Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №599/1322/25 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/1322/25

Номер провадження 3/599/5/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" червня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Чорна В.Г., за участю секретаря судового засідання Грицай О.П., захисника – адвоката Сампара Н.М., розглянувши у м. Зборові в приміщенні Зборівського районного суду Тернопільської області матеріали, які надійшли із відділення поліції № 2 Тернопільського районного управління поліції Головного Управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , не працює, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423197 від 14 серпня 2025 року зазначено, що 14 серпня 2025 року о 18 год 53 хв по вулиці Нишковецька в с.Загір`я, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем DACIA LOGAN, днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Драгер на табло якого висвітило показник 0.63%, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.

Під час проведення огляду водія застосовувались технічні засоби відеозапису, тому згідно ст. 266 КУпАП огляд проводився без присутності двох свідків.

ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, подав через захисника в системі ЕС пояснення, згідно яких категорично не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 423197 від 14 серпня 2025 року, вважають його необґрунтованим і незаконним, звертають увагу на те, що відсутні будь які ознаки у поведінці та зовнішньому вигляді ОСОБА_1 , які б викликали підстави вважати щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння.

З відеозапису з нагрудної боді-камери працівника поліції під назвою файлу «ехроrt- tlcsf», на 19:08:37 год вбачається, що працівники поліції не зазначивши будь-яких ознак, які передбачені у п. 3 Розділу І Інструкції, без будь-яких пояснень та підстав почали запитувати у ОСОБА_1 , наступне: «Таке питання... Ви вживали?».

При цьому підставами для таких висновків стало наступне, про що на 19:08:42 годин, вище згаданого відеозапису зазначив працівник поліції: «Та воно видно... як ви вилазили з машини, розумієте це вже просто глянеш на людину...».

Жодних ознаки, які передбачені чинним законодавством працівники поліції не зазначили. Більше того, з відеозаписів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що під час того коли ОСОБА_1 виходив зі свого транспортного засобу, його дії були цілком логічні та послідовні, явних ознак порушення в нього координації рухів не вбачається.

Водночас зауважується, що працівники поліції тільки на 19:20:09 годин зазначили про те, що з порожнини рота ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно чути запах алкоголю, як власне зазначили поліцейські: «Запах невеликий...». Проте, до таких «логічних» висновків, працівники поліції дійшли, вже після того, як технічний прилад газоаналізатор «Драгер», висвітив показник 0,63 (проміле). Як наслідок існують реальні сумніви, щодо наявності у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 явних ознак алкогольного сп`яніння.

Особливу увагу суду, звертає на правову позицію, яка викладена у постанові від 22.07.2025 у справі № 750/5614/25, де зазначено, що вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак (виражене тремтіння пальці рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.

Зі змісту п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі по тексту - Інструкція), вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії т/з, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тоді як згідно з усталеною судовою практикою, описані в п. 4 Розділу І Інструкції, ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.

ОСОБА_1 вирішив не вступати у відкритий конфлікт з поліцейським, а навпаки - виконувати усе про що йому говорили та пропонували працівників поліції. Особливе занепокоєння у нього викликала реальна загроза того, що у випадку непокори чи суперечок його могли б доставити до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, адже разом із поліцейськими, була присутня невідома особа, яка не представилася, але була одягнена у військову форму і приїхала разом із працівниками поліції. Усвідомлення цього примусило його поводитися максимально стримано, погоджуватися з усіма вимогами інспекторів, навіть коли вони були неправомірними.

Таким чином, покірна поведінка ОСОБА_1 була не добровільною, а вимушеною.

Вона обумовлювалася страхом перед можливою загрозою його особистій безпеці та небажанням завдавати додаткового болю своїм батькам, які вже втратили одного сина.

Крім того, усе, що говорив ОСОБА_1 у присутності двох поліцейських та невідомої особи, яка не представилася, але була одягнена у військову форму і приїхала разом із працівниками поліції, не може вважатися беззаперечним доказом. Це пояснюється тим, що ОСОБА_1 змушений був погоджуватися з усіма твердженнями працівників поліції, оскільки побоювався, що в іншому випадку його заберуть до ТЦК та СП.

На відеозаписі під назвою файлу «ехроrt-gcm2v», який наявний в матеріалах справи, об 19:56:09 год, інспектор ВП № 2 (м. Зборів) Тернопільського районного УП ГУНП в Тернопільській області, вказує, що саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повинен написати у поясненнях до протоколу серії ЕПР1 № 423197. Більше того, працівник поліції починає диктувати ОСОБА_1 , що саме він має написати у поясненнях, що грубо порушує право останнього на захист своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до змісту ст. 256 КУпАП, у протоколі мають бути зазначені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Втручання працівника поліції у процес викладу цих пояснень, зокрема їх диктування чи нав`язування формулювань, фактично позбавляє особу можливості викласти власну позицію та перекручує зміст протоколу, що ставить під сумнів його достовірність і відповідність вимогам закону.

Таким чином, все, що було висловлено ОСОБА_1 у присутності працівників поліції та невстановленої особи у військовій формі, яка не представилася та не повідомила своїх повноважень, не може вважатися належними і допустимими доказами у справі.

Вказані пояснення були надані не в умовах вільного волевиявлення, а під психологічним тиском, страхом та внутрішніми переживаннями, що унеможливлювало спокійне та об`єктивне висловлення власної позиції. Більше того, ОСОБА_1 категорично заперечує проти всього, що було ним озвучено у той момент, оскільки ці слова не відповідали його внутрішній волі на час зупинки. Зміст зазначених пояснень був зумовлений виключно емоційним станом, страхом бути мобілізованим та тиском з боку присутніх осіб, а відтак не може розцінюватися як достовірна та добровільна позиція особи.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У своєму рішенні від 10.02.1995 р., у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ чітко зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішуі питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин Крім цього, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Шмауцер проти Австрії» від 23.10.199! р. вказав на наступне, а саме, що дорожньо-транспортні правопорушення, за як може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користування водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається ЄСПЛ кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення ЄСПЛ у справ: «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 р.). Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України (далі - Конституція) обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи зазначену практику ЄСПЛ, а також презумпцію невинуватості, передбачену ст. 62 Конституції, так як в матеріалах справи відсутні будь-які переконливі та достовірні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 , керував т/з в стані алкогольного сп`яніння. тому захисник просила справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В суді ОСОБА_1 пояснив, що у стані алкогольного сп`яніння не перебував, а протокол складений відносно нього не відображає дійсного перебігу обставин події, просить врахувати при оцінці доказів обставини зазначені у клопотанні захисника. Зазначає, що умислу вчиняти будь – які протиправні дії не мав. Просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з відеореєстратрора та нагрудних камер поліцейських, що долучені до матеріалів справи, встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі -Інструкція № 1452/735).

Частиною 2 статті 266 КУпАП, визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

В матеріалах справи наявний компакт диск з матеріалами відеозапису.

Згідно пункту 1 розділу II Інструкції № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Частиною 6 статті 266 КУпАП, визначено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку № 1103 визначено процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.

На відеозаписі з нагрудної камери зафіксовано, що після складення щодо ОСОБА_1 постанови серії ЕПР1 №423197 від 14.09.2025 поліцейські пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, (01:48 відеофайлу під назвою: export-gcm2w, що відповідає фактичному часу 19 год 09 хв 29 сек)

Пунктом 2.5 ПДР України, встановлено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Дотримуючись ПДР України ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Обрав герметично запакований мундштук та самостійно розкрив його.

Згідно пункту 7 розділу II Інструкції № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

За змістом п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Під час встановлення стану алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 працівниками поліції не було виявлено жодних із перелічених вище ознак. Крім цього, водія ОСОБА_1 працівниками поліції не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Дані обставини не дають підстав однозначно зробити висновок, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом знаходився в стані алкогольного сп`яніння, на відеозаписах видимі ознаки алкогольного сп`яніння відсутні, інші докази вини в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Так, не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому всі сумніви з цього приводу тлумачу на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підтвердилась матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, вважаю за необхідне закрити провадження по справі, оскільки в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 247, 283, 284Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Зборівський районний суд Тернопільської області.

Суддя Зборівського

районного суду В.Г. Чорна