Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №308/18871/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18871/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071030002023 від 17.11.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Середнє Ужгородського району Закарпатської області, громадянку України, незаміжню, тимчасово не працюючу, має на утриманні п`ятьох неповнолітніх дітей, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 16.11.2025 близько 10 год. 44 хв., перебуваючи на автобусній зупинці за адресою: м. Ужгород, площа Корятовича навпроти буд. №47 по вул. Фединця в м. Ужгород, побачила на дерев`яній лавиці у середині автобусної зупинки жіночу сумку чорно-бордового кольору зі смужкою світлого кольору зверху, яку перед тим близько 10 год. 26 хв. там залишила потерпіла ОСОБА_6 , після чого у неї виник протиправний корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна.

Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання цих наслідків, із корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, скориставшись моментом, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала із середини вищевказаної жіночої сумки мобільний телефон марки «Samsung» серії «Galaxy А16», моделі «SM- A165F/DSB», з об`ємом оперативної пам`яті 8 ГБ та внутрішньої пам`яті 256 ГБ, вартістю 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот грн 00 коп.), викинувши при цьому жіночу сумку до сміттєвого баку «АВЕ», який знаходиться по вул. Фединця в м. Ужгород, неподалік входу до провулку «Гірчичне зерно».

Далі ОСОБА_4 з місця події зникла з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Одночасно, 24.02.2022 у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення вищевказаних діянь.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю та щиро розкаялася. Просила суворо її не карати та зобов`язалася не вчиняти таких дій у майбутньому.

Потерпіла ОСОБА_6 не скористалася правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься її заява, згідно якої вона просить проводити розгляд справи без її участі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та обвинувачена не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинувачену та дослідивши докази, що характеризують її особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка є осудним в розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, вчинила умисний тяжкий злочин, є молодого віку, має постійне місце проживання та у неї на утриманні перебуває п`ять неповнолітніх дітей, враховує, що станом на теперішній час обвинувачена перебуває у стані вагітності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Крім цього, суд приймає до уваги ту обставину, що суду не надано відомостей про перебування обвинуваченої на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, зважаючи на те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі на певний строк.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.

Разом з тим, беручи до уваги всі дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 та перебування її у стані вагітності, приймаючи до уваги позицію прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому є підстави для її звільнення від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши до неї ст. 79 КК України.

Таким чином, з урахуванням обставин і наслідків злочину, ставлення обвинуваченої до вчиненого діяння та можливість її виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до неї положення ст. 79 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2025 на майно підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до положень ч. 5 ст. 79 КК України, у разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов`язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2025 по справі №308/17900/25 (1-кс/308/6889/25) – скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9A», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 – який повернуто ОСОБА_4 , вважати повернутим за належністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/107-25/13852-ТВ від 27.11.2025 у розмірі 2 228,5 /дві тисячі двісті двадцять вісім грн. п`ятдесят коп./ гривень.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1