Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №240/11261/23 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/11261/23

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" (далі - ТОВ "Укршпон Трейд", позивач) із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач), у якому просить: визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення № 0001700407 від 04 січня 2023 року у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17134,92 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що було проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Укршпон Трейд" за квітень, серпень, вересень 2022 року. За результатом перевірки було складено акт № 8883/06-30-04-07 від 27.10.2022, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. 11.01.2023 року ТОВ "Укршпон Трейд" було отримано податкове повідомлення - рішення від 04 січня 2023 року № 00017004 за результатом камеральної перевірки на підставі акту № 8883/06-30-04-07 від 27.10.2022, яким встановлено порушення ст. 201 ПК України, граничних строків реєстрації податкових накладний, у зв`язку із чим контролюючим органом нараховано суму штрафних санкцій - 17 310,89 грн. Позивач вважає безпідставним та незаконним винесене ГУ ДПС в Житомирській області податкове повідомлення — рішення від 04 січня 2023 року № 0001700407, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що податкове повідомлення - рішення №0001700407 від 04 січня 2023 року у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17134,92 грн. винесено правомірно, а тому скасуванню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого є: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); 16.21 Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

ГУ ДПС у Житомирській області проведена камеральна перевірка термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Укршпон Трейд" за звітні (податкові) періоди: квітень, серпень, вересень 2022 року (акт від 27.10.2022 року за №8883/06-30-04-07).

ТОВ "Укршпон Трейд", керуючись абз. 2 п. 86.7 ст.86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) скористалося правом подати заперечення на акт перевірки.

З урахуванням змін, винесено податкове повідомлення - рішення (форми «Н») від 04.01.2023 №0001700497 та на підставі пункту 120. '1 статті 120' Кодексу застосовано штрафні санкції в сумі 17 310,89 грн. (за періоди серпень, вересень 2022 року).

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, платник податків скористався процедурою адміністративного оскарження та подав до ДПС України скаргу.

Рішенням ДПС України від 29.03.2023 №7733/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 04.01.2023 №0001700407, а скаргу - без задоволення. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Укршпон Трейд» в порушення пункту 201.10 статті 201 Кодексу несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в ЄРПН, складених за звітні періоди: квітень, серпень, вересень 2022 року.

Позивач вважає безпідставним та незаконним винесене ГУ ДПС в Житомирській області податкове повідомлення — рішення від 04 січня 2023 року № 0001700407, а тому звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За унормуванням п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Також, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлені граничні строки реєстрації ПН/РК.

Так, реєстрація податкових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені,

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246).

Згідно з пп. 2, 3 Порядку № 1246 податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктами 11-15 Порядку № 1246 встановлено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до абз, 14 п. 201,10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених зі по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені,

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Судом з`ясовано, що податкова накладна №17 від 22.09.2022 була складена 22.09.2022 та відправлена на реєстрацію до ЄДРПН у строки передбачені п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме: 14.10.2022 о 17:59 год. (вперше).

Однак, з незрозумілих технічних причин вона не була зареєстрована. В електронній системі обміну документами з контролюючим органом зазначається статус ПН з 14.10.2022 - по 19.10.2022 «очікується доставка».

За таких обставин, платник податків очікував та розраховував на належну реєстрацію ПН в ЄРПН.

У подальшому, через відсутність квитанції про реєстрацію, позивачем повторно було здійснено відправку податкової накладної 17.10.2022 та 19.10.2022, однак вона так і не була зареєстрована та перебувала у статусі «очікується доставка».

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи квитанціями та скріншотом з програмного забезпечення «М.Е.Dос».

Тільки 20.10.2022 була отримана квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної.

Абзацом 13 п. 201,10 ст. 210 ПК України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 22 листопада 2018 року у справі №813/815/18, від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а, від 24 листопада 2021 року у справі № 200/12604/19-а.

