Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №523/15744/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/15744/25

Провадження №1-кп/523/888/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

02.06.2026 м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022150020000493 від 18.10.2022, за обвинуваченням:

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ялта Автономної Республіки Крим, громадянина України, маючого індивідуальний номер платника податку НОМЕР_1 , з повною вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за контрактом на посаді заступника командира з тилу – начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «підполковник», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_11 проходив військову службу на посаді заступника командира з тилу – начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «підполковник», яка дислокувалась в АР Крим м. Бахчисарай.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, підполковник ОСОБА_11 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1,3, 6, 8, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язковий і військову службу» був зобов`язаний:

-свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок:

-беззастережно виконувати накази командирів (начальників);

-виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

-виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положення і інструкціями;

-неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін та про виконання наказу доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові;

-сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;

-вважатися таким, що виконує обов`язок з військової служби знаходячись на території військової частини або іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

-дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Автономну Республіку Крим та місто Севастополь визначено як тимчасово окуповану території України внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 (набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 24.08.1991), територія визначається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така встановлена і здатна виконувати свої функції.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дата початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, визначається Законом, такою датою є: 20 лютого 2014 року.

06.03.2014 верховна Рада автономної Республіки Крим ухвалила Постанову «Про проведення загальнокримського референдуму» від 06.03.2014 № 1702-6/14, яку рішенням Конституційного Суду України від 14.03.2014 № 2 – рп/2014 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) внаслідок чого вона втратила чинність. З огляду на це Верховна Рада України 15.03.2014 ухвалила Постанову «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим», внаслідок якої парламент Автономної Республіки Крим втратив будь-яку легітимність.

Так, у березні 2014 року невстановленими військовослужбовцями Збройних сил російської федерації було здійснено незаконне захоплення зброї та боєприпасів військових частин на території АР Крим та м. Севастополя, в тому числі військової частини НОМЕР_2 , яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим бойова та мобілізаційна готовність військової частини НОМЕР_2 була підірвана.

Радою національної безпеки і оборони України у своєму рішенні від 23.03.2014 «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованих території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і інші регіони України», затвердженого Указом Президента України від 24.03.2014 № 339/2014, доручено Кабінету Міністрів України невідкладно розпочати зі Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Службою зовнішньої розвідки України передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України, забезпечивши при цьому соціальний захист військовослужбовців і працівників таких військових частин (підрозділів), установ та організацій (пункт 2 вказаного Рішення). Пунктами 2, 3 спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 № Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов`язані з тимчасовою окупацією території України» визначено строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України із тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь до визначених пунктів прибуття з 6 травня 2014 року до 12 травня 2014 року.

Відповідно до пункту 3 вказаної Директиви та наказу командувача ВМС ЗС України про передислокацію військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , пунктом прибуття військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 визначено військову частину НОМЕР_3 , яка дислокується у АДРЕСА_3 .

В період з березня по квітень 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, особовому складу військової частини НОМЕР_2 , в тому числі підполковнику ОСОБА_12 було усно доведено вищезазначені обставини пов`язанні з окупацією АР Крим внаслідок збройної агресії російської федерації та наголошено на необхідності прийняти кожним військовослужбовцем рішення щодо дотримання військової присяги на вірність українському народові та необхідності передислокації військової частини та її особливого складу на материкову територію України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, підполковник ОСОБА_12 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира з тилу – начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_2 , яка передислокована до АДРЕСА_3 , будучи переведеним до нового вказаного місця служби, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання взагалі виконувати обов`язки військової служби та з метою взагалі незаконно ухилитися від неї, у порушенні вимог ст. ст. 11, 16, 49, 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 12 травня 2014 року вчинив дезертирство, тобто на службу до військової частини НОМЕР_3 , яка дислокується у АДРЕСА_3 , з тимчасово окупованої території півострову Крим не з`явився і командуванню про своє місцезнаходження не повідомив, таким чином незаконно знаходиться поза межами розташування військової частини та проводячи час на власний розсуд, незаконно ухиляючись від проходження військової служби до цього часу.

Крім того, ОСОБА_11 будучи відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про громадянство України», громадянином України, являючись військовослужбовцем Зорових Сил України та проходячи військову службу за контрактом на посаді заступника командира з тилу – начальник тилу Центру оперативного (бойового) забезпечення ВМС ЗСУ військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «підполковник», в порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту збройних Сил України ст. ст. 1, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, публічно, відкрито, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в травні 2014 року, більш точну дату за час встановити не виявилось за можливе, здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, чим вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, що виразилося:

-у відмові в травні 2014 року, більш точну дату та час встановити не виявилось за можливе, не пізніше 12.05.2014 виконувати обов`язки несення військової служби у Збройних Силах України та заяві про намір проходити службу в Збройних Силах Російської Федерації;

-в укладанні в один з днів 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, контракту про проходження військової служби, зарахування до списків особового складу та проходженні військової служби у Збройних Силах Російської Федерації, та в подальшому в період у 2014 році по теперішній час, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, в проходженні військової служби у складі Збройних Сил Російської Федерації на посаді заступника командира з тилу – начальника тилу НОМЕР_4 окремого морського інженерного полку збройних сил рф (в/ч НОМЕР_5 АДРЕСА_4 ), отже у вчиненні кримінального правопорушення.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_11 .

Суд вважає, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим слід кваліфікувати за ч.1 ст. 111 Кримінального кодексу України як "державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту", ч.1 ст. 408 Кримінального кодексу України як "дезертирство, тобто нез`явлення з метою ухилитися від військової служби на с лужбу у разі переведення".

3. Позиція обвинуваченого

Розгляд справи провадився за відсутності обвинуваченого (in absentia).

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

- рапорт від 17.10.2022 року з додатками, відповідно до якого органом досудового розслідування отримано інформацію щодо скоєння дезертирства та державної зради колишнім військовослужбовцем України ОСОБА_11

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.09.2024 з додатками у вигляді фотокарток, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав обвинуваченого ОСОБА_11 ;

- рапорт від 10.03.2023 року, відповідно до якого відповідо до якого встаноівлено особу ОСОБА_11 , відомості про наявну нерухомість, родинні зв`язки період проходження військової служби та осіб, які можливо володіють інформацією стосовно ОСОБА_11 ;

- рапорт від 10.01.2023 року, відповідно до якого отримано інформацію про відсутність доходів ОСОБА_11 в період з 1 кварталу 2015 року по 2 квартал 2022 року;

- відповідь на запит від 18.11.2022 року, відповідно до якого отримано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суми річного доходу в період з 1 кварталу 2010 року по 4 квартал 2014 року включно відносно ОСОБА_11 ;

- відповідь на запит від 30.11.2022 року, за яким встановлено, що відповідно до обліків моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУМДС України в Одеській області, гр. ОСОБА_11 зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться, паспортом гр. України/для виїзду за кордон не документувався;

- відповідь на запит від 07.12.2022 року, відповідно до якого встновлено, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відомості щодо зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_11 відсутні;

- відповідь на запит від 16.11.2022 року, відповідно до якого Державною прикордонною службою України надано інформацію щодо відсутності за базою даних відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями ОСОБА_11 в період 16.11.2017 року по 11:00 16.11.2022 року;

- відповідь на запит від 14.12.2022 року, відповідно до якого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано інформацію щодо державної реєстрації актів цивільного стану відносно ОСОБА_11 та членів родини;

- рапорт від 29.09.2023 року, відповідно до якого складено протокол огляду, щодо можливої причетності ОСОБА_11 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та відомості щодо можливого проживання ОСОБА_11 , а саме: АДРЕСА_5 ;

- протокол огляду від 29.09.2023 року, з додатком у вигляді СД-диску, відповідно до якого оглянуто електронні документи, які містяться в загальнодоступній мережі Інтернет та містять інформацію щодо ОСОБА_11 про проходження служби в ЗС рф, нагородження ОСОБА_11 «медалью за мужество и доблесть» з відповідними фото та відео матеріалами;

-копія акту службового розслідування від 17.03.2015 року відповідно до якого позбавлено військового звання військових згідно списку;

-копія списку офіцерів ВМС ЗС України які залишилися на території АРК Крим, серед яких офіцер ОСОБА_11 ,

-наказ командування ВМС ЗС України від 03.06.2014 року ОСОБА_11 звільнений із займаної посади з позбавленням та переведений у розпорядження командування ВМС ЗС України;

-наказ начальника Генерального штабу головнокомандувача ЗС України від 03.04.2015 року відповідно до якого ОСОБА_11 звільнено з військової служби;

- протокол огляду від 17.09.2024 року, відповідно до якого у приміщені кабінету №10, за адресою: АДРЕСА_6 проведено моніторинг інтернет ресурсів щодо інформації відносно ОСОБА_11 про проходження служби в ЗС рф, нагородження ОСОБА_11 «медалью за мужество и доблесть» з відповідними фото та відео матеріалами;

-висновок експерта від 03.10.2024 року відповідно до якого зображення осіб у протоколі огляду від 17.09.2024 року «Фото додаток 1» та у протоколі предявлення для впізнання від 09.09.2024 року зображена одна і та сама особа ОСОБА_11 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2024 з додатками у вигляді фотокарток, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнав обвинуваченого ОСОБА_11 ;

- постанова про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_11 від 21.11.2024 року, відповідно до якої внаслідок переховування від органів досудового розслідування, нез`явлення за місцем мешкання та неможливості встановити місцезнаходження ОСОБА_11 , останнього оголошено у розшук, провадження зупинено. Відновлене 08.07.2025 року;

