Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №300/1524/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. справа № 300/1524/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (далі – відповідач, Центр БПД), в якому, з урахуванням заяви позивача щодо уточнення (конкретизації) вимоги зобов`язального характеру, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по ухиленню від невідкладної адміністративної процедури розгляду скарги і клопотання позивача від 13.03.2026 на протиправну поведінку представника - адвоката Глинської І.П.;

- зобов`язати відповідача замінити адвоката Глинську І.П., як представника потерпілого ОСОБА_1 .

Адміністративний позов обґрунтований тим, що відповідачем було видано доручення адвокату Глинській І.П. на представництво інтересів позивача. Однак, як стверджує позивач, адвокат Глинська І.П. правничу допомогу йому у справі №344/15948/24 належним чином не надала, з матеріалами кримінальної справи тривалий час не знайомилась, хоча завіряла, що надасть 13.03.2026 звіт про ознайомлення з матеріалами та проєкти скарги на постанову та ухвалу суду, що призвело до завдання шкоди правам ОСОБА_1 . Позивач також зазначив, що бездіяльність відповідача стосовно відсутності реакції на його клопотання та скаргу щодо вказаного адвоката спровокувала у нього морально-психологічний стрес. ОСОБА_1 наголосив, що відповідачем не забезпечено йому надання гарантованої чинним законодавством якісної безоплатної правової допомоги та не проведено відповідний моніторинг стандартів якості надання безоплатної правової допомоги. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:

- обґрунтованого розрахунку розміру моральної шкоди;

- належним чином засвідченої копії довідки внутрішньо переміщеної особи або інших документів, що підтверджують його зареєстроване місце проживання на час подання позову до суду

- документа про сплату судового збору у розмірі 19302,40 грн або доказів наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ухвали суду від 13.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у сумі 35000 євро повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Позивача звільнено від сплати судового збору. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

30.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, мотивований тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами в розумінні глави 5 КАС України, а відтак задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до законодавства виконано обов`язок щодо призначення адвоката позивачу ОСОБА_1 в повному обсязі. Поряд з тим, відповідач листом № 017/06-7/1672 від 07.04.2026 звернувся до адвоката Глинської І.П. щодо надання інформації про хід виконання доручення, оскільки від ОСОБА_1 13.03.2026 (вх. №Д-137/017 від 13.03.2026) надійшла скарга щодо неналежного, на його думку, виконання адвокатом доручення №017/06.1/2402 та клопотання про надання письмового звіту. Також 01.04.2026 на адресу Західного міжрегіонального центру надійшла скарга позивача ОСОБА_1 (вх. №Д-180/017 від 02.04.2026) про невідкладну заміну адвоката Глинської І.П. з підстав не ознайомлення останньою із матеріалами справи №344/15948/24. У відповідь на вказані звернення та після інформації, отриманої від адвоката Глинської І.П. на лист №017/06-7/1672 від 07.04.2026, Західним міжрегіональним центром позивачу надано відповідь №Д-137/017/117 від 10.04.2026, яка ним особисто отримана 18.04.2026 листом R067145240899.

У вказаній відповіді Доненку В.О., серед іншого, роз`яснено перелік підстав для заміни адвоката, який надає безоплатну правничу допомогу, що визначені у частині 2 статті 24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». За результатами розгляду звернень ОСОБА_1 щодо заміни адвоката Глинської І.П. об`єктивних підстав, визначених вказаним Законом, не встановлено, а тому замінити адвоката не виявляється можливим.

Відповідач вказав, що фахівці Західного міжрегіонального центру не вправі впливати на адвоката чи іншим чином втручатися у його діяльність, в тому числі бути посередниками у передачі вимог отримувача безоплатної вторинної правничої допомоги до призначеного йому адвоката. За результатами розгляду звернень (скарг та клопотання) позивача ОСОБА_1 та аналізу наданої адвокатом Глинською І.П. інформації про хід виконання доручення Західний міжрегіональний центр дійшов висновку, що обставини, викладені у зверненнях, не підтвердилися та підстав для вжиття до адвоката заходів реагування немає. Також відповідач звернув увагу суду, що 02.04.2026 в рамках виконання адвокатом Глинською І.П. доручення від 04.03.2026 №017/06.1/2402 уповноваженими особами Західного міжрегіонального центру проведено моніторинг якості надання безоплатної вторинної правничої допомоги позивачу ОСОБА_1 у справі №344/15948/24 та порушень Стандартів якості надання безоплатної правничої допомоги зі сторони адвоката не виявлено.

