Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №160/1902/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокуСправа №160/1902/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №2536-М начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.12.2025 року в частині про призов та направлення для проходження служби солдата ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби солдата ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що медичний огляд військово-лікарською комісією під час призову позивача на військову службу був проведений формально, без урахування визначення придатності позивача до військової служби, визначеної 05.12.1994 року. Також позивач зауважив, що у нього наявні інші діагнози, які не були враховані під час проведення медичного огляду. Крім цього позивач зауважив, що неможливо провести медичний огляд протягом одного дня. Також позивач зауважив, що йому безпідставно видали новий військово-обліковий документ. Крім цього позивач зауважив, що йому жодних повісток не вручалося. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

02.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.02.2026 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що скасування після їх реалізації та вичерпання своєї дії оскаржуваного позивачем акту індивідуальної дії про його зарахування до списків особового складу військової частини порушить стабільність публічно-правових відносин та принцип правової визначеності. У зв`язку з чим відповідач-2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.03.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначив, що 17.12.2025 позивач, за звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 (найближчий орган військового управління) для складення протоколу про адміністративне правопорушення. В подальшому позивач пройшов медичний огляд у позаштатній постійно діючій військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами медичного огляду визнаний придатним до військової служби на підставі статті 39В графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві та призвано на військову службу. Також відповідач-1 зауважив, що у випадку незгоди позивача із довідкою ВЛК він може звернутися із скаргою до штатної ВЛК. У зв`язку з чим відповідач-1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив.

В обґрунтування відповіді на відзив зазначено, що позивача знято та прийнято на облік о 19 годині 05 хвилині 17.12.2025 року, хоча позивача відповідно до довідки про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки було доставлено до відповідача-1 лише о 20 годині 23 хвилині 17.12.2025 року. З інших підстав позивач підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзиви на позовну заяву та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 13.12.1991 року по 17.12.2025 року.

17.12.2025 року ОСОБА_1 взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.12.2025 року Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатом медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного 17.12.2025 року, прийнято довідку військово-лікарської комісії №2025-1217-1933-5255-3, якою визнано ОСОБА_1 на підставі статті 39в графи II розкладу хвороб, графи ТДВ придатним до військової служби.

Також вказаною довідкою встановлено наступні діагнози ОСОБА_1 : 110 Есенціальна (первинна) гіпертензія; Опис діагнозу: Гіпертонія неускладнена.

17.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято наказ №2536-M про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та відправлено до Військової частини НОМЕР_2 .

17.12.2025 року Військовою частиною НОМЕР_2 прийнято наказ №360, яким ОСОБА_1 призначено на посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення самохідного артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_1

Непогоджуючись із призовом на військову службу, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до п.81, 82 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, (далі по тексту – Порядок №560, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють:

військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;

військовозобов`язаних та резервістів, які добровільно виявили бажання проходити військову службу в обраній ними військовій частині, - командири військових частин або районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Перелік військових частин, командирами яких здійснюється призов військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракт на проходження служби у військовому резерві) під час мобілізації, визначається Генеральним штабом Збройних Сил;

військовозобов`язаних, які добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в обраному ними підрозділі, органі, закладі, установі СБУ, - начальники підрозділів, органів, закладів, установ СБУ відповідно до переліку підрозділів, органів, закладів, установ СБУ, визначених Генеральним штабом Збройних Сил;

військовозобов`язаних та резервістів СБУ - Центральне управління або регіональні органи СБУ;

військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів -керівники розвідувальних органів або визначені їх наказами керівники відповідних підрозділів;

резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві, - командири військових частин, з якими резервісти уклали такі контракти.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається:

керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи);

командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).

Згідно п.79, 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року (далі – Порядок №1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Суд зазначає, що позивача було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем його попереднього перебування на військовому обліку. В свою чергу 17.12.2025 року позивача було постановлено на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1

Отже відповідач-1 під час постановки позивача на військовий облік діяв в межах положень, визначених пунктами 81 Порядку №560 та Порядку №1487.

Стосовно доводів позивача, що медичний огляд військово-лікарською комісією був проведений формально, без урахування визначення придатності позивача до військової служби, визначеної 05.12.1994 року.

Як встановлено судом з військового квитка серії НОМЕР_3 , комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач визнаний 05.12.1991 року придатним до нестройової служби із подальшим пересвідченням 05.12.1994 року.

Суд зауважує, що доводи позивача, що його 05.12.1994 року визнано придатним до нестройової служби є безпідставними, оскільки його військовий квиток містить інші відомості. При цьому даний військовий квиток не містить відомостей про проходження позивача повторного медичного огляду 05.12.1994 року.

Крім цього суд зазначає, що вказаний висновок військово-лікарської комісії за результатом медичного огляду позивача, проведеного 05.12.1991 року, не свідчить про наявність вказаного захворення у позивача станом на 17.12.2025 року. При цьому суд наголошує, що позивачем на підтвердження означеного діагнозу, визначеного 05.12.1991 року, не надано ані до суду, ані до відповідача-1 додаткових медичних документів.

При цьому суд зазначає, що позивач стверджує, що він не мав можливості надати додаткові документи про стан здоров`я, тим самим аргументує неповноту дослідження діагнозу позивача.

З цього приводу суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 року справі №810/5009/18 дійшов висновку, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 глави 1 розділу І Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Центральної військово-лікарської комісії з метою перегляду постанови військово-лікарської комісії.

Отже суд доходить висновку, що вказані доводи не можуть слугувати підставою для скасування спірних рішень.

Також суд зазначає, що по тексту позову позивач фактично не погоджується із довідкою ВЛК, в свою чергу позивач не оскаржує вказану довідку в межах даної адміністративної справи.

Крім цього суд звертає увагу, що позивач не наводить жодного взаємозв`язку між фактом видачі нового військово-облікового документа та протиправністю оскаржуваного наказу.

Сам факт видачі нового військово-облікового документа не породжує правових підстав для визнання протиправним наказу про призов на військову службу.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що доводи позивача, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, є необґрунтованими, та не можуть слугувати підставою для визнання протиправним та скасування наказу про призов позивача на військову службу.

Враховуючи відсутність підстав для визнання протиправним наказу про призов на військову службу, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби солдата ОСОБА_1 та виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський