Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №452/1463/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/1463/26

Провадження №2/452/1363/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Макаревич Л.Р.,

за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням осіб без їх виклику за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шийки Івана Івановича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

20 квітня 2026 року через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шийки І.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу, який зареєстровано між сторонами 04 травня 1996 року у Новосілко-Гостиннівській сільській Раді народних депутатів Самбірського району Львівської області, запис за №03. Представником позивача у позовній заяві не вказано відомості про наявність у сторін спільних неповнолітніх дітей. Разом з тим, зазначено, що сімейне життя між подружжям не склалося через різні характери та погляди на життя, внаслідок чого сторони близько двох років проживають окремо один від одного, протягом вказаного часу шлюбних відносин не підтримують та не ведуть спільного господарства, спільний побут відсутній, фактично сім`я розпалась та шлюб носить формальний характер. При цьому, як зазначено у позові, відповідач проживає за межами України, відтак сторони не мають можливості розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану в позасудовому добровільному порядку. За таких обставин позивач вимушений був звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить його інтересам (а.с.1-5).

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням осіб без їх виклику та було призначено розгляд справи по суті на 10 червня 2026 року о 10 год. 00 хв. та одночасно витребувано у позивача оригінал свідоцтва про шлюб (а.с.21-22).

04 червня 2026 року до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Шийки І.І. на виконання вимог ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 травня 2026 року надійшло клопотання з доданим до нього оригіналом свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.27-28).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шийка І.І. про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлені належним чином засобами електронного та телефонного зв`язку, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві (а.с.25) та довідкою

про доставку електронного листа (а.с.24), заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавали. При цьому, заяви про відкладення розгляду справи, відмови від позову чи залишення позову без розгляду або інших заяв чи клопотань з процесуальних питань від сторони позивача до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином засобами поштового та телефонного зв`язку(а.с.25 зворотна сторона,26), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку SMS-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві. При цьому, відповідач заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не подавала, правом подати відзив на позовну заяву не скористалась, жодних заяв з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходило.

Згідно ч.8 ст.178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з положень ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також з урахуванням неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.

Суд, з`ясувавши позицію позивача, викладену в позовній заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Із свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що сторони уклали шлюб 04 травня 1996 року у Новосілко-Гостиннівській сільській Раді народних депутатів Самбірського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 04 травня 1996 року зроблено запис за №03 (а.с.28).

Відомості про наявність у сторін спільних неповнолітніх дітей у позовній заяві відсутні (а.с.1-5).

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що сімейне життя у сторін не склалося через різні характери та погляди на життя, внаслідок чого сторони близько двох років проживають окремо один від одного, протягом вказаного часу шлюбних відносин не підтримують та не ведуть спільного господарства, спільний побут відсутній, фактично сім`я розпалась та шлюб носить формальний характер. При цьому, як зазначено у позові, відповідач проживає за межами України, відтак сторони не мають можливості розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану в позасудовому добровільному порядку. За таких обставин позивач вимушений був звернутися до суду із відповідним позовом, посилаючись на те, що подальше спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим, оскільки суперечить його інтересам (а.с.1-5,6,7).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надала, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечувала.

Таким чином, на переконання суду, відповідач ОСОБА_2 вищезазначені обставини у справі не оспорювала, фактично їх визнала, тому у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Згідно положень статті 111 Сімейного кодексу України (далі – СК України) суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Шийки І.І. за змістом позову прохав позов задовольнити, письмово вказував на неможливість примирення між сторонами, фактично заперечував проти надання подружжю строку для примирення (а.с.1-5).

Відповідач ОСОБА_2 клопотань про надання подружжю строку для примирення не заявляла.

За таких обставин суд вважає, що сторони не виявили бажання зберегти подружні відносини.

Спору про поділ спільного майна подружжя на час розгляду даної справи немає.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача ОСОБА_1 на розірвання шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач ОСОБА_2 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » (а.с.28).

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 не зверталась до суду із заявою про відновлення свого дошлюбного прізвища.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу відповідачу залишити прізвище «ОСОБА_4 ».

Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись стст.24,110-113 СК України, стст.12-13,76-82,247,259,263-268,274,279 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шийки Івана Івановича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Долобів Самбірського району Львівської області (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 05 грудня 2025 року, орган, що видав 4634, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Хлопчиці Самбірського району Львівської області (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), зареєстрований 04 травня 1996 року у Новосілко-Гостиннівській сільській Раді народних депутатів Самбірського району Львівської області, запис за №03 від 04 травня 1996 року, які не мають спільних неповнолітніх дітей.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 й надалі іменуватися цим самим прізвищем.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.М. Кущ