Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №604/421/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/421/26

Провадження № 2-о/604/31/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого - судді Сташківа Н.Б.

за участю :

секретаря судового засідання Крупи А.А.

представника заявника - адвоката Драус О.О.

представника заінтересованої особи ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересованої особи Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу посилаючись на те, що заявник та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 лютого 1999 року. 29 серпня 2023 року шлюб між подружжям розірвано, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 29 серпня 2023 року. Незважаючи на розірвання шлюбу, ОСОБА_3 залишався проживати у будинку ОСОБА_4 , так як подружжя примирилось та продовжили проживати разом однією сім`єю. З часу реєстрації шлюбу, так і після його розірвання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займались благоустроєм житла, робили ремонти, купували предмети домашнього побуту, святкували свята в колі рідних та друзів. 02 лютого 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Після призову вирішили зареєструвати шлюб, проте через хворобу ОСОБА_3 часто перебував на лікуванні у госпіталі, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер на місці відпочинку на тимчасовому місці проживання. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 отримала сповіщення про смерть чоловіка ОСОБА_3 з військової частини НОМЕР_2 № 2231, а 01 квітня 2026 року заявник похоронила ОСОБА_3 . Посилається на те, що ст. 16-1 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає їй право на отримання одноразової грошової допомоги особам що відносяться до членів сімї загиблих., зокрема жінка, з якою загибла особа проживала однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, у зв`язку з чим з метою отримання спадщини, що залишилась після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а також для отримання виплат як члену сімї військового, просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали з мотивів що у ній викладені та просять її задоволити. Крім того пояснила, що після 2023 року, тобто з часу розлучення продовжили проживати разом, спільних фото не робили, гучних святкувань не влаштовували, оскільки у країні діє військовий стан. Дорожчі по ціні речі придбавали разом за спільні кошти протягом сімейного життя, тому після розірвання шлюбу, з дорожчого для них, було придбано лише бензопилу, інші витрати йшли на речі домашнього вжитку, продукти харчування, сплату комунальних послуг, інших побутових витрат для підтримання домогосподарства. Допомогу на поховання чи інших виплат не отримувала. У зв`язку з чим просить заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України проти задоволення заяви заперечив, подав пояснення згідно яких вважає заяву необґрунтованою з огляду на те, що заявником не долучено до заяви доказів спільного проживання, зокрема підтвердження спільного бюджету, пересилання коштів один одному, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, спільного відпочинку, проведення свят та пам`ятних дат, видачі доручень на заявника, наявність офіційних документів які б свідчили про фактичне проживання загиблого разом із заявником, а тому у задоволенні заяви просить відмовити.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому справу слід вирішити у їх відсутності на підставі поданих сторонами та досліджених і проаналізованих у судовому засіданні доказах.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява ґрунтується на встановлених законом підставах з огляду на наступне:

В силу ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1ст. 293 ЦПК України).

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

Згідно з ч. 2ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, наступні обставини :

Згідно повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Підволочиського райуправління юстиції у Тернопільській області свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 05 березня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 27 лютого 1999 року.

Згідно свідоцтва про переміну прізвища серії НОМЕР_4 від 05 березня 2004 року вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 змінив прізвище на « ОСОБА_6 », про що зроблено відповідний актовий запис № 10;

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 19 травня 1999 року виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Підволочиського районного управління юстиції, вбачається, що в сторін по справі, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився син ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 29 серпня 2023 року виданого Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 шлюб розірвано 29 серпня 2023 року, про що складено відповідний актовий запис № 7;

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 виданого Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01 квітня 2026 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про що зроблено відповідний актовий запис № 95;

Згідно сповіщення № 20 Міністерства оборони України № 2231 від 23.03.2026 року вбачається, що старший солдат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 номер обслуги відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 , призваний 02 лютого 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_3 об 07:30 год. був виявлений на місці відпочинку роти без ознак життя, помер.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 251 від 24 березня 2026 року виданого Міністерством охорони здоров`я, вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем дислокації в/ч НОМЕР_2 . Причина смерті гостра серцево-судинна недостатність.

Відповідно до акту обстеження факту проживання від 31 березня 2026 року складеного у присутності сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та членів комісії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 був не зареєстрований, але до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 постійно, з 1999 року проживав за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Підволочиської селищної ради № 188 від 01.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_1 , дійсно похоронила ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . Похоронений 27.03.2026 року на кладовищі у АДРЕСА_2 .

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 суду показала, що являється сусідкою із заявницєю ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 . Проживає із ними по сусідству близько 23-х років і їх городи межують між собою. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали дуже добре, у гармонії, злагоді і повазі один до одного. Обробляли садибу, доглядали домогосподарство і постійно підтримували його у належному стані, добудовували будинок, перекривали дах. Померлий ОСОБА_3 був чуйною і доброю людиною, завжди відкликався, коли потрібна була його допомога. Про те, що між ними був розірваний шлюб дізналась після похорон, про що була здивована, оскільки таких приводів не бачила, сім`я як до розірвання шлюбу так і після 2023 року постійно проживали та були разом як у побуті так і у повсякденних справах.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 суду показала, що заявницю ОСОБА_1 знає з дитинства, оскільки вона з сім`єю у 1980-х роках переїхали та стали сусідами. Покійний ОСОБА_3 працював на хлібзаводі, постійно ходив на роботу та проживав із заявницею ОСОБА_1 . У подружжя були хороші відносини, працювали по городництву та по господарству, доглядали та обслуговували будинок, жили у мирі та злагоді. У подружжя був спільний бюджет, все разом планували, разом ходили в магазин, інколи разом із ними проводили спільні свята. ОСОБА_3 постійно допомагав їй по господарству. Після мобілізації ОСОБА_1 постійно підтримувала чоловіка, спілкувалась із ним, передавала продукти харчування, одяг, розказувала про службу. Про те, що подружжя розлучились вона не знала, проте ствердила, що з 2023 року як і до цього подружжя проживали разом і вели спільне господарство. Видимих ознак, що подружжя розлучене не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи ОСОБА_15 зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99).

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2023 року, тобто з часу розірвання шлюбних відносин по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджується не тільки письмовими доказами, що досліджені у судовому засіданні, а й показами свідків допитаними у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду повинно обґрунтовуватись на всебічно перевірених доказах, які підтверджують заявлені вимоги.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши надані сторонами докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи надані сторонами докази та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, доведеним, що в період з 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали, вели спільне господарство, були пов`язані виконанням взаємних прав і обов`язків та спільним побутом, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, при цьому в будь-якому іншому шлюбі вони не перебували. Відповідно, суд вважає за необхідне встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 29 серпня 2023 року (часу розірвання шлюбу) по ІНФОРМАЦІЯ_3

На підставі викладеного ст.ст.3, 60, 70, 74 СК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 76-81, 89,95,141, 259, 263-265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд, керуючись ст.ст.4,13,76,81,82,83,89,95,263,265,268, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересованої особи Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 з 29 серпня 2023 року (часу розірвання шлюбу) по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Тернопільського Апеляційного суду Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Н.Б. Сташків