Наказом Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України» від 18.03,2016 № 759/5/371 затверджений «Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України»,

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Наказу № 759/5/371 до запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі Реєстр) й інформаційними системами Державної фіскальної служби України у режимі реального часу така взаємодія здійснюється у робочий час з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України відповідно до законодавства, але з інтервалом не більше ніж 2 години.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку технічний адміністратор Реєстру забезпечує передачу до реєстрів Державної фіскальної служби України відомостей про проведені реєстраційні дії відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі реєстраційні дії), документів в електронній формі у робочий час одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у Реєстрі, формуванням запиту суб`єктом державної реєстрації.

З наведеного слідує, що відповідальною особою за фактичне проходження засобами електронного зв`язку документів направлених в електронній формі є технічний адміністратор Реєстру який забезпечує проходження зазначених документів з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України.

Отже, несвоєчасна реєстрація податкових накладних є наслідком незабезпечення технічним адміністратором Реєстру умов проходження зазначених документів з урахуванням технічних можливостей Реєстру та інформаційних систем Державної фіскальної служби України, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції.

Отже, оскільки позивачем не пропущено встановлений строк для реєстрації податкових накладних, вважаємо неправомірним застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1 статті 120ПК України.

Згідно п. 109.1 статті 109 ПК України Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Несвоєчасна реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що сталася не з вини платника податків, не може бути підставою для притягнення до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого в статті 120-1 Податкового кодексу України. Для застування штрафних санкцій обов`язковим є встановлення вчинення податкового правопорушення з урахуванням приписів статті 109 цього Кодексу.

При встановленні обставин вчинення особою всіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, коли її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, відсутній склад податкового правопорушення, і, як наслідок, відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №809/1040/17.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17 був сформований наступний висновок: неодноразове намагання платника податків здійснити реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригувань у межах установлених граничних строків із подальшим безпідставним їх неприйняттям контролюючим органом свідчить про відсутність протиправної бездіяльності особи та виключає склад податкового правопорушення щодо порушення граничного строку реєстрації.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 жовтня 2020 року по справі №620/817/19 (адміністративне провадження №К/9901/30085/19) визнає скріншоти з програмного забезпечення «ME.Doc» належними та допустимими доказами вчасного надсилання ПН на реєстрацію.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем було вжито усіх можливих заходів з метою своєчасно реєстрації податкової накладної, а тому відсутній факт податкового правопорушення.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001700407 від 04 січня 2023 року у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17134,92 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 цієї правової норми для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України)

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі справа № 320/5750/21.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представником позивача надано ордер, копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 13.02.2023, акт наданих послуг згідно договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 13.02.2023, в якому зазначено надану послугу та розмір винагороди, а саме: вивчення матеріалів справи та написання адміністративного позову - 6000 грн.

Також, надано платіжну інструкцію №258 від 21.04.2023 та рахунок фактуру №07 від 20.04.2023 про оплату наданих послуг у розмірі 6000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд також ураховує положення частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідача у відзиві вказав на те, що визначений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та не відповідає складності справи та наданих послугам.

Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги положення вищенаведених норм права, а також сформовану Верховним Судом практику щодо їх застосування, виходячи із встановлених законом критеріїв визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та значення справи для сторін.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що написання позову у даній справі не потребувало значного часу, зміст позову фактично грунтується на письмових поясненнях позивача.

Крім того, справа є справою незначної складності, у даній категорії справ є усталена судова практика Верховного Суду, розгляд справи проводився у порядку письмового провадження без виклику представників сторін у судове засідання. Беручи до уваги зміст виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними.

Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, враховуючи заперечення відповідача щодо суми таких витрат, суд приходить до висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат 6000 грн. є надмірним, а тому за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" (провулок 1-й Іподромний, 15-а, м. Житомир, 10001, ЄДРПОУ: 42768320) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001700407 від 04 січня 2023 року у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 17134,92 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршпон Трейд" судові витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович