Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №304/916/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/916/26 Провадження № 3/304/420/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , складальник склопакетних виробів ТОВ «Френдлі Композит», громадянина України,

за ч. 1 ст. 130, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

тринадцятого травня 2026 року о 02.20 год водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», р/н НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Центральній у селі Тур`ї Ремети Ужгородського району Закарпатської області, у порушення вимог п. 12.1., 13.1., 2.5. Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та не впорався з керуванням, через що з`їхав у кювет, внаслідок чого його транспортний засіб отримав механічні пошкодження, після чого відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, щиро розкаявся та пояснив, що повертався додому із сусіднього населеного пункту з хрестин та, через неуважність і пізню пору доби, заїхав у кювет. Вказав, що дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки знав, що тест буде позитивним, так як трохи випив на святкуванні. Просив суворо його не карати, а у разі застосування до нього стягнення у виді штрафу – розстрочити сплату такого на два місяці.

Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).

Так, положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103.

Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому згідно з п. 12.1 Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Так, згідно з матеріалами справи, а саме рапорту помічника чергового відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Попки І.М. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 13 травня 2026 року № 1590, о 02.49 год 13 травня 2026 року інспектор Макогін М. повідомив про виявлення дорожньо-транспортної пригоди під час патрулювання у селі Т.Ремети по вулиці Центральній – громадянин ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», р/н НОМЕР_1 , з`їхав у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відносно ОСОБА_1 винесено протокол за ст. 124 КУпАП.

Окрім цього, інспектором Паустовським К.С. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, про що свідчить наявна у матеріалах справи постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7185431 від 13 травня 2026 року, за якою ОСОБА_1 того ж дня керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.

З Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видно, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода.

Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Разом з тим згідно з протоколом та матеріалів справи ОСОБА_1 від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, така відмова зафіксована за допомогою спеціального технічного засобу – нагрудної камери поліцейського № 12, а також підтверджено ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Отже суд поза розумним сумнівом встановив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень стверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664599 та ЕПР1 № 664594 від 13 травня 2026 року, рапортом помічника чергового відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Попки І.М. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 13 травня 2026 року № 1590, схемою місця ДТП від 13 травня 2026 року, Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 травня 2026 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7185431 від 13 травня 2026 року, а також записами відеофайлів «Мишак ст. 130 ч. 1 Диск 1», «Мишак ст. 130 ч. 1 Диск 2».

Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

Суд визнає вищенаведені докази належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.

Згідно із ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Стаття 23 КУпАП визначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.

Таким чином при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя беручи до уваги те, що він є особою, яка вчинила адміністративні правопорушення, що передбачені ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП, які у свою чергу створюють потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя і здоров`я людей, майнових прав фізичних та юридичних осіб, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчинених правопорушень, особі порушника та ступеню вини, необхідним та достатнім для його виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так й іншими особами.

За наведених обставин суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, яке у санкції визначено безальтернативно, з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати штрафу суддя прийшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Згідно зі ст. 301 цього Кодексу за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Розстрочка виконання штрафу має на меті дотримання розумної пропорційності між накладеним стягненням і конкретним становищем особи, щоб таке стягнення не було завідомо надмірним тягарем, і було можливим до виконання.

З огляду на наявність обставин, які ускладнюють виконання ОСОБА_1 постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, з урахуванням особи порушника, який постійного місця роботи не має, що ускладнює своєчасне та повне виконання постанови суду в частині оплати штрафу, введення на території України воєнного стану, а також задля уникнення свідомого невиконання судового рішення, суддя вважає можливим задовольнити клопотання ОСОБА_1 та розстрочити йому сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн на два місяців зі щомісячною сплатою у розмірі 8 500 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 33, 36, 40-1, 283, 284, 298 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і на підставі ч. 2 ст. 36 цього Кодексу накласти адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн строком на 2 (два) місяці з виплатою штрафу рівними частинами по 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн щомісячно до 20 числа кожного місяця, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2026 року у справі № 304/916/26 (провадження 3/304/420/2026) рахувати протягом трьох місяців з наступного дня після закінчення строку встановленої розстрочки.

У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:Ганько І. І.