Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №706/509/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1135/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №706/509/26 Категорія: на ухвалу Орендарчук М.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.

за участі:

секретаря – Любченко Т.М.

учасники справи:

заявник (позивач) – Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій»,

відповідачі – ОСОБА_1 , Фермерське господарство «ЗСМ»,

особа, яка подала апеляційну скаргу - представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» адвокат Волков Павло Олександрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» адвоката Волкова Павла Олександровича на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2026 року, у складі судді Орендарчука М., про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ЗСМ» про визнання укладеними додаткових угод,

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», до подачі позовної заяви, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову

В обґрунтування заяви вказував, що 12.09.2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ» (Позивач) та ОСОБА_1 (Відповідач) були укладені наступні договори оренди землі: - договір оренди землі № 66 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124686600:03:002:0049, площею 2,6702 га; - договір оренди землі № 67 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124686600:03:002:0014, площею 2,7801 га., на підставі яких позивач зареєстрував за собою право оренди на ці земельні ділянки.

Зазначав, що 04.07.2024 року направив на адресу Відповідача листи-повідомлення з пропозицією поновлення (продовження) терміну дії договорів та двома проектами додаткових угод (Додаткова угода № 23 до договору оренди землі № 67 від 12 вересня 2017 року, Додаткова угода б/н до договору оренди землі № 67 від 12 вересня 2017 року про зміну розміру орендної плати, Додаткова угода № 24 до договору оренди землі № 66 від 12 вересня 2017 року, Додаткова угода б/н до договору оренди землі № 66 від 12 вересня 2017 року про зміну розміру орендної плати).

Натомість ОСОБА_1 відмовився від отримання поштового відправлення, внаслідок чого воно було повернуто у поштове відділення відправника (Позивача).

Після закінчення строку дії Договорів оренди землі № 66 та № 67 від 12.09.2017 року, Позивач продовжив користуватись земельними ділянками з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049, на яких було незавершене виробництво (озимина пшениці).

30.10.2024 року Позивач надіслав Відповідачу на адресу його реєстрації, яка зазначена в договорах оренди землі № 66 та № 67 від 12.09.2017 року (Черкаська область Уманський район село Талалаївка, вул. Першотравнева, 29) повідомлення № 69 та № 70 від 30 жовтня 2024 року, якими сповістив про надсилання попереднього листа і документів від 04.07.2024 року та наявність незавершеного виробництва (озимина пшениці врожаю 2025 року) на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049 з посиланням на п. 8.4. договорів оренди № 66 та № 67 від 12.09.2017 року та орієнтовні строки збору врожаю.

Відповідач зазначені повідомлення отримав 03.12.2024 року.

Письмові відповіді на листи - повідомлення № 49 та № 50 від 04 липня 2024 року та Повідомлення № 69 та № 70 від 30 жовтня 2024 року відповідач не надав.

В подальшому Позивачу стало відомо, що Відповідач передав земельні ділянки з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049 в оренду Фермерському господарству «ЗСМ», уклавши з ним договори 25.11.2024 року.

Заявник вважає, що у орендодавця (Відповідача) виник обов`язок прийняти рішення про поновлення договорів оренди землі або направити позивачу обґрунтовані заперечення щодо такого поновлення, в порядку та строки передбачені Договорами оренди землі № 66 та № 67 від 12.09.2017 року і Законом України «Про оренду землі», натомість останній незаконно уклав договори оренди з ФГ«ЗСМ».

Враховуючи недобросовісність дій відповідачів (орендодавця та Фермерського господарства «ЗСМ»), на переконання заявника, існують всі підстави вважати, що останні можуть вчиняти подальші дії щодо використання земельних ділянок з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049 та проведення дій з внесення змін до ДРРП та/або перереєстрації іншого речового права на спірні земельні ділянки, що в свою чергу утруднить ефективний захист для відновлення прав Позивача, а також фактичне виконання рішення.

