Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №522/9621/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/9621/26

Провадження № 1-кп/522/2840/26

11 червня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026162510000245, відомості про яке внесено 27.02.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні не повнолітню дитину 2015 р.н., є інвалідом 3 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 16 лютого 2026 року працював водієм у Таксі «838» на власному автомобілі марки «KIA Cee`d» в кузові чорного кольору, д/н НОМЕР_1 .

Цього ж дня о 19 годині 35 хвилин ОСОБА_4 замовила таксі за адресою: АДРЕСА_2. На вказане замовлення одразу приїхав ОСОБА_5 .

Надалі, приблизно о 19 годині 50 хвилин ОСОБА_5 виконав замовлення та привіз ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3.

Коли ОСОБА_4 виходила з автомобіля, у неї в салоні випав її мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 14 Pro» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , вартістю 10008 гривень 71 копійка, та сім картами операторів мобільного зв`язку НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , які матеріальної цінності для останньої не мають.

Надалі, ОСОБА_5 , завершивши замовлення за адресою: АДРЕСА_3, помітив в салоні автомобіля мобільний телефон марки «Redmi Note 14 Pro» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .

Достовірно знаючи, що в Україні триває воєнний стан, маючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що поряд відсутні сторонні особи, ОСОБА_5 взяв мобільний телефон марки «Redmi Note 14 Pro» у корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_6 , скинув налаштування телефону до заводських, вимкнув його та витягнув сім-карти.

В подальшому, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 10 008 гривень 71 копійка.

Умисні дії ОСОБА_5 ,які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі та пояснив суду, що він дійсно під час роботи водієм таксі 16 лютого 2026 року, коли потерпіла покинула салон помітив у салоні мобільний телефон. Вподальшому, коли потрепіла телефонувала і питала про своємайно, зазначив, що нічого не знаходив, оскільки вирішив залишити мобільний телефон собі.

ОСОБА_5 показав суду, що у вчиненому щиро розкаюється, зробив для себе належні висновки та просив суд суворо його не карати. Крім того, в судовому засіданні попросив вибачення у потерпілої, яка їх прийняла, а також надала розпску про отримання від обвинуваченого грошових коштів у усумі 4500 гривень і не має до нього жодниз моральних та матеріальних претензій.

Таким чином, потерпіла ОСОБА_4 особисто в судовому засіданні вказала, що претензій до обвинуваченого не має, а при призначенні обвинуваченому покарання просила суд суворо його не карати.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданим ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованим ОСОБА_5 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинено обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і ОСОБА_5 винуватий у його вчиненні, так як він здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як визначено ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.

Відповідно до положень ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд, відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують його покарання, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні дитину 2015 р.н., є інвалідом 3 групи, вибачився перед потерпілою, виплатив останній моральну та матеріальну компенсацію, у зв`язку із чим ОСОБА_4 просила суд призначити обвинуваченому не суворе покрання, а також враховуючи його щире каяття, усвідомлення обвинуваченим своєї протиправної поведінки, готовність нести покарання., суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі і звільнити ОСОБА_6 від його реального відбування, з іспитовим строком, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Так, формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Зважаючи на вказане, в діях ОСОБА_5 проявилося щире каяття.

Судом враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №559/1037/16-к, де надано роз`яснення, що активне сприяння розкриття злочину і щире каяття є окремими обставинами, що пом`якшують покарання, у зв`язку з чим суд розцінює щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину альтернативними, незалежними, окремо існуючими обставинами, що пом`якшують покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 року ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, його наслідків, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе при застосуванні до нього покарання у виді позбавлення волі, звільнивши останнього від його відбування з іспитовим строком на підставі вимог ст. 75 КК України, оскільки вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування реального покарання, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати на користь держави за проведення судової товарознавчої експертизи № 372 від 06.03.2026 року в розмірі 424,08 гривень.

Долю речових доказів, відомості про які надано прокурором в судовому засіданні, слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України наступним чином: мобільний телефон марки «Redmi Note 14 Pro» у корпусі чорного кольору, ємністю пам`яті на 256 Gb, з сім-картками оператора мобільного зв`язку з номерами: НОМЕР_5 ; НОМЕР_4 , який згідно розписки від 03.03.2026 року передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - вважати повернутим належному власнику ОСОБА_4 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні №12026162510000245 не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.8, 9, 100, 118,124, 368, 370- 374,394 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від реального відбуття призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 372 від 06.03.2026 року в розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) гривні 08 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні №12026162510000245, а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 14 Pro» у корпусі чорного кольору, ємністю пам`яті на 256 Gb, з сім-картками оператора мобільного зв`язку з номерами: НОМЕР_5 ; НОМЕР_4 , який згідно розписки від 03.03.2026 року передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - вважати повернутим належному власнику ОСОБА_4 .

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1