Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №607/11571/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026 Справа №607/11571/26 Провадження №3/607/3597/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: захисника Недокуса В.І., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Ороновської О.М.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання №921/222/24, яке видане 09.01.2025 Господарським судом Тернопільської області по сплаті аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у наслідок чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів 1 093 272,92 гривень (один мільйон дев`яносто три тисячі двісті сімдесят дві гривні, дев`яносто дві копійки), що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим порушив ч. 12 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження».

У судове засіданні ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про його час та місце проведення, не прибув, заяви про відкладення розгляду справи не подав.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Недокус В.І. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що подав письмове клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що матеріали даної адміністративної справи не містять постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від дати якого слід рахувати пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Так само, в матеріалах даної справи відсутній сам виконавчий документ на підставі якого має бути винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Разом із відсутністю протоколу про відкриття виконавчого провадження, матеріали даної адміністративної справи не містять жодних доказів направлення такого протоколу чи іншої відмітки про обізнаність боржника про відкриття виконавцем виконавчого провадження в силу вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять відомостей, які б вказували на наявність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, а саме про те, що ОСОБА_4 знав про встановлене йому зобов`язання, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження чи рішення Господарського суду Тернопільської області у справі №921/222/24.

Тому вважає, що матеріалами справи не доведено факту вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки, серед іншого відсутній умисел на вчинення даного адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що обставини, які викладені у протоколі відповідають дійсності, тому просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Представник потерпілої адвокат Ороновська О.М. просила визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та притягнути його до відповідальності.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення і дотримання прав дитини та інших передбачених законом суб`єктів на матеріальне утримання з боку осіб, які в силу нормативних приписів зобов`язані таке утримання надавати.

З об`єктивної сторони дане правопорушення характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов`язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї. При цьому, для утворення складу правопорушення є обов`язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Обов`язковим є також обізнаність особи про пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання і наявність в неї обов`язку сплачувати аліменти.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Визначення періоду і розміру заборгованості здійснюється державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.

Виходячи з диспозиції ст.183-1 КУпАП, не має значення з яких причин особа не платить аліменти і чи були вони поважними, а достатньо лише факту несплати, який призвів до виникнення заборгованості у загальній сумі платежів понад шість місяців.

Згідно з ч.12 ст.71 Закону України Про виконавче провадження у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

За таких обставин, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП і його вина доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №782563 від 05.05.2026;

- даними заяви, поданої ОСОБА_2 до Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 17.04.2026, з якої вбачається, що на виконанні головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчім служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бехтольд Кеті Русланівни знаходиться виконавче провадження №78242883 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини (доньки), ОСОБА_3 . у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.03.2024 і до досягнення дитиною повноліття. Вказане виконавче провадження відкрите у зв`язку із пред`явленням до примусового виконання наказу №921/222/24, який виданий 09.01.2025 Господарським судом Тернопільської області. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом на 27.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить 1 093 272,92 гривень. Із вказаної заборгованості вбачається, що за період з березня 2024 року по липень 2025 року ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини не сплачував.;

- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання ОСОБА_1 від 27.11.2025 ВП №78242883, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно наказу №921/222/24, виданого 09.01.2025.;

- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії ОСОБА_1 від 27.11.2025, ВП №78242883, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно наказу №921/222/24, виданого 09.01.2025.;

- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 від 27.11.2025, ВП №78242883, до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно наказу №921/222/24, виданого 09.01.2025.;

- даними розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_1 , з якої вбачається, що станом на 27.11.2025, заборгованість становить - 1 093 272,92 гривень.;

- даними постанови про розшук майна боржника від 14.01.2026, з якої вбачається, що боржник ОСОБА_1 борг не оплачує, за боржником зареєстровані транспортні засоби, за якими можна звернути стягнення, тому було оголошено в розшук майно боржника ОСОБА_1 .

Крім того, слід зазначити, що стороною захистку не вказано, а судом не встановлено, що вказані постанови були оскаржені та скасовані.

За таких обставин, вважаю що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП, а саме – несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.

За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 183-1, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя П.П. Гуменний