Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №594/792/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/792/26

Провадження № 3/594/191/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м.Борщів

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області – Губіш О.А., за участі захисника-адвоката Когута О. В., розглянувши матеріали, що надійшли від заступника начальника відділення поліції №1 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

15 травня 2026 року о 15 год. 17 хв. ОСОБА_1 вулиця Т20-02 Тернопіль-Жванець, 144 км+100 м водій гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, а забажав проїхати в найближчий медичний заклад, а саме КНП «Борщівська міська лікарня» для проходження огляду за допомогою газоаналізатора Алкофор 307, результат огляду позитивний 2,37% проміле, що підтверджується висновком лікаря №5 від 15.05.2026, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Когут О.В. подав до суду пояснення, які підтримав в судовому засідання, та згідно яких просив адміністративну справу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666734 від 15.05.2026 відносно останнього складено з грубим порушенням вимог закону, а тому, він не може бути належним та допустимим доказом у даній справі, а матеріалами адміністративного провадження вину ОСОБА_1 поза розумними сумнівами не доведено.

Так, згідно протоколу 15.05.2026 о 15 год. 17 хв ОСОБА_1 на автодорозі Т20-02 Тернопіль-Жванець 144 км+100 м, керував транспортним засобом марки ЗАЗ-110307 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, а забажав проїхати в найближчий медичний заклад, а саме КНП «Борщівська міська лікарня», де пройшов такий огляд за допомогою газоаналізатора Алкофор-307, результат огляду позитивний - 2.37 проміле, що підтверджується висновком лікаря № 5 від 15.05.2026 року, чим порушив п.2.9-а ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, чим порушив п. 2.9-а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому зазначив, що основною умовою для настання відповідальності за вказаною статтею є керування транспортним засобом. Як вбачається із відеозапису, ОСОБА_1 керував транспортним засобом і в цей час йому назустріч рухався автомобіль поліції, які, побачивши останнього, тут же розвернулись та поїхали за ним.

Коли поліцейські підійшли до ОСОБА_1 , то не повідомили конкретну причину зупинки, а сказали наступне: «а чому їдете по цілій дорозі, маневруєте, заважаєте іншим учасникам дорожнього руху їхати по дорозі?». Пізніше поліцейський запитував водія за ремінь пасивної безпеки.

Однак до матеріалів провадження поліцією не долучено ні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що він маневрував по дорозі, ні постанови про притягнення його до відповідальності за те, що він керував транспортним засобом, не будучи пристебнутим ременем пасивної безпеки, ні будь-якої іншої постанови. В той же час відеореєстратором автомобіля поліції не зафіксовано такого порушення, як керування транспортним засобом без ременя безпеки.

Таким чином, у поліцейських не було підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображена у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України» будь-яке порушення конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв`язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили.

Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня, а також зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими, оскільки визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

За таких обставин, вважає, що протокол відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП не може бути належним та допустимим доказом.

Крім того, працівниками поліції було допущено порушення порядку проведення огляду водія ОСОБА_1

9.11.2015 року наказом МВС України та МОЗ України затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Відповідно до п. 7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці його зупинки та забажав пройти такий у закладі охорони здоров`я, то останнього було доставлено у КНП «Борщівська міська лікарня».

Відповідно до п. 14 розділу 111 зазначеної Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Згідно п. 18 Інструкції Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п.15 розділу 111 даної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

До матеріалів адміністративного провадження працівниками поліції долучено висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан алкогольного сп`яніння № 5, а саме ОСОБА_1 .

Тобто, захисник Когут О. В., стверджує, що вказаний висновок було складено лікарем на підставі акту медичного огляду, який складається в одному екземплярі і зберігається у медичному закладі.

Також зазначає, що у висновку № 5 зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. На адвокатський запит отримано копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 5 щодо ОСОБА_1 . У рядку 18 вказаного акту взагалі відсутні будь-які дані про те, що для огляду ОСОБА_1 використовувався технічний засіб, яка його назва, який його номер, дата його останньої повірки, в якій годині проводився огляд і які результати такого огляду.

Також в даному рядку відсутні будь-які записи про те, що було проведено повторний огляд ОСОБА_1 через 20 хвилин та який результат такого огляду. Як вбачається із відеозапису повторний огляд ОСОБА_1 через 20 хвилин не проводився взагалі.

А тому, вважає, що такий, висновок видавався на підставі акту медичного огляду. Відповідно і відсутні будь-які підстави внесення лікарем даних у висновок про те, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, так як такий висновок є похідним від акту, а в акті дані про застосування технічного засобу та його перший результат і результат через 20 хвилин - відсутні.

