Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №521/9568/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/9568/26

Номер провадження 3/521/3155/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Тихонова О.А.

за участю секретаря судових засідань Ніколаєвої В.І.,

прокурора Кравцової О.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працючої КНП «Міська клінічна лікарня № 1», член позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної

за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією №570 від 28.05.2026 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 .

Так, згідно з протоколом №570 від 28.05.2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшої сестри медичного відділу інфекційного контролю комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (далі - КНП «Міська клінічна лікарня № 1»), будучи залученою відповідно до наказу директора КНП «Міської клінічної лікарні № 1» № 118-ОД від 08.04.2024 до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міської клінічної лікарні №l» ОМР, являючись суб?єктом декларування відповідно до п.п. «» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб?єктом з Приміткою ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 25.05.2026, без поважних причин, подала шляхом 25.05.2026 заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз`яснення їй прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнала. Вказала, що нею було подано декларацію кандидата за 2024 рік замість щорічної за 2024 рік. Пояснила, що пізніше направила виправлену декларацію до реєстру.

Прокурор Кравцова О.О. в судовому засіданні вказала, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, просила накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку прокурора та пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшої сестри медичного відділу інфекційного контролю комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради (далі - КНП «Міська клінічна лікарня № 1»), будучи залученою відповідно до наказу директора КНП «Міської клінічної лікарні № 1» № 118-ОД від 08.04.2024 до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міської клінічної лікарні №l» ОМР, являючись суб?єктом декларування відповідно до п.п. «» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», суб?єктом згідно з Приміткою ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 25.05.2026, без поважних причин, подала шляхом25.05.2026 заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинила правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «ґ» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону передбачено його розповсюдження на голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій.

Відповідно до наказу № 118-ОД від 08.04.2024 року «Про призначення складу та визначення порядку роботи позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня № 1» старшу сестру медичного відділу інфекційного контролю ОСОБА_1 залучено до позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР.

Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» визначено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров?я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

Відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції суб`єктами на яких поширюється дія цього закону є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Таким чином, відповідно до п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції, ОСОБА_1 є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, як на члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, і вона є суб?єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-" пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"'" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов?язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та доповнено перелік суб`єктів декларування, визначених п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону підпунктом «г», а саме голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Відповідно до питання 45-1 «Суб`єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК» Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени лікарсько-консультативних (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «Г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).

Питанням №11-1 «Які декларації необхідно подати членам ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК?» Роз`яснення Національного агентства з питань запобіганням корупції №4 від 13.11.2023 встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом № 3384-IX вже перебували і продовжують перебувати у складі відповідних комісій (пп. «г» п. 1, пп. «г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону), слід подати лише щорічну декларацію з позначкою «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» за 2024 рік до 31.03.2025 включно.

Крім того, у питанні № 1 «Які типи декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють», визначеному у Роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 (зі змінами) «Роз`яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що у разі призначення особи у період з 01 січня до 31 березня включно особа має обов`язок подати першу щорічну декларацію за попередній рік до 1 квітня.

На виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік не пізніше 31.03.2025.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, відсутності поважних причин в порушення ч. 1 ст. 45 Закону, подала щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 25.05.2026 р. о 13 год. 49 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з відповіддю на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ITC Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ITC Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ITC Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

Згідно з листом за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра АМПЛЕЄВА (вих. № 47-09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема:

- протоколом №570 від 28.05.2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією;

- роздруківкою з сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- копіями наказів директора КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради від 118-од від 08.04.2024 «Про визначення складу та визначення порядку роботи позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії з правами госпітальної КНП «Міська клінічна лікарня № 1», згідно з яким до складу увійшла ОСОБА_1 як старша медсестра медична відділу інфекційного контролю;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 та наданими нею в судовому засіданні.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, є повністю доведеною.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення є щире розкаяння.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено.

При вирішенні питання про можливість накладення стягнення, суд виходить з того, що відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Розгляд справи та накладення стягнення в даній справі проводиться в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, висновок прокурора про застосування покарання в мінімальному розмірі, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки в даному випадку застосування адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 33, 40-1, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси.

Суддя О.А. Тихонова