Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №309/2177/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2177/26

Провадження № 1-кс/309/303/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали скарги представника заявника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2026 року в провадження слідчого судді Хустського районного суду, в порядку ст. 206 КПК України, надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України.

Скарга вмотивована тим, що 31 травня 2026 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , виїхали на автомобілі марки «Фольцваген Пассат» з м. Ужгород до с. Вишково, Хустського району Закарпатської області в гості до батьків ОСОБА_6 . Близько 08:15-08:20 годин на під`їзді до с. Вишково Хустського району на блокпості КРП «Вишково» вказаний автомобіль був зупинений та озброєними військовослужбовцями було розпочато перевірку документів. Після чого приїхали ще прикордонники, які повідомили, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають поїхати з ними до ВІПС «Яблунівка» для складання якихось документів. Орієнтовно 30 хв вони їхали на службовому автомобілі до ВІПС «Яблунівка», де їх розвели по різним кімнатам та почали усно допитувати, оглядати їх мобільні телефони та психологічно тиснути, повідомляти що їх може бути затримано до трьох діб, і щоб вони ( ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ) зізналися, що мали намір перетнути кордон поза межами його пропуску, на що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заперечували, а ОСОБА_6 підтримував їх покази.

Близько 14:00 годин прикордонниками було складено протокол особистого огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та оформили протокол їх затримання. Після цього, двоє прикордонників відвезли на службовому автомобілі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на автовокзал в м. Хуст та залишили їх, тобто тільки близько 14:30 годин їх було звільнено з-під варти. Таким чином, тільки близько 14:00 годин був складений протокол затримання ОСОБА_2 , у якому було зазначено, що його ніби затримано о 08.30 год. при спробі незаконно перетнути державний кордон, тобто відбулося запізніле складання протоколу про затримання близького на 5 год. 30 хв. від його фактичного затримання, що є незаконним. ОСОБА_7 не визнає, що він вчинив спробу незаконного перетину державного кордону та вважає, що його затримання в даній ситуації не було законним, необхідним та пропорційним.

У своїй скарзі ОСОБА_3 просить постановити ухвалу, якою викликати представника ВІПС «Вишково» для з`ясування законності підстави затримання ОСОБА_2 починаючи з 31.05.2026 року з 08:20 годин; перевірити законність підстав затримання ОСОБА_2 31.05.2026 року з близько 08:20 год. та законність запізнілого складання протоколу затримання особи, після його фактичного затримання на 05 годин 30 хвилин; визнати затримання ОСОБА_2 незаконним 31.05.2026 року та визнати незаконним запізніле складання протоколу затримання стосовно ОСОБА_2 на близько 05 год. 30 хв.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження по даній скарзі виходячи з наступного.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні. Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння,

передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п.10 ч.1 ст.3 КПК України).

Положеннями ч.3 ст.26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно зі ст.206 ч.1КПК України, слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Відповідно до ч.3 ст.206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ. Відповідно до ст.3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) - установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання. Таким чином, відповідно до ч.1 ст.206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) вбачається, що слідчий суддя може зобов`язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.

Таким чином, наведений у ст.206 КПК України механізм надає повноваження слідчому судді перевіряти наявні підстави для позбавлення підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого свободи, зокрема за наявності чи відсутності відповідного судового рішення, та відповідно реагувати, шляхом перевірки законності підстав утримання такої особи.

В свою чергу, вказаний порядок не включає процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронного чи будь-якого іншого органу, пов`язаного із затриманням особи, поза межами кримінального провадження.

Зі змісту скарги та доданих до неї документів не вбачається, що відносно ОСОБА_2 здійснюється кримінальне провадження чи він тримається під вартою в установі, перелік яких передбачено ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями), крім того, скаржником не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність органу поліції.

До матеріалів скарги додані паспортні дані ОСОБА_2 та копії матеріалів з адміністративної справи про вчинення адм іністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне затримання від 31 травня 2026 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 31.05.2026 року складений відповідно до положень ст.264, 265 КУпАП, у присутності понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Також додано заяву ОСОБА_2 в якій зазначено про те, що ОСОБА_2 повідомлений про розгляд відносно нього Хустським районним судом Закарпатської області справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП. Свою провину у вчиненому правопорушенні ОСОБА_2 визнає в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів звернення, ОСОБА_2 не є учасником жодного кримінального провадження, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України та не є особою, затриманою неуповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та ізоляторі тимчасового тримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень згідно з цим Кодексом.

Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку, що вимоги скарги виходять за межі повноважень слідчого судді відповідно до вимог КПК України.

Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.

Проте ч.4 ст.304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Положеннями ч.6 ст.9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою.

Керуючись ст. ст. 206,309 КПК України слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на незаконне затримання в порядку ст. 206 КПК України, – відмовити.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її ухвалення до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1