- протокол огляду від 06.05.2025 року з додатками, відповідно до якого оглянуто публікацію №248 (7908) від 07.12.2024 року, розміщену у газеті "Урядовий Кур`єр", повістку про виклик ОСОБА_11 з 13.12.2024 року по 22.12.2024 року для вручення повідомлення про підозру та участі в проведенні слідчих та процесуальних дій за вказаним кримінальним провадженням;

- копія ухвали Пересипського районного суду м. Одеси від 01.07.2025 року, справа №523/8589/25, провадження №1-кс/523/3931/25 , відповідно до якої надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, в рамках кримінального провадження, підозрюваним у якому визнається ОСОБА_11 ;

- протокол огляду від 25.07.2025 року, відповідно до якого оглянуто сайт Офісу генерального прокурора. на якому розміщено повістку про виклик ОСОБА_11 з 14.07.2025 року по 27.07.2025 року, для проведення слідчих дій та вручення повідомлення про завершення досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням;

-покази свідка ОСОБА_13 , який показав, що з 22.07.1996 року перебуває на службі в ЗСУ. По закінченню навчання, у 2000 році був призначений у В\Ч НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , де проходив службу до моменту анексії Криму у березні 2014 року. В цей час пройшов псевдореферендум і військові які виявили бажання проходити службу в рф залишилися, а ті хто вірний присязі, відповідно до декларації МОУ передислокувався в Одеську область. З 2015 року викладає в інституті ВМФ. У В\Ч НОМЕР_2 був командир ОСОБА_15 , заступник з тилу ОСОБА_11 . Директива про вивід особового складу з території АРК Крим, доводилася шляхом її оголошення, але де і як вона оголошувалася не пам`ятає. Було передислоковано близько 32 осіб, а скільки залишилося точно не знає. Знає, що ОСОБА_11 залишився, та був переведений до м. Євпаторії у військах рф. Перед виходом на території В\Ч збирався особовий склад, виступав військовий ВМФ рф і з ним було керівництво військової частини, в тому числі і ОСОБА_11 , які всі разом переконували в зисках проходження служби у ВМФ рф. На наступний день на плацу зі строю вийшли ті хто збирається виходити, спустили флаг України і вони отримали всі необхідні документи. ОСОБА_11 залишився. Після цього він покинув територію В\Ч та переїхав на материкову Україну. Підстав обмовляти ОСОБА_11 не має, були у гарних відносинах і останній сам говорив свідку про те, що добровільно залишається адже в Криму всі його рідні та майно. Стан здоров`я у обвинуваченого був гарний, психіка в порядку;

-покази свідка ОСОБА_14 який показав, що проходив службу в ЗСУ з 2005 року. З 2010 року проходив службу в м. Симферопіль АРК Крим. З 2012 року служим командиром групи управління загону РЕБ В\Ч НОМЕР_2 . Начальником тилу був ОСОБА_11 . В кінці лютого 2014 року оголосили тривогу, перейшли на казарменне положення. В середині березня полковник ОСОБА_16 , зібрав особовий склад, і на засіданні , ОСОБА_16 повідомив про можливість проходження служби у ВМФ рф. Через декілька днів зібрали всіх на плацу та запропонували вийти тим хто хочу покинути військову частину. Він покинув ОСОБА_17 та приїхав до м.Києва де був призначений на іншу посаду. ОСОБА_11 бачив в останній раз коли шокувалися на плацу перед відправкою на материкову Україну. Хто виїздив ті вийшли зі строю, а решта залишилися, в тому числі і ОСОБА_11 . Ніхто нікого не примушував залишатися. В ЗМІ у 2016 році побачив в Інтернеті ОСОБА_11 якого рф нагородила якоюсь медаллю за службу в м. Євпаторія.

Крім того, були досліджені докази, які характеризують обвинуваченого, а саме: довідка УІАП ГУНП в Одеській області, відповідно до якої ОСОБА_11 раніше не судимий.

З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому Кримінально процесуальним кодексом України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодними іншими доказами, наданим сторонами кримінального провадження.

Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, підтверджують встановлені судом обставини та дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень наведених у вироку, є доведеною у повному обсязі.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому

5.1 Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України судом не встановлено.

5.2 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_11 відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України з урахуванням приписів ст.337 КПК України в межах обвинувачення висунутого прокурором судом не встановлено.

6. Мотиви призначення покарання.

Суд, при обранні заходу примусу від імені Держави обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 вчинив тяжке та особливо тяжке кримінальні правопорушення, раніше не судимий. Таким чином, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин, суд приходить до переконання, що перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, та додаткового покарання визначеного КК України.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

7.1 Судові витрати згідно ст.124 КПК України мають бути стягнуті з обвинуваченого на користь Держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 408, ч.1 ст. 111 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.408 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;

-за ч.1 ст.111 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь Держави.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_11 визначити покарання у вигляді 13 років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь Держави.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання вказаного вироку.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави судові витрати пов`язані з залученням експерта у розмірі 3183,60 грн.

Речові докази у вигляді СД дисків зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Пересипський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який тримається під вартою у той же строк з моменту вручення вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя : ОСОБА_1