Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №693/8/17 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №693/8/17

Суддя: Белах А. В.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/58/26 Справа № 693/8/17 Категорія: ч. 3 ст. 229 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретарки – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

представника потерпілого Syngenta Participations AG – адвоката

ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

захисника – ОСОБА_8 ,

обвинуваченого – ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на вирок Жашківського райсуду Черкаської обл. від 29.11.2021 р. у кримінальному провадженні № 12016250000000124 від 19.04.2016 р., -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеним вироком ОСОБА_9 , який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Почапинці Лисянського

р-ну Черкаської обл., українець, громадя-

нин України, який має середню освіту,

не працює, раніше не судимий, зареєст-

рований:

АДРЕСА_1 , проживає:

АДРЕСА_2 ,

визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, та виправданий у зв`язку з недоведенням вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_9 не обирався.

Процесуальні витрати на залучення експертів віднесено на рахунок держави.

Цивільні позови компаній Monsanto Technology LLC та Syngenta Participations AG до ОСОБА_9 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, - залишені без розгляду.

Вирішено долю речових доказів відповідно до ст.100 КПК України,

Питання про речові докази судом вирішені відповідно до вимог КПК України.

Стороною обвинувачення ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що в порушення встановленого законодавством України порядку охорони і використання знаків для товарів та послуг як засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, порушуючи законні інтереси споживачів, без відповідного дозволу власника, незаконно використав зареєстровані в базі даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг» наступні знаки для товарів та послуг: «Monsanto», зареєстрований під № 24789 від 15.05.2002 р., права на який належать компанії Monsanto Technology LLC, та «Syngenta», зареєстрований під № 749131 від 16.08.2000 р., права на який належать компанії Syngenta Participations AG, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_9 у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці та у невстановленої особи, придбав 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511, достовірно знаючи про те, що останні не є оригінальною продукцією компанії Monsanto Technology LLC, а також 60 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням Syngenta NKB rio, достовірно знаючи про те, що останні не є оригінальною продукцією компанії Syngenta Participations AG. Після цього 16.07.2016 р. перевіз 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням Syngenta NKB rio до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де їх зберігав.

У подальшому, 18.07.2016 р. приблизно о 16 год. поруч із домоволодінням АДРЕСА_3 відносно ОСОБА_9 працівниками поліції проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням Syngenta NKB rio.

Відповідно до висновку експерта № 3/82 від 8.09.2016 р., знак для товарів та послуг «Monsanto» за свідоцтвом України № 24789 та позначення «Monsanto» нанесено на поверхню наданого мішка із зерном кукурудзи є схожим настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП. Крім того, відповідно до висновку експерта № 3/83 від 09.09.2016 р., знак для товарів та послуг «syngenta» за свідоцтвом України № 749131 та позначення «syngenta» нанесено на поверхню наданого мішка з зерном соняшника є схожим настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП.

Вартість насіння кукурудзи DKS 3511 компанії Monsanto Technology LLC становить 5136,67 грн. за одну посівну одиницю (мішок). Вартість насіння соняшника Syngenta NKB rio становить 3853,18 грн. за одну посівну одиницю (мішок).

Таким чином, протиправними діями ОСОБА_9 компанії Monsanto Technology LLC було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 513667 грн., що у 745,5 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а компанії Syngenta Participations AG було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 231190,80 грн., що у 335,5 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Всього ОСОБА_9 завдав шкоду компаніям Monsanto Technology LLC та Syngenta Participations AG на загальну суму 744857,80 грн., що у 1081 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 229 КК України, як незаконне використання знака для товарів та послуг, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.

За цим обвинуваченням ОСОБА_9 був виправданий, у зв`язку з недоведенням вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурор відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 просить скасувати вирок суду стосовно ОСОБА_9 та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу - дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, прокурор просить повторно дослідити матеріали кримінального провадження, які ним вказані в резолютивній частині апеляційної скарги (т. 2, а. пр. 193).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на незаконність рішення суду, через допущені: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що в порушення ст. 374 КПК України та п. п. 16, 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суд побудував виправдувальний вирок на суперечливих, достатньо не перевірених доказах, яким не дав належної правової оцінки.

Зокрема у вироку суд вдався до перерахування частини доказів, які досліджені в судовому засіданні, без надання їм оцінки, іншу частину доказів навіть не зазначено в судовому рішенні.

Також, незрозумілим залишається твердження суду щодо невідповідності протоколу огляду місця події від 18.07.2016 р. з підстав відсутності додатку фототаблиць.

Зокрема, ст. 104 КПК України передбачено, що запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів є невід`ємним додатком лише до протоколу обшуку, а не протоколу огляду місця події.

Суд першої інстанції визнав недопустимим доказом, вилучені в ході огляду місця події 18.07.2016 р. в с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл. 60 мішків паперових з написом Syngenta NK BRIO (мішки прошиті); 100 мішків паперових з написом MONSANTO DEKALB DKV 3511 (мішки прошиті), оскільки вони не були належним чином опечатані та оглянуті.

При цьому, у протоколі огляду місця події від 18.07.2016 р. слідчим вказано, що мішки прошиті, огляд та подальше вилучення вказаних матеріалів відбувалось за участю двох понятих та ОСОБА_9 і зауважень та доповнень до протоколу не вносилось.

У подальшому, слідчим вказані матеріали постановою від 18.07.2016 р. визнано речовими доказами та, згідно розписки від 18.07.2016 р., передано для зберігання заступнику директора ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» ОСОБА_11 і повідомлено про кримінальну відповідальність у разі вчинення ним незаконних дій щодо вказаного майна.

19.07.2016 р. слідчий звернувся до Придніпровського райсуду м. Черкаси з клопотанням про накладення арешту на вилучені речі з метою збереження речових доказів, яке 22.07.2016 р. розглянуто та задоволено.

Також, під час посилання на покази свідків, допитаних в судовому засіданні, суд першої інстанції не надав належної оцінки показам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які будучи повідомленими про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, у категоричній формі зазначили, що ОСОБА_9 знав про те, що товар який він продав є підроблений і повідомляв про це іншим.

Також, поза увагою суду залишились покази допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який вказав на те, що до нього звертались фермери, які надали контактні дані, в т.ч. номер телефону ОСОБА_9 , як особи, яка здійснювала продаж контрафактного товару.

Таким чином, допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, відсутність належного аналізу всіх доказів у сукупності, вказують на незаконність рішення про виправдання ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 229 КК України, а тому таке рішення підлягає безумовному скасуванню.

У судові засідання апеляційного суду представник компанії Monsanto Technology LLC, жодного разу не з`явився. При цьому апеляційним судом вживались заходи для з`ясування місцезнаходження та виклику в судові засідання представника вказаної компанії, які полягали у спробах за допомогою телефонного зв`язку повідомити представників компанії про судові засідання, проте віднайдені телефонні номери виявились або неактивними, або особи, які відповіли на виклик не мали взагалі ніякого відношення до вказаної компанії. В мережі інтернет також не виявилось можливим віднайти реально діючі реквізити вказаної компанії в Україні. При цьому апеляційний суд також враховує те, що згідно журналу судового засідання місцевого суду від 4.12