Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №160/3586/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокуСправа №160/3586/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом №6/в від 15.01.2026 року, в частині відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_3 ;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі переконані, що факт знаходження військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачам. Позивачі наголосили, що у ОСОБА_3 були наявні захворювання, пов`язані з проходженням військової служби, що підтверджується довідками ВЛК. Позивачі зауважили, що не сам стан алкогольного сп`яніння військовослужбовця є підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв та смертю військовослужбовця. У зв`язку з чим позивачі просять задовольнити позовні вимоги.

02.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

13.03.2026 року Міністерство оборони України звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що позивачам було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_3 , оскільки згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи Слов`янської філії від 15.01.2025 року №6 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 було виявлено етиловий спирт в концентрації 3,72% та причиною смерті військовослужбовця стало гостре отруєння етиловим спиртом. У зв`язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №6 від 03.01.2025 року, виданого ДСУ «Донецьке обласне бюро судово-медичних експертиз» МОЗ України, причина смерті ОСОБА_3 визначена як атеросклеротична хвороба серця.

Згідно висновку експерта ДСУ «Донецьке обласне бюро судово-медичних експертиз» МОЗ України №6 від 15.01.2025 року смерть ОСОБА_3 настала від гострого отруєння спиртом, що підтверджується виявленням при дослідженні його трупа рясних, розлитих трупних плям, крововиливів на поверхні серця та легень, рідкої крові, а також виявленням при судово-токсикологічному дослідженні крові від його трупа етилового спирту в крові в кількості 3,72%.

На підставі даного висновку експерта видано остаточне лікарське свідоцтво про смерть №6/1 від 15.01.2025 року з діагнозом: а) гостре отруєння етиловим спиртом (151.0); б) випадкове отруєння та дія алкоголю Х 45.0.

Як встановлено судом з акту службового розслідування від 13.02.2025 року стосовно смерті солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що під час проведеного службового розслідування було встановлено, що 02.01.2025 року механік-водій 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону, солдат ОСОБА_3 , знаходився в населеному пункті Маяки Краматорського району Донецької області на місці тимчасової дислокацій підрозділу. Приблизно о 03:00 год. 02.01.2025 року було виявлено тіло без ознак життя солдата ОСОБА_3 . Подалі тіло було направлено до медичної роти Військової частини НОМЕР_2 .

Під час проведення службового розслідування було відібрано пояснення у молодшого сержанта ОСОБА_4 та молодшого сержанта ОСОБА_5 , в яких вказані особи повідомили наступне: «02.01.2025, солдат ОСОБА_3 проходив службу в 4 механізованій роті НОМЕР_1 механізованого батальйону. В той день знаходився в населеному пункті Маяки Краматорського району Донецької області на місці тимчасової дислокацій підрозділу. Наскільки відомо в нього були судомні напади з втратою свідомості. Командуванням підрозділу неодноразово направлявся до медичних закладів з метою вирішення його проблем зі здоров`ям. Приблизно о 03:00 02.01.2025 року було виявлено тіло без ознак життя солдата ОСОБА_3 . Тіло військовослужбовця було евакуйоване до медичної роти Військової частини НОМЕР_3 . Був нелюдяний, мало спілкувався з оточенням або взагалі уникав спілкування. До служби відносився поверхнево, зловживав алкоголем. Нехтував власною безпекою та вказівками командирів.».

За результатом вказаного службового розслідування вважається смерть, механіка-водія 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону, солдата ОСОБА_3 , такою, що настала під час проходження військової служби від гострого отруєння етиловим спиртом та не пов`язана з проходженням військової служби.

15.02.2025 року наказом №525 Військової частини НОМЕР_2 затверджено результати службового розслідування за результатом якого, вважається смерть, механіка-водія 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону, солдата ОСОБА_3 , такою, що настала під час проходження військової служби від гострого отруєння етиловим спиртом та не пов`язана з проходженням військової служби.

21.07.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_3 .

15.01.2026 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум розглянуто податі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документи щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_3 та прийнято рішення, оформлене протоколом №6/в, яким відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги.

Підставою для відмови визначено, що відповідно до акту службового розслідування Військової частини НОМЕР_2 від 13.02.2025 ОСОБА_3 помер в місці тимчасової дислокації підрозділу. Згідно з висновком експерта Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи Слов`янської філії від 15.01.2025 року №6 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 було виявлено етиловий спирт в концентрації 3,72%. Причиною смерті військовослужбовця стало гостре отруєння етиловим спиртом.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачу звернулись до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, визначається відповідно до абзацу другого підпункту “а” пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

Виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у випадках, передбачених статтею 118-4 Кодексу цивільного захисту України, статтею 101 Закону України “Про Національну поліцію” та статтею 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Згідно ч.1 ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п.29 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (далі по тексту – Порядок №975), призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Як встановлено судом, зокрема, з висновку експерта ДСУ «Донецьке обласне бюро судово-медичних експертиз» МОЗ України №6 від 15.01.2025 року та акту службового розслідування від 13.02.2025 року, саме перебування ОСОБА_3 під час проходження служби у стані алкогольного сп`яніння, безпосередньо стало підставою для його смерті, що доводить наявність причинного зв`язку між тривалим/надмірним вживанням військовослужбовцем спиртних напоїв під час проходження ним служби з його подальшою смертю, яка спричинена ускладненнями, внаслідок діагностованої алкогольної залежності, оскільки вказане по суті також є активними діями, які вчиняє відносно себе військовослужбовець.

Відтак, з огляду на вищезазначене, суд не бере до уваги доводи позивачів щодо відсутності вчинених ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння дій, що призвели до його смерті, оскільки саме поведінка померлого (перебування під час проходження служби у стані алкогольного сп`яніння), а також встановлений висновок експерт про причини смерті, а саме: наявність етилового спирту в крові в кількості 3,72%, свідчать про спрямоване вчинення ОСОБА_3 сукупності дій, що призвели до його передчасної смерті.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2024 року по справі №120/13997/21-а зробив наступний висновок, що із системного аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку №975, випливає, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів позову стосовно необхідності врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 29.06.2022 року у справі №640/6477/19 та від 10.05.2023 року у справі №640/5320/19 суд зазначає, що останні викладені за інших обставин. Так, у цих справах суди встановили, що смерть військовослужбовців настала внаслідок вчинення іншою особою відносно них злочинів, що підтверджується наявністю відповідних вироків суду у цих справах. Таким чином, вказані висновки стосуються лише тих спірних правовідносин, у яких смерть військовослужбовця, члени сім`ї/батьки/утриманці якого звернулися за отриманням одноразової грошової допомоги, знаходиться у прямій залежності із протиправними (злочинними) діями не самого військовослужбовця, а інших осіб.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.03.2024 року по справі №120/13997/21-а.

Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №6/в від 15.01.2026 року.

Оскільки не підлягає задоволенню основна позовна вимога, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення похідної позовної вимоги щодо зобов`язання Міністерства оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000,00 грн.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.2, 72-77, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський