Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №946/9852/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9852/25 Провадження № 3/946/79/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О., ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Ізмаїльського міськрайонного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 531060 від 04.12.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 03.12.2025 року о 23 годині 43 хвилин в м. Ізмаїл, пр. Миру, б. 34, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daihatsu Terios, номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу. Результат тесту – 1,53 проміле.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а саме на 10.06.2026 року о 14 год. 00 хв., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Разом з тим судом зазначається, що 17.12.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він знаходиться на амбулаторному лікуванні та за станом здоров`я не може бути присутнім на засіданні суду і надати пояснення у свій захист.

Аналогічні клопотання також заявлялись 30.12.2025 року, 27.01.2026 року, 25.02.2026 року, 17.03.2026 року та 05.05.2026 року.

08.06.2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він не має фізичної можливості з`явитися до суду у зв`язку з проходження в цей період військово-лікарської комісії за вимогами отриманої повістки від ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також 10.06.2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи картки обстеження та медичного огляду визначення придатності до військової служби.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Як встановлено судом, про дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином. Про обізнаність про дату розгляду справи, а саме 10.06.2026 року також свідчить його клопотання, які надійшло до суду 08.06.2026 року та 10.06.2026 року, тобто напередодні дня засідання та саме в день судового засідання.

Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України» Європейський суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого часу, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки.

Також як встановлено судом, ОСОБА_1 звертаючись з клопотаннями про відкладення розгляду справи особисто з`являвся до суду для подачі таких клопотання. Одночасно, ОСОБА_1 не звертався до суд з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, що надавало б йому можливості підготувати доводи та пояснення у свій захист, а тому твердження ОСОБА_1 в цій частині є такими, що мають на меті затягування розгляду справи.

Суд звертає увагу, що підставою для відкладення розгляду справи є не будь-яке клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а обґрунтоване та підтверджене належними доказами.

Згідно повістки № 17/559, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 12.06.2026 року, натомість судове засідання призначене на 10.06.2026 року, а тому вказана причини неможливості явки до суду не знайшла свого об`єктивного підтвердження.

Згідно долученої до матеріалів справи картки обстеження та медичного огляду визначення придатності до військової служби вбачається, що ОСОБА_1 10.06.2026 року пройшов флюорографію органів грудної клітки.

Одночасно ОСОБА_1 10.06.2026 року особисто з`явився до суду для подання вказано клопотання, однак у судове засідання не з`явився.

Проходження ОСОБА_1 ВЛК не є безумовною підставою визнання такої причини неявки до суду поважною.

Разом з тим, суд зауважує, за час перебування справи в провадженні судді, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості скористатися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, однак зазначеним правом не скористався, до суду пояснення та заперечення щодо правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 відповідно до обставин, викладених у протоколі не надходили.

Отже, ОСОБА_1 знав про складений відносно нього протокол та що протокол розглядається судом, і не вжив достатніх заходів, щоб надати заперечення на протокол.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Більш того, у клопотанні не вказано на існування у ОСОБА_1 об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що можуть завадити йому приєднатися до судового засідання, що призначено на 10.06.2026 року на 14:00 год., в режимі відео конференції.

Отже, за умови належного повідомлення ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи, неодноразового відкладення розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, дослідивши відеозаписи, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП.

Водночас, відповідно до п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів.

Так, суд доходить до переконання, що відеозапис є детальним, з нього вбачається, що 03.12.2025 року о 23 годині 43 хвилин в м. Ізмаїл, пр. Миру, б. 34 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daihatsu Terios, номерний знак НОМЕР_1 , після зупинки та спілкування з поліцейськими визнав, що вживав алкогольні напої – пиво, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер погодився, не заперечив проти проведеного огляду та результату що склав 1,53 проміле, прохання проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження такого огляду, ОСОБА_1 не висловлював.

Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, працівники поліції при складанні адміністративного протоколу діяли у відповідності із нормами чинного законодавства, будь-яких порушень не зафіксовано.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису адміністративного правопорушення суду не надано.

Отже, як встановлено в судовому засіданні та що підтверджено матеріалами справи, 03.12.2025 року о 23 годині 43 хвилин в м. Ізмаїл, пр. Миру, б. 34, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daihatsu Terios, номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу. Результат тесту – 1,53 проміле.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 531060 від 04.12.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2025 року, відеозаписом фіксування адміністративного правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи викладене, матеріалами справи в повному обсязі доведено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порушення п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк 1 (один) рік.

Згідно довідок, наданих начальником САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 04.12.2025 року, ОСОБА_1 не має повторності вчинення адміністративного правопорушення протягом календарного року за ст.130 КУпАП, посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 02.10.2024 року.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини згідно ст. ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, з урахуванням чого застосовується адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Крім того вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (із змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 251, 266, 268, 280, 283 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення, або отримання.

Суддя: О.О.Бурнусус