Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №442/3737/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3737/26

Провадження №3/442/783/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 червня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Грицай М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання якого: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №656718 від 04.05.2026, ОСОБА_1 04.05.2026 о 10 год 20 хв по вул. П.Мекелити, 48, керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. Зі ст. 266 КУпАП ознайомлений. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

На адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Коцана Р.М. про закриття провадження у даній справі у зв`язку їз відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що з вищевказаним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, свою вину не визнає. Жодними допустимими та належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, не доведено факту керування транспортним засобом 04.05.2026 ОСОБА_1 . Представниками поліції долучено до матеріалів справи відеоматеріали, а саме: clip-1, clip-0. Відеозапис не є безперервним, а раптово починається та раптово закінчується, що суперечить чинному законодавству, адже відповідно до п.5 Розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомку, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо. Таким чином, вказані фрагменти відеоматеріалу не можуть вважатися належними і допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до ст.251 КУпАП. З матеріалів справи неможливо встановити яка була причина зупинки транспортного засобу. Слід звернути увагу на зафіксовану на відеозаписі розмову між працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів. Так, оформляючи матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП, один працівник поліції запитує іншого чи був водій пристебнутий. Наведений фрагмент відеозапису свідчить про відсутність фактичного порушення Правил дорожнього руху, яке могло б слугувати законною підставою для зупинки транспортного засобу. З відеозапису вбачається, що представник поліції відразу пропонує особі пройти тест, не озвучувши: яке саме правопорушення вчинено. Також поліцейський не озвучує: які саме ознаки алкогольного сп`яніння наявні у ОСОБА_1 . Із відеозапису вбачається, що жодних ознак сп`яніння, які б могли викликати підозру у працівника поліції, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, не було. Поліцейський не роз`яснив особі, що, пройшовши тест на місці зупинки і у разі незгоди з результатами, він вправі пройти відповідний огляд в медичному закладі відповідно до п. 7 розділу II «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Матеріали справи містять суперечності щодо осіб, які їх складали та підписували, оскільки документи оформлені від імені різних службових осіб, тоді як підписи від їх імені мають однакові графічні ознаки. Зокрема, у направленні зазначено, що складений він представником поліції Скабарою М.Я., проте наявний в матеріалах протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №656718 складений поліцейським Постойком Р.В. містить графічно тотожний підпис. Дані відмінності у доказах наводять на сумніви щодо правильності складення адміністративних матеріалів, що в повній мірі є недопустимим. Направлення не відповідає формі, встановленій вищезгаданою Інструкцією. Окрім цього, незрозуміло: чому в направленні на огляд ОСОБА_1 вказано ДМЛ №1, адже територіально найближчим медичним закладом є Трускавецька міська лікарня, вказане суперечить вимогам п.7 Інструкції, відповідно до якої огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Дані відмінності у доказах наводять на сумніви щодо правильності складення адміністративних матеріалів, що в повній мірі є недопустимим. Варто зазначити, що ОСОБА_1 не роз`яснено про права та бов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зважаючи на вказане, просить суд задоволити подане клопотання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Коцан Р.М. підтримав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адімінстративного правопорушення з підстав, наведених у такому.

Заслухавши захисника Нечипора Б.І., дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне задоволити клопотання та закрити провадження у справі, зважаючи на наступне.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов`язаний з`ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, визначальними для кваліфікації діяння за ст.130 КУпАП, є не тільки факт відмови від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння чи перебування у такому стані, а й встановлення спеціального суб`єкта такого адміністративного правопорушення, оскільки суб`єктом зазначеного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій.

У той же час, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а надто, з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 №28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

З відтвореного відеозапису встановлено, що такий не є безперервним, фіксація події ведеться не з початку зупинки транспортного засобу і не до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення; на відеозаписах не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також озвучення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , не вчинено жодних дій для їх встановлення, що унеможливлює беззаперечне встановлення усіх обставин справи та не спростовує доводи захисника.

У той же час, з відеозаписів вбачається відсутність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння. Зокрема, на переконання судді, працівниками поліції не з`ясовано та не встановлено достатніх підстав для проведення огляду на стан сп`яніння.

Відтак, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, н.з. НОМЕР_1 , а також відмови водія від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №656718 від 04.05.2026.

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд, який викладено у постанові 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).

Отже, достатніх належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, матеріали справи не містять.

Тобто, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки не доводяться беззаперечними доказами.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 130, 247, 251, 266, 276, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження.

Суддя М.М. Грицай