Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №607/7776/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 Справа №607/7776/26 Провадження №1-кп/607/1418/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с./з. ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026211060000048 від 28.01.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Курівці Зборівського району Тернопільської області, одруженого, із середньою освітою, не працевлаштованого, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , моб.тел. НОМЕР_1 , не судимого в порядку ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2025 у справі № 607/16042/25, яка набрала законної сили 03.10.2025, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Водночас ОСОБА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав зазначену постанову суду, що набрала законної сили.

Так, 28.01.2026 близько 15 год. 52 хв. в ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «RENAULT» моделі «ESPACE», р.н. НОМЕР_2 по вул. Центральна в с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, виник злочинний умисел, спрямований на невиконання рішення суду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, тим самим умисно не виконуючи вищевказане судове рішення, 28.01.2026 близько 15 год. 52 хв., керував транспортним засобом марки «RENAULT» моделі «ESPACE», р.н. НОМЕР_2 , та рухаючись по вул. Центральна в с. Великий Глибочок Тернопільського району Тернопільської області, був зупинений поліцейськими сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

2. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_4 підтримала обвинувачення в повному обсязі за ч.1 ст.382 КК України, вважаючи всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною.

Також просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав.

Повідомив, він дійсно 28.01.2026 керував транспортним засобом керував транспортним засобом марки «RENAULT» моделі «ESPACE», р.н. НОМЕР_2 , оскільки йому надійшла повістка про виклик до суду. Він не хотів запізнитись на судове засідання. Додав, що викликати таксі у той день не зміг, тому сів за кермо.

Про наявність постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами йому було відомо.

Також вказав, що після цього керував електричним самокатом та електроскутером. На попереднє судове засідання теж приїхав на електроскутері.

Вважає, що може керувати такими транспортними засобами, оскільки права керування ними отримувати не потрібно.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі.

4. Вирішення питання щодо проведення судового розгляду кримінального провадження у відповідності до приписів ч.3 ст.349 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

5. Статті (частини статті) КК України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який не працевлаштований та немає джерела доходу, що свідчить про неможливість сплати ним штрафу, а тому вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку.

Також з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період його дії, на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду, будуть необхідні і достатні для його виправлення.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.

Процесуальні витрати та речові докази, у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1