Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №453/1099/26 — Сколівський районний суд Львівської області

ЄУНСС: 453/1099/26

НП: 3/453/429/26

ПОСТАНОВА

іменем України

11 червня 2026 року місто Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх та/чи непрацездатних осіб не має, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 МО України, у званні «солдат», встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи стрільцем-номер обслуги 3 відділення охорони 2 взводу охорони 4 роти охорони 3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 МО України, 06.06.2026 року близько 14:30 год. вжив алкогольні напої, після чого перебував в нетверезому стані та надалі виконував обов`язки військової служби в такому стані, в умовах особливого періоду.Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за його згодою, проводився у встановленому законом порядку у КНП «Сколівська центральна лікарня» СМР з використанням засобу вимірювальної техніки – газоаналізатора АЛКОФОР 105, за наслідками огляду встановлено діагноз «алкогольне сп`яніння» (концентрація парів алкоголю у повітрі, що видихається, - 2.42 проміле).

ОСОБА_1 , будучи доставлений у супроводі для розгляду поданих матеріалів справи про військове адміністративне правопорушення, у судове засідання з`явився, й після роз`яснення йому прав й обов`язків, передбачених у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, вину у вчиненому військовому адміністративному правопорушенні визнав. Надав пояснення, згідно яких дійсно вказаного числа вживав алкогольні напої, після чого перебував на території військового об`єкту, де за відрядженням проходить службу, вживав алкогольні напої у зв`язку із особистими проблемами, а саме загибеллю дядька під час виконання ним свого військового обов`язку.

Суддя, заслухавши особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про військове адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, відповідальність за цією нормою закону настає за вчинення дій, передбачених частинами першою або другою зазначеної статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. В свою чергу, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно з абзацом 12 ст. 1 Закону України «Про оборону», особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період введений в дію на території України 24.02.2022 року, після оприлюднення Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року за № 69/2022. Мобілізація оголошена та проведена у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України. Крім того, в Україні з 24.02.2022 року введений воєнний стан, котрий було неодноразово продовжено.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець має додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про військове адміністративне правопорушення, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи військовослужбовцем, в умовах особливого періоду, наведених вище вимог не дотримався, так як його вина у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у розумінні згаданих вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом в/ч НОМЕР_1 № 235 про військове адміністративне правопорушення, котрий складений 07.06.2026 року т.в.о. командира 4 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 МО України лейтенантом ОСОБА_2 відносно військовослужбовця ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення військового адміністративного правопорушення;

- поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним 11.06.2026 року безпосередньо під час судового розгляду цієї справи про військове адміністративне правопорушення, щодо обставин події, які також кореспондуються з даними вищевказаного протоколу про військове адміністративне правопорушення у частині часу та місця її настання;

- копією висновку КНП «Сколівська центральна лікарня» СМР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 06.06.2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 за результатами огляду встановлено діагноз «алкогольне сп`яніння» (концентрація парів алкоголю у повітрі, що видихається, - 2.42 проміле);

- копією військового квитка солдата ОСОБА_1 на бланку серії НОМЕР_4 , від 14.01.2026 року.

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що в діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки останній, будучи військовослужбовцем,виконував обов`язки військової служби за місцем проходження військової служби у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн..

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, є діючим військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами цієї справи про військове адміністративне правопорушення, за таких умов, судовий збір не підлягає справлянню, й останнього слід звільнити від його сплати.

Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 172-20, 221, 245, 251-252, 268, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн..

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.

З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях можна ознайомитись за вебсторінкою: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet.

Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Визначений спеціальним законом строк пред`явлення даної постанови до виконання для сплати штрафу, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.

Суддя Володимир МИКИТИН