Вважає, що оскільки адвокат надає безоплатну правничу допомогу на підставі укладеного контракту, форму і зміст якого затверджено на законодавчому рівні, він не є найманим працівником, а також з урахуванням того, що адвокат притягається до відповідальності виключно відповідними комісіями, створеними при радах адвокатів - розгляд скарг щодо адвоката не підпадає під вимоги Закону України «Про адміністративну процедуру».

Щодо якості наданих послуг відповідач зауважив, що адвокатом Глинською І.П. з клієнтом ОСОБА_1 проведено перше конфіденційне побачення на наступний день після отримання доручення на його представництво, того ж дня в приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду адвокат ознайомилась із матеріалами справи №344/15948/24, на підставі чого 19.03.2026 підготувала та подала до суду відповідні доповнення до поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, що свідчить про належне виконання адвокатом своїх обов`язків та відсутність підстав для притягнення останньої до відповідальності. У результаті проведеного моніторингу якості безоплатної вторинної правової допомоги жодних порушень при наданні безоплатної правничої допомоги ОСОБА_1 у справі №344/15948/24 адвокатом Глинською І.П. не виявлено. Просив в задоволеннні позову відмовити повністю.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, інші заяви та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, суд встановив таке.

04.03.2026 відповідачем складено Доручення про надання вторинної безоплатної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 04.03.2026 №017/06.1/2402, відповідно до якого адвоката Глинську Інну Павлівну призначено для надання вторинної безоплатної правничої допомоги ОСОБА_1 , у вигляді здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, як потерпілому у кримінальному провадженні №12023091010001196.

13.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання письмового звіту про обсяг виконаної роботи щодо доручення, надання всіх копій матеріалів до судового засідання, яке призначено на 19.03.2026.

Також 13.03.2026 ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги надано скаргу на представника за дорученням - Глинську І.П., у зв`язку з тим, що адвокат на зустріч 13.03.2026 не з`явилась, не ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, не склала скаргу на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Просив здійснити моніторинг якості надання послуг з боку ОСОБА_2 . Надалі подав до Центру БПД скаргу про заміну наданого за дорученням адвоката.

Відтак, позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача по ухиленню від невідкладної адміністративної процедури розгляду його скарги і клопотання на протиправну поведінку адвоката Глинської І.П., звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відтак, Основним Законом визначено право особи вільно обирати собі захисника.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” №5076-VI від 05.07.2012 (далі також – Закон №5076-VI).

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону №5076-VI порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.

Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги врегульовано відповідно до Конституції України, Закону України “Про безоплатну правову допомогу” від №3460-VI від 02.06.2011 (далі – Закон №3460-VI).

Цей Закон визначає правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу, що встановлені цим Законом (частина 1 статті 2 Закону №3460-VI).

Відповідно частин 1 та 2 статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Згідно зі статтею 15 Закону №3460-VI, суб`єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: центри з надання безоплатної правничої допомоги; адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу. Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 7 і частиною другою статті 13 цього Закону.

Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної правничої допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.

Так, згідно з приписами Положення про центри з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.07.2012 року №967/5, у своїй діяльності такі центри керуються Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства юстиції України та Координаційного центру, цим Положенням, а також своїми положеннями. Міжрегіональні центри, юрисдикція яких поширюється на територію більше двох областей, а також Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, у відповідності до пп.8 п.8 приймають рішення про заміну адвоката, припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги у випадках, передбачених Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі якщо відповідні доручення видані цими центрами.

