Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №508/205/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/205/26

Номер проведження 2/508/211/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року

Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у судовому засіданні в селищі Миколаївка цивільну справу в спрощеному позовному провадженні за позовом ТОВ Фінансова Компанія «Кредит – Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

В С Т А Н О В И В :

18.03.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 9472755 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 6000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 9472755 від 18.03.2024 р.) Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановленийКредитним договором.

Сума заборгованості Відповідача становить 20550 гривень, відповідно до Виписки з особового рахункам. З них:

1.прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6000 грн.,

2.прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 13950 грн.,

3.прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 600 грн..

Згідно з п. 3.2.6. Кредитного договору, Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 29.07.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 р. (далі — Договір відступлення прав вимоги).

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 9472755 від 18.03.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Таким чином, Кредитодавець передав Позивачу відповідно до Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 р. разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що Відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 9472755 від 18.03.2024 року був ідентифікований. Акцепт договору Відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме:відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №23774047/2661 від 04.02.2026 року, однак відповідачем заборгованість за кредитним договором№ 9472755 від 18.03.2024 року не погашена.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року відкрито провадження по справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу в його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Гунько Олександра Євгеніївна в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала частково, а саме заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6000 гривень та нараховані відсотки в сумі 38,22 гривень. В решті позовних вимог просила відмовити. Суду пояснила, що в Анкеті-заяві на видачу кредиту погоджений строк кредитування 15 днів, а тому відсотки по кредиту мають нараховуватися саме в період кредитування, а не за 105 днів, які вказані в кредитному договорі, оскільки первісним кредитором та відповідачем погоджений саме такий строк кредитування. Крім того, стягнення комісії в сумі 600 гривень суперечить правовим позиціям Верховного Суду. Що стосується витрат на правову допомогу в розмірі 8000 гривень, то такі витрати не підтверджені належними доказами, а саме платіжним дорученням про перерахування позивачем коштів за надання правової допомоги.

14.04.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Гунько Олександра Євгеніївна надала до суду Клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву та Відзив на позовну заяву в якому просила суд, поновити процесуальний строк на подання відзиву у справі також просила суд, позовні вимоги позивача задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що дорівнює сумі недоплаченого основного боргу у розмірі 6000 гривень 00 копійок та процентів за користування кредитом у розмірі 38 гривень 22 копійки, в решті позовних вимог – відмовити.

16.04.2026 року Ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Гунько Олександри Євгеніївни про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву.

01.05.2026 року представник позивача ТОВ Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» надав до суду Відповідь на відзив в якій просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Оцінивши зібрані по справі докази та вислухавши в судовому засіданні думку представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та не оспорювалося представником відповідача, а також підтверджено матеріалами справи, 18.03.2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 9472755, згідно з умовами якого відповідач отримав 6000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором ( а.с. 8-13).

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 9472755 від 18.03.2024 року, сума кредиту 6000 гривень, строк кредитування 105 днів – пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів; останій день повернення кредиту 01.07.2024 року.

Відповідно до Анкети-заяви на кредит № 9472755 від 18.03.2024 року, строк кредитування складає 15 днів ( а.с. 16).

Відповідно до Заяви на отримання кредиту №9472755 від 18.03.2024 року ( додаток № 2 до Договору про споживчий кредит № 9472755 від 18.03.2024 року), строк кредитування 105 днів ( а.с. 14 зворот).

29.07.2024 року між Первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан»та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»(далі - Позивач) відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 року ( а.с. 19-24).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024 року, відповідач має заборгованість перед позивачем загальною сумою 20550 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту складає 6000 гривень, нарахованими відсотками 13950 гривень та заборгованість по комісії 600 гривень ( а.с. 30).

Відповідно до частин 1,3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надала своєчасно фінансовій установі грошові кошти для погашення заборгованості за договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі та на умовах встановлених договором.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача, що заявлена позивачем сума нарахованих відсотків в розмірі 13950 гривень не підлягає до стягнення в повному обсязі, а лише її частина в сумі 38,22 гривень, які нараховані в межах строку кредитування за 105 днів, а не за 15 днів як вказано в Анкеті-заяві на видачу кредиту, оскільки п. 1.3 Договору про споживчий кредит № 9472755 від 18.03.2024 року передбачено строк на який надається кредит, а саме на 105 днів, який підписаний одноразовим ідентифікатором відповідачкою, про що в судовому засіданні повідомила представник відповідача. Анкета-заява на видачу кредиту є лише пропозицією кредитодавця на укладення кредитного договору. Всі умови, строки, ставки, розміри, відповідальність сторін передбачено саме кредитним договором, а тому суд приймає до уваги саме Договір про споживчий кредит № 9472755 від 18.03.2024 року укладений між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 , де строк кредитування становить 105 днів. А тому нараховані відсотки в розмірі 13950 гривень є правомірними та такими що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 600 гривень, суд погоджується з доводами представника відповідача, що дана сума не підлягає до стягнення та вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Відповідно, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За наведених обставин справи в своїй сукупності, заявлені вимоги позивача про стягнення комісії за видачу кредиту в загальному розмірі 600 гривень за кредитними договорами, задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога ТОВ Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» надавалася на підставі Договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а.с. 33 )

Відповідно до Акту № Д/18306 про надання послуг правничої допомоги від 12.02.2026 року загальна вартість наданих послуг складає 8 000,00 грн. (а.с. 34 ).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, Баришевський проти України, Меріт проти України та ін.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, представник позивача участі в судовому засіданні не приймав, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 1000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.

Таким чином, до стягнення з відповідача на кристь позивача підлягає сума за Договором споживчого кредитування в розмірі загальною сумою 19950 гривень, яка складається з простроченої заборгованісті за тілом кредиту - 6000 гривень та простроченої заборгованості за сумою відсотків - 13950 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2584,67 гривень (19950х2662,40/20550=2584,67).

Керуючись ст. ст. 19; 77; 247; 258; 263; 268; 273; 354 ЦПК України; ст. ст. 526; 527; 530; 610; 615; 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВ Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ( за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банкотримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 ) заборгованість за Кредитним договором № 9472755 від 18.03.2024 року в сумі 19950 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» ( за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банкотримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2584,67 гривень та суму 1000 гривень - витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною, що не була присутньою в судовому засіданні, з дня отримання копії рішення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2026 року.

Суддя: В.Л. Горобець