В зв`язку з чим представник СТОВ «Обрій» просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом: накладення заборони ОСОБА_1 та новому орендарю – ФГ «ЗСМ», а також будь-яким іншим фізичним або юридичним особам, які діють в інтересах та за замовленням зазначених осіб, проводити будь-які польові роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049; вчинення нотаріусами будь-яких нотаріальних дій і державними реєстраторами будь-яких реєстраційних дій в державному земельному кадастрі, державному реєстрі речових прав щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви.

Ухвалюючи таке рішення, суд мотивував тим, що позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач є неспівмірним заявленим позовним вимогам. Посилання в заяві лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення суду без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви. Також суд зазначив, що пред`явлення позовної вимоги про скасування державної реєстрації речового права є немайновою вимогою.

Не погодившись із ухвалою суду, представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» адвокат Волков П.О оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд фактично продублював мотивувальну частину постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №709/853/20, не з`ясувавши реальних обставин справи, що розглядається.

Скаржник наголошує на тому, що заборона, пов`язана з користуванням є взаємопов`язаною з позовними вимогами та направлена на захист прав позивача, як орендаря, права якого порушені та відновлюються шляхом подання позову. Заборона вчинення нотаріальних і реєстраційних дій – забезпечує незмінність прав відповідачів, які є предметом оскарження, незмінність правового статусу земельних ділянок, а також їх конфігурації, площі та кадастрових номерів, цільового призначення та використання.

Вважає, що запропонований варіант забезпечення позову є найбільш м`яким та співмірним, не позбавляє власника права на майно, а лише тимчасово обмежує право на його відчуження третім особам.

Звертає увагу, що суд не зазначив яким чином застосування наведених заходів забезпечення позову порушить права відповідача порівняно із ризиком повної втрати позивачем права на користування майном. Натомість, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника як позивача.

Вказує, що до заяви долучено докази, які свідчать, що відповідачі вчиняють дії, направлені на порушення прав позивача, незважаючи на застосовані заходи забезпечення позову в іншій справі.

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідачі не скористались.

Заслухавши суддю-доповідача, представників СТОВ «Обрій», Чорного В.І. та ФГ «ЗСМ», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».

Звертаючись до суду із заявою про застосування заходів забезпечення позову, представник СТОВ «Обрій» зазначав, що існують підстави вважати, що відповідачі можуть вчиняти дії щодо використання спірних земельних ділянок та проводити дії з внесення змін до ДРРП та/або перереєстрації іншого речового права на спірні земельні ділянки, що може ускладнити або унеможливити ефективний захист для відновлення прав позивача, а також фактичне виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ» (Позивач) та ОСОБА_1 (Відповідач) були укладені наступні договори оренди землі: - договір оренди землі № 66 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124686600:03:002:0049, площею 2,6702 га; - договір оренди землі № 67 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124686600:03:002:0014, площею 2,7801 га., на підставі яких за СТОВ «Обрій» 13.10.2017 було зареєстровано право оренди земельної ділянки (а.с. 13-20).

Заявник в обгрунтування заяви вказував, що 04.07.2024 року направив на адресу Відповідача ОСОБА_1 листи-повідомлення з пропозицією поновлення (продовження) терміну дії договорів та двома проектами додаткових угод (Додаткова угода № 23 до договору оренди землі № 67 від 12 вересня 2017 року, Додаткова угода б/н до договору оренди землі № 67 від 12 вересня 2017 року про зміну розміру орендної плати, Додаткова угода № 24 до договору оренди землі № 66 від 12 вересня 2017 року, Додаткова угода б/н до договору оренди землі № 66 від 12 вересня 2017 року про зміну розміру орендної плати).

Після закінчення строку дії Договорів оренди землі № 66 та № 67 від 12.09.2017 року, Позивач продовжив користуватись земельними ділянками з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049, на яких було незавершене виробництво (озимина пшениці).

30.10.2024 року заявник надіслав Відповідачу на адресу його реєстрації, яка зазначена в договорах оренди землі № 66 та № 67 від 12.09.2017 року ( АДРЕСА_1 ) повідомлення № 69 та № 70 від 30 жовтня 2024 року, якими сповістив про надсилання попереднього листа і документів від 04.07.2024 року та наявність незавершеного виробництва (озимина пшениці врожаю 2025 року) на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049 з посиланням на п. 8.4. договорів оренди № 66 та № 67 від 12.09.2017 року та орієнтовні строки збору врожаю.

Вказував, що письмові відповіді на листи - повідомлення № 49 та № 50 від 04 липня 2024 року та Повідомлення № 69 та № 70 від 30 жовтня 2024 року від відповідача ОСОБА_1 не отримував.

В подальшому заявнику стало відомо, що Відповідач передав земельні ділянки з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0014, 7124686600:03:002:0049 в оренду Фермерському господарству «ЗСМ», уклавши з ним договори 20.11.2024 року??.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав, 25.11.2024 на підставі укладених договорів оренди землі б/н від 20.11.2024, було зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0049, 7124686600:03:002:0014 за ФГ «ЗСМ».

У даному випадку колегія суддів зазначає, що на стадії вирішення питання щодо забезпечення позову суд не має права оцінювати обґрунтованість позовних вимог по суті спору, оскільки це суперечить положенням статей 149-151 ЦПК України. Проте, суд зобов`язаний перевірити наявність між сторонами реального спору та ризиків, які можуть ускладнити або унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено необхідність застосування заходів забезпечення позову, на яких останній наполягає, оскільки з 25.11.2024 право оренди на земельні ділянки, з приводу яких існує спір про право між сторонами, зареєстровано за відповідачем ФГ «ЗСМ». Доказів вчинення після 25 листопада 2024 року будь-яких дій щодо переєстрації земельних ділянок та/або проведення дій з внесення змін до ДРРП, на існуванні ризиків вчинення яких наполягав ініціатор заяви, представником позивача суду не надано.

Крім того, з моменту укладення договорів оренди між ОСОБА_1 та ФГ «ЗСМ» новий орендар набув права володіння та користування спірними земельними ділянками, а тому вимоги заявника щодо заборони відповідачам проводити будь-які польові роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 7124686600:03:002:0049, 7124686600:03:002:0014 є необгрунтованим втручанням в права, як власника земельних ділянок, так і нового орендаря.

Крім того, судом вірно враховано, що в цивільній справі №706/641/25 за позовом СТОВ «Обрій» до ОСОБА_1 та ФГ «ЗСМ» про визнання права власності на посіви та врожай, яка перебуває на розгляді Христинівського районного суду Черкаської області, ухвалою від 26.05.2025 забезпечено позов та заборонено відповідачам та третім особам, які діють в інтересах та за їх замовленням проводити будь-які польові роботи на спірних земельних ділянках.

Ухвала не скасована та є чинною на даний час, а тому фактично заявник в цій справі повторно просить застосувати захід забезпечення позову, який вже застосовано ухвалою в іншій справі з тими ж сторонами.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що скаржником не доведено існування реальної загрози унеможливлення виконання можливого рішення суду, а отже і необхідності забезпечення позову шляхом встановлення заборон, вказаних ним у заяві, які є неспівмірними з вимогами позовної заяви та суттєво обмежуватимуть права відповідачів у справі.

Водночас, колегія суддів враховує зауваження скаржника щодо наведення у мотивувальній частині ухвали деяких висновків та мотивів з постанови Верховного Суду в призмі вирішення заяви про забезпечення позову в даній справі, однак, зважаючи на те, що фактично суд в решті мотивувальної частини навів правильні висновки, відмовивши у задоволенні заяви СТОВ «Обрій», колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни законної ухвали суду не має.

Враховуючи, що ухвала суду залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення, судовий збір залишається за скаржником.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» адвоката Волкова Павла Олександровича – залишити без задоволення, а ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2026 року.

Судді: Ю.В. Сіренко

Л.І. Василенко

О.В. Карпенко