Статтею 14 Закону №3460-VI визначено суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають внутрішньо переміщені особи на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Відповідно до частини 4 стаття 14 Закону №3460-VI суб`єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьма рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 16 цього Закону №3460-VI центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Частиною 1 статті 17 Закону №3460-VI визначено, що центр з надання безоплатної правничої допомоги: надає правничі послуги безоплатної первинної правничої допомоги, визначені частиною другою статті 7 цього Закону; здійснює правопросвітництво; приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги; забезпечує складання процесуальних документів за зверненням суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу; забезпечує участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, якщо захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення; забезпечує здійснення представництва інтересів суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, для надання такої допомоги; видає доручення для підтвердження повноважень захисника або повноважень адвоката для здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;) приймає рішення про уповноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги на надання безоплатної вторинної правничої допомоги; приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; подає клопотання до Координаційного центру з надання правничої допомоги про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги; забезпечує надання послуг з медіації у встановленому порядку; подає до Координаційного центру з надання правничої допомоги звіти про свою діяльність; виконує інші функції, передбачені Положенням про центри з надання безоплатної правничої допомоги.

Отже, до повноважень центру з надання безоплатної правничої допомоги відноситься, зокрема ухвалення рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону та прийняття рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Так, відповідно до ст. 24 Закону №3460-VI адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі:

1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору;

3) відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом;

4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

6) неналежного надання безоплатної вторинної правничої допомоги працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;

7) припинення трудового договору з працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги;

8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;

10) наявності інших підстав, передбачених законом.

Під час заміни одного адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги іншим адвокатом або працівником центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.

Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті, центр з надання безоплатної правничої допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правничої допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Статтями 25-26-1 Закону №3460-VI визначено права та обов`язки суб`єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги та суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Зокрема, частиною 1 статті 58 Закону №3460-VI передбачено, що суб`єкт надання безоплатної вторинної правничої допомоги має право, зокрема: представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 3); запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правничої допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами (пункт 4); збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги; ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею (пункт 6); інформувати центр з надання безоплатної правничої допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону (пункт 7).

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України (частина 2 статті 25 Закону №3460-VI).

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 26 Закону №3460-VI адвокат або працівник центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, зобов`язаний: неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (пункт 1); надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу (пункт 2).

За приписами частинаи 2 статті 26 Закону №3460-VI адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Відповідно до статті 26-1 Закону №3460-VI суб`єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу має право: звертатися до центру з надання безоплатної правничої допомоги із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 1); отримувати від центру з надання безоплатної правничої допомоги інформацію про документи, які необхідно подати для прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 2); отримати копію рішення про надання (відмову в наданні) безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 3); отримати роз`яснення щодо порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги (пункт 4); своєчасно отримувати якісну, у повному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу (пункт 5); безперервно отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу в разі заміни адвоката або працівника, уповноваженого центром з надання безоплатної правничої допомоги (пункт 6).

За нормами пункту 1 частини 2 статті 26-1 Закону №3460-VI суб`єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу зобов`язаний: вчасно подавати до центру з надання безоплатної правничої допомоги правдиві відомості у повному обсязі, необхідні для організації надання йому такої допомоги.

Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначені статтею 23 Закон №3460-VI.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо: 1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які надають право на безоплатну вторинну правничу допомогу; 2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування; 3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону; 4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі; 5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою; 6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою; 7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги; 8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав; 9) особа безпідставно не виконує обов`язки суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 цього Закону; 10) кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено.

За наявності підстав, передбачених пунктами 4, 7, 8 частини першої цієї статті, рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру (частина 2 статті 23 Закон №3460-VI).

Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов`язань (частина 5 статті 23 Закон №3460-VI).

На виконання пункту 10 частини 1 статті 28 Закону №3460-VI Міністерством юстиції України 21 грудня 2017 року наказом №4125/5 затверджено Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі (далі також - Стандарти якості, Стандарти).

Стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб`єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами. Дотримання Стандартів є обов`язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної правової допомоги і за їх порушення адвокати відповідають в обсязі, встановленому законодавством та умовами контракту (договору) з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) (пункт 3 Стандартів).

Відповідно до пункту 3 розділу I Стандартів не пізніше семи робочих днів після отримання доручення адвокат проводить перше конфіденційне побачення з клієнтом, з`ясовує обставини справи, отримує від нього інформацію, що має правове значення, ознайомлюється з наявними у клієнта документами та з`ясовує бажаний для клієнта результат. У разі необхідності отримання інформації чи документів, що можуть бути надані виключно клієнтом, адвокат повідомляє про це клієнта та роз`яснює неможливість подальшого виконання доручення без наданих клієнтом інформації чи документів. У разі якщо клієнт не має можливості самостійно пересуватися (особи з інвалідністю), конфіденційне побачення з адвокатом відбувається у зручному для клієнта приміщенні.

Згідно з пунктом 4 розділу І Стандартів після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов`язків. За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій - центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз`яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку (пункт 3 розділу I Стандартів).

Отже, адвокат є самостійним суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги при виконанні доручення на надання безоплатної вторинної правничої допомоги та керується, зокрема вимогами Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Стандартами якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі та Правилами адвокатської етики.

У спірних правовідносинах судом встановлено, що 27 лютого 2026 року між відповідачем та адвокатом Глинською І.П., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, укладено договір про надання безоплатної правової допомоги (а.с.63-65), відповідно до п.7 якого Центр БПД несе відповідальність за порушення принципу незалежності адвокатської діяльності.

Центром БПД на підставі наказу №З-БВПД/017/06.1-2/60 від 17.03.2025 видано доручення від 04.03.2026 №017/06.1/2402, яким для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 призначено адвоката Глинську Інну Павлівну для здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами як потерпілому у кримінальному провадженні №12023091010001196 (а.с. 9).

13.03.2026 позивач звернувся до відповідача із письмовим клопотанням щодо надання письмового звіту про об`єм виконаної адвокатом Глинською І.П. роботи, надання всіх документів у справі в паперовій формі до 19.03.2026 (дати судового засідання у кримінальній справі) (а.с.10).

Також 13.03.2026 від ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги надійшла скарга на протиправну поведінку адвоката Глинської І.П., мотивована неявкою адвоката на зустріч з ним 13.03.2026 о 13:00 год, не ознайомленням з матеріалами справи та не складенням скарги на ухвалу суду. Позивач просив негайно здійснити моніторинг якості надання БВПД Глинською І.П. та реагувати письмово (а.с.11).

Крім того, 01.04.2026 позивачем подано до відповідача скаргу (заяву) про невідкладну заміну адвоката, з підстав не ознайомлення останньою з меатеріалами справи № 344/15948/24 та вжиття заходів реагування до ОСОБА_2 , передбачених договором з центром БВПД (а.с.75).

Суд зазначає, що процедура розгляду письмової скарги на адвоката, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, зокрема невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків здійснюється виключно кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

При цьому, як зазначалось вище, адвокат є самостійним суб`єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги при виконанні доручення та не є найманим працівником Центру БПД.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вчинялись наступні дії щодо розгляду звернень позивача, а саме: направлено до адвоката Глинської І.П. запит № 017/06-7/1672 від 07.04.2026 із проханням до 09.04.2026 надіслати на адресу Західного міжрегіонального центру інформацію про хід виконання доручення від 04.03.2026 № 017/06.1/2402, у якій вказати: відповідь щодо зауважень ОСОБА_1 стосовно дій/бездіяльності, зазначених у зверненні; коли саме проводились зустрічі з клієнтом і чи складено за їх результатами протокол першого побачення з клієнтом; чи узгоджена правова позиція з клієнтом; які процесуальні документи складені та які інші заходи, передбачені Стандартами якості, вживались для виконання доручення (а.с.72).

Як з`ясовано відповідачем, адвокат Глинська І.П. отримала доручення на стадії апеляційного оскарження вже після самостійного подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокат Глинська І.П. з`ясувала, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 05.03.2026 о 10:00 год. у приміщенні Івано-Франківського апеляційного суду (справа №344/15948/24).