Тому вважає, що долучений до матеріалів справи висновок № 5 щодо ОСОБА_1 не може бути належним та допустимим доказом. Також в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку технічного засобу, яким проводився огляд ОСОБА_1 .

Посилається на постанови Тернопільського апеляційного суду у справах за№ 601/147/26 від 14.05.2026 року та№ 606/1644/25 від 18.05.2026 р.

Окрім того, зазначає, що відповідно до висновку № 5 точна година огляду - 16.10 год. 15 травня 2026 року, а відповідно до нього ж висновку даний такий складено о 16.8 год 2026 року, при цьому день та місяць не вказано взагалі. Отже, такий висновок складено ще до початку огляду і без проведення повторно огляду. Також зазначає, що відповідно до акту медичного огляду № 5 такий заповнений 15.05.2026 р. о 16.10 год., а відповідно до рядка 6 цього акту огляд проводився 13.05.2026 р. о 16.10 год.

Відповідно до п.21 розділу 111 вказаної вище Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Тому, вказані документи не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі. У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З підстав наведених в своїх поясненнях захисник-адвокат Когут О. В. просить справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, доводи сторони захисту, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, вина ОСОБА_1 стверджена даними протоколу про адміністративне правопорушення від 15.05.2026 серії ЕПР1 № 666734, доданим до нього актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки відмовився, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Борщівська міська лікарня», з якого слідує, що огляд у медичному закладі проводився за допомогою Алкофор 307, за результатами якого встановлено, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 2,37% проміле, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванні під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, даними відеозапису, здійсненого поліцейським та долученого до матеріалів справи.

Відповідно до п 2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за дане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, твердження сторони захисту не спростовують та не виключають факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, щодо посилання сторони захисту на те, що працівники поліції безпідставно, тобто без причини зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , то суд зазначає, що матеріали справи містять відеозапис з відеореєстратора наданого поліцією, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ЗАЗ-110307, з його дій на дорозі було помітно маневрування на дорозі, під час зупинки, водій не увімкнув покажчик повороту та не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію. Разом з тим, із відеозапису встановлено, що поліцейські автомобіль ОСОБА_1 зупинили, останній керував автомобілем не пристебнувши пасок безпеки, чим порушив ПДР та відповідно за ч.5 ст. 121 КУпАП було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Під час розмови із поліцейськими, ОСОБА_1 пояснив, що рухається з с. Гермаківка в с. Залісся додому. Під час розмови поліцейські відчули запах алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 .

Надалі, як вбачається із відеозапису, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що від нього чути запах алкоголю з порожнини рота, і запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що водій відмовився.

Після цього, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що він погодився.

При проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі за допомогою технічного засобу Алкофор 307, при продуванні такого один раз, виявлено результати 2,37 проміле.

Наведене свідчить про те, що водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, а до виявлення його працівниками поліції, ще й керував автомобілем. При цьому суд враховує, що відеозаписом також зафіксовано і те, що ОСОБА_1 говорив поліцейським, що вживав алкоголь минулого дня.

Відповідно до п 2.9 а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за дане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.ч.2-4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, встановлено, що виявивши ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , поліцейські діяли в межах своїх повноважень, запропонувавши йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а після відмови від проходження такого, запропонували проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що водій погодився. При проходженні огляду за допомогою алкотестера Драгер в КНП «Борщівська міська лікарня» вбачається, що водій дув у прилад декілька разів, однак, оскільки він це робив не правильно, на що йому неодноразово наголошували медичні працівники, прилад не міг провести аналіз. Однак, після чергового продування результат тесту склав 2,37 проміле. Крім того, в ОСОБА_1 були інші наявні ознаки алкогольного сп`яніння, що виражалися у не чіткості розмови, зниженні уваги та швидкості реакції, поводив себе не зовсім адекватно.

Суд не бере до уваги інші доводи захисника Когута О.В., оскільки такі на думку суду є формальними та такими, що не виключають в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналіз досліджених судом доказів, дає підстави дійти висновку, що працівники поліції відносно ОСОБА_1 діяли виключно з дотриманням норм чинного законодавства, встановили факт порушення ним ПДР України, у зв`язку з чим його, як водія, притягнуто до відповідальності, та виявивши при цьому ознаки, які вказували на те, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вжили всіх заходів щодо перевірки такого у визначеному законом порядку.

За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи характер вчиненого діяння, дані про особу порушника, щодо якого відсутні відомості про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, приходжу до висновку, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у відповідності до санкції ч.1 ст.130 КУпАП – у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 307, 308 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення ОСОБА_1 даної постанови, а в разі оскарження цієї постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу (34 000 гривень); витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 - 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Скарга на постанову може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Суддя: