Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №607/12511/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 Справа №607/12511/26 Провадження №3/607/3843/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2026 близько 23:05 год гр. ОСОБА_1 за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, словесно ображав, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим порушив п.3 ст. 1 ЗУ ''Про запобігання та протидію домашньому насильству'' та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №849394 від 29.05.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання 10.06.2026 о 11 год 00 хв, ОСОБА_1 повторно не з`явився. Для виклику у судові засідання було прийнято усі міри для його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №849394 від 29.05.2026, ОСОБА_1 поставив власний підпис, про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на 10.06.2026 о 11:00 год та зобов`язався з`явитися в судове засідання із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов`язані з повторним протягом року вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 КУпАП, доведена наступними належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №849394 від 29.05.2026; відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.05.2026; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 29.05.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії ЕТ №110036 від 30.05.2026; рапортом інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції Р. Середи від 29.05.2026; витягом із ІПНП України від 30.05.2026; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.03.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-8 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 287, 294, 301, 304, 326 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.