05.03.2026 адвокат Глинська І.П. прибула до Івано-Франківського апеляційного суду, взяла участь у судовому засіданні, під час якого колегія суддів задовольнила її клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і відклала у зв`язку з цим розгляд справи на іншу дату (зворотній бік а.с.68).

Крім того, Івано-Франківським апеляційним судом адвокату Глинській І.П. було надано для ознайомлення матеріали справи №344/15948/24, з яких вона виготовила необхідні фотокопії.

Також 05.03.2026 адвокат Глинська І.П. з позивачем ОСОБА_1 провела перше конфіденційне побачення в приміщенні Івано-Франківського бюро правничої допомоги, за результатами якого було складено і підписано протокол узгодження правових питань щодо представництва інтересів останнього за дорученням та досягнуто домовленостей про проведення наступного конфіденційного побачення 13.03.2026 о 13:00 год (а.с.66).

13.03.2026 о 09:40 год. адвокат Глинська І.П. за допомогою засобів телефонного зв`язку повідомила позивача ОСОБА_1 про перенесення запланованої зустрічі на іншу дату.

19.03.2026 адвокатом Глинською І.П. складено та подано до Івано-Франківського апеляційниого суду доповнення до апеляційної скарги у справі №344/15948/24 (кримінальне провадження №12023091010001196) (а.с.68-69).

Відповідно до актів, складених та підписаних адвокатом та працівниками Центру БВПД, на призначені між сторонами на 19.03.2026, 25.03.2026, 02.04.2026 конфіденційні зустрічі позивач ОСОБА_1 не з`являвся, що унеможливило подальше обговорення деталей справи (зв.бік а.с.69 - зв.бік а.с.70).

За результатами проведеного аналізу за зверненнями позивача, відповідачем надіслано ОСОБА_1 лист за № Д-137/017/117 від 10.04.2026 із вищевикладеною інформацією та висновком, що обставини, викладені у його зверненнях, не знайшли свого підтвердження, отже, підстави для вжиття до адвоката заходів реагування відсутні.

Щодо порушеного питання про проведення моніторингу дотримання адвокатом Глинською Інною Павлівною Стандартів якості при наданні безоплатної вторинної правничої допомоги вказано, що Порядок організації проведення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги 09.04.2021 № 49, не визначає звернення отримувача безоплатної вторинної правничої допомоги як самостійну підставу для ініціювання процедури моніторингу дотримання адвокатом Стандартів якості.

Також позивачу роз`яснено, що об`єктивних підстав, визначених Законом України «Про безоплатну правничу допомогу», для заміни адвоката Глинської І.П. не встановлено, а тому замінити адвоката неможливо. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності. Таким чином, фахівці Західного міжрегіонального центру не вправі впливати на адвоката чи іншим чином втручатися у його діяльність, в тому числі бути посередниками у передачі вимог отримувача безоплатної вторинної правничої допомоги (зокрема, щодо надання звіту) призначеного йому адвоката. Даний лист позивачу направлено рекомендованою кореспонденцією 10.04.2026 ( а.с.60-62).

Стосовно вимоги, викладеної у клопотанні позивача від 13.03.2026, зверненої до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, щодо подання звіту, суд зауважує про таке.

Пунктом 54 розділу VIII «Припинення надання БВПД» Порядку організації та надання безоплатної правничої допомоги міжрегіональними центрами з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 25.02.2026 № 9, встановлено, що повне виконання призначеним адвокатом/уповноваженим для надання БВПД працівником центру зобов`язань у межах надання БВПД підтверджується складенням відповідного акта/звіту, у тому числі за результатами проведеного аналізу порушеного клієнтом питання та встановлення відсутності доказів порушення прав клієнта і підстав для звернення до суду.

Зі змісту цієї норми слідує, що акт/звіт щодо здійснених зобов`язань у межах надання БВПД формується на стадії припинення надання безоплатної правової допомоги – про повне виконання зобов`язань. Разом з тим, суд зауважує, що доручення адвокату Глинській І.П. відповідачем було надано 04.03.2026 в межах розгляду кримінальної справи, розгляд якої перебував на стадії апеляційного провадження та ще тривав, проте позивач звернувся з вимогою про надання звіту вже 13.03.2026.

Поміж тим пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону №5076-VI передбачено обов`язок адвоката на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги.

Тобто надання такого звіту здійснюється адвокатом безпосередньо клієнту на його вимогу та без участі центрів з надання безоплатної правової допомоги.

Отже, відповідач не вправі зобов`язувати адвоката подавати такий звіт в період надання правничої допомоги. При цьому пунктом 2 Доручення від 04.03.2026 визначено його дію до використання всіх національних засобів правового захисту, а у випадку складення документів процесуального характеру, як виду правничої допомоги - до моменту передання клієнту відповідних складених документів.

Крім того, оцінюючи можливість особи, яка отримує безоплатну правову допомогу обирати собі представника, суд вважає за доцільне звернути увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.11.2024 у справі №748/1972/19, а саме: «Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.»

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини вказано, що підпунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано «допомогу», а не «призначення захисника». Особа має право обрати собі адвоката в разі, якщо є можливість оплатити його послуги. Особа, якій надається безоплатна юридична допомога, не має права обирати захисника. У випадках, коли безоплатно призначений захисник явно не виконує своїх обов`язків, органи влади мають позитивне зобов`язання замінити його.

Як з`ясовано судом, Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги є територіальним відділенням Координаційного центру з надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4 Стандартів якості, моніторинг та аналіз інформації щодо якості, повноти та своєчасності надання безоплатної вторинної правничої допомоги, у тому числі за зверненнями клієнтів, а також підтвердження відповідності наданих послуг цим Стандартам для прийняття рішення щодо звернення до зазначених комісій, здійснюється Координаційним центром з надання правничої допомоги та центрами.

Відповідно до п.2, п.3 Порядку організації проведення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Координаційного центру з надання правової допомоги 09.04.2021 № 49, моніторинг, збір/узагальнення успішної практики, анонімне анкетування адвокатів, підготовка та подання пропозицій щодо покращення якості безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється начальником відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або особою, яка виконує його обов`язки та має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і стаж активної адвокатської діяльності не менше трьох років.

Моніторинг проводиться шляхом: спостереження за роботою адвоката в суді під час провадження у судах першої та апеляційної інстанцій; інтерв`ювання суб`єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу; перевірки актів надання безоплатної вторинної правової допомоги в частині дотримання вимог стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем також було проведено моніторинг дотримання адвокатом Глинською І.П. стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги під час провадження у суді апеляційної інстанції шляхом заповнення та підписання 02.04.2026 відповідної Форми, передбаченої вищевказаним Порядком (а.с. 73-74). За наслідками моніторингу встановлено факти ознайомлення з матеріалами справи, узгодження правової позиції з клієнтом, участь у судовому засіданні, наявність адвокатського досьє з матеріалами справи. Фактів неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору не виявлено.

За наслідками вжитих заходів, відповідачем не було підтверджено обставин, визначених ч.2 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», які могли б слугувати підставою для заміни адвоката Глинської І.П. за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього дій для реагування на звернення позивача.

З урахуванням наведеного, з огляду на надання відповідачем позивачу обґрунтованої відповіді на його звернення та вмотивованої відмови у заміні адвоката, суд не вбачає ознак протиправної бедіяльності з боку Центру БПД.

Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають учасники справи. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, аналіз вказаних положень нормативно-правових актів та зміст усіх заявлених позивачем вимог, позивач не довів суду порушення відповідачем його прав щодо розгляду звернень (клопотань, скарг) на протиправну поведінку представника - адвоката Глинської І.П., а суд самостійно не встановив допущення відповідачем бездіяльності, яку позивач просить визнати протиправною за заявленими позовними вимогами.

Зважаючи на те, що в даних правовідносинах суд не встановив допущення відповідачем протиправних дій та бездіяльності, відтак, відсутні підстави для задоволення вимог зобов`язального характеру.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги необґрунтованими, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.