2023 № 18/2958 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61А графи ІІІ Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 від 2008.

Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 06.07.2023, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 06.07.2023 року на підставі ст. 61А графи ІІІ Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 від 2008, виключений ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку, про що зроблено запис у військово-обліковому документі.

Відповідно до відмітки в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 06.07.2023, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 знятий (виключений) з військового обліку з 06.07.2023.

У позовній заяві позивач зазначає, що процедура виключення його з військового обліку є завершеною, та завершилась 06.07.2023 року та знайшла своє відображення у відповідних документах, у тому числі і в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом на 03.12.2025 була наявна інформація про результати медично огляду Позивача, а саме в графі «Постанова ВЛК» зазначено - «Непридатний з виключенням з військового обліку» «Дата ВЛК 06.07.2023».

Проте, в подальшому Позивача було протиправно поновлено на військовому обліку.

Позивачем, 15.11.2025 року було направлено Відповідачу заяву, щодо внесення коректних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у якому Позивач звернувся з проханням: «прошу внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію (дані) про виключення мене, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 з військового обліку у зв`язку із визнанням непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку».

Втім, відповідач, на згадану заяву відповіді не надав, відповідно відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не були внесені.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалась між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту - Закон № 2232-ХІІ).

За приписами частин третьої, дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч.7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).

У статті 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення №154 від 23.02.2022).

Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують сповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 3 статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема: зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Матеріалами справи встановлено, що позивача згідно Довідки лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.07.2023 № 18/2958 з було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61А графи ІІІ Розкладу хвороб наказу МОУ № 402 від 2008.

Тобто позивач є непридатним до військової служби на підставі статті 61А графи ІІ Розкладу хвороб з виключенням з військового обліку.

Відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби, затвердженого Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, до статті 61А включено: артрози та інші ураження суглобів М15-М19, М22-М25 (поліартроз, коксартроз, гонартроз, інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів); хвороби м`яких тканин М60-М79 (хвороби та ураження м`язів, синовіальної оболонки та сухожилків, бурсопатії, ентезопатії, ураження плеча); остеопатії і хондропатії М80-М94 (остеопороз кісток з патологічним або без патологічного перелому, остеомаляція у дорослих, уповільнене зрощення перелому, стресові переломи, фіброзна дисплазія кісток, остеомієліт, остеонекроз, хвороба Педжета, юнацькі остеохондрози кісток (крім хребта), інші остеохондропатії та ураження хряща) зі значними та помірними порушеннями функцій.

Громадяни за статтею 61А - непридатні до військової служби.

Позивач зазначає, що оскільки він був виключений з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, про що відповідачем було внесено відповідну інформацію в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, втім згодом видалив таку інформацію з реєстру та вніс дані про перебування на обліку позивача в статусі військовозобов`язаного.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначав, що Наказом від 21.08.2024 №287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово- лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», витяг з якого додається. Відповідно до пунктів 3 та 4 згаданого Наказу №287 було встановлено наступне:

« 3. У зв`язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024року, висновки ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у вищевказаний період, вважати недійсними.

4. Військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 року поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Таким чином, оскільки позивач був виключений з військового обліку без свідоцтва про хворобу, як того вимагало (і вимагає) Положення про ВЛК, він, в силу Наказу про поновлення на обліку, вважається таким, що поновлений на військовому обліку.

Як було зазначено вище, виключення з військового обліку військовозобов`язаних відбувається відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, відповідно до якої виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, серед іншого, визнані непридатними до військової служби.

Непридатність до військової служби, яка є підставою для виключення військовозобов`язаного з військового обліку, встановлюється за результатами проведення медичного огляду. Відповідно до частини 13 статті 2 Закону 2232-XII, порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначена Положенням № 402.

Згідно підпункту 22.1 глави 22 розділу II Положення № 402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:

а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;

б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:

цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);

військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;

в) на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. У випадку діагностування у військовозобов`язаного, резервіста хвороби, зумовленої ВІЛ, діагноз та стаття Розкладу хвороб до військового квитка та облікової картки не записуються. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;

г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у МО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;

ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;

д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.

Відповідно до абзацу першого пункту 22.2 глави 22 розділу II Положення №402 книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

Правилами пункту 22.5 глави 22 розділу II Положення № 402 визначено, що про ВЛК Свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Відповідно до підпункту б) пункту 22.6 глави 22 розділу II Положення № 402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку";

Обмежено придатний до військової служби.

Отже, вирішення питання про ступінь придатності особи до військової служби належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій. Саме ВЛК приймає постанову про придатність, обмежену придатність чи непридатність до військової служби, а також про виключення з військового обліку за станом здоров`я.

Згідно з положеннями пункту 2.3.1 , 2.3.4 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу,

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема: розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з положеннями пункту 2.4.5 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Згідно з положеннями пункту 3.4 глави 2 розділу І Положення у редакції на час прийняття спірного наказу, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.

Згідно з положеннями пункту 20.2 глави 2 розділу І Положення, Постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Суд звертає увагу, що зазначені вище норми Положення №402 та інші положення законодавства, не наділяють жодними повноваженнями відповідача, безпосередньо його керівника, щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних

Наказ від 21.08.2024 №287 є організаційно-розпорядчим актом відповідача як органу військового управління і сам по собі не може змінювати чи скасовувати медичний висновок, прийнятий компетентним органом, хоча і в помилковій формі, та втілений у відповідному записі до військово-облікового документа позивача.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, визначені, зокрема, Порядком № 1487, полягають в організації військового обліку, веденні відповідної документації, внесенні відомостей до Реєстру, але не включають повноважень щодо самостійної зміни постанов ВЛК та їх наслідків для статусу особи.

Суд зауважує що у разі наявності порушень при оформленні документів ВЛК, усунення таких порушень має здійснюватися у спеціальному порядку, визначеному Положенням про ВЛК, а не шляхом прийняття внутрішнього адміністративного акта територіального центру. При цьому, матеріали справи не свідчать, що відповідачем 1 проводилось службове розслідування з вказаного питання, в межах якого не запитувались у позивача будь які медичні документи на підставі яких він був визнаний не придатним до військової служби з подальшим зверненням відповідача до уповноваженого органу або суду з питання оскарження висновку ВЛК.

Таким чином, до моменту належного перегляду чи скасування довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06.07.2023 № 18/2958 в передбаченому законом порядку така довідка, а також здійснений на її підставі запис у військово обліковому документі позивача є чинними та обов`язковими до виконання для відповідача як органу військового управління та органу ведення Реєстру.

Оскільки медичний огляд позивача було проведено компетентним органом, за результатом огляду цим органом позивача визнано непридатним позивача до військової служби з виключенням його з військового обліку, що відповідачем не оспорюється, а відомості про оформлений ВЛК документ внесено до паперового військово-облікового документа та відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд вважає, що відповідач з очевидним перевищенням наданих йому чинним законодавством повноважень поновив позивача на обліку військовозобов`язаних осіб.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 06.07.2023, ОСОБА_1 має військове звання молодший лейтенант, що виключає застосування до нього, як зазначав відповідач, положень п. 4 Наказу від 21.08.2024 № 287, згідно якого серед іншого, було встановлено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу та внести відповідні зміни до елементів персонально- якісного військового обліку (переміщення до відповідних картотек тощо).

Також суд зазначає, що виявлені відповідачем порушення, допущені при виконанні своїх безпосередніх функцій, зокрема, відсутність книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов`язаних військово-лікарською комісією в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, не можна ставити у провину позивачу та таким чином порушувати його права та не може бути у відповідності до Положення підставою для скасування висновків військово-лікарської комісії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено, ані такого терміну як «поновлення на військовому обліку», ані механізму для такого поновлення.

Окрім того, в пункті 4 спірного наказу чітко зазначено, що військовозобов`язаних, які були виключені з військового обліку рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 вирішено поновити на військовому обліку, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас, суд зазначає, що оскаржуваним наказом № 287 від 21.08.2024р. було вирішено поновити на військовому обліку військовозобов`язаних осіб, позивача, висновок військово-лікарської комісії про непридатність якого до військової служби з виключенням з військового обліку було прийнято 06.07.2023, а не в періоди, які вказані в п. 3 та 4 оскаржуваного наказу.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно та безпідставно включив позивача до наказу від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов`язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями при ІНФОРМАЦІЯ_7 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», у зв`язку з чим вимога позивача про визнання протиправним та скасування Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 року №287 в частині, що стосується ОСОБА_1 , підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Водночас, згідно з вимогами пункту 10 частини другої статті 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на те, що судом задоволено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 року №287 в частині, що стосується ОСОБА_1 , то позовна вимога про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку та статус невійськовозобов`язаного, також підлягає задоволенню, як похідна.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення (дії, бездіяльності).

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача, а відтак вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1 064, 96 грн. згідно платіжної інструкції від 30.01.2026 №7421-0337-0509-5490.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1 064, 96 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 78, 90, 139, 143, 159, 242 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 року №287 в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 про його виключення з військового обліку та статус невійськовозобов`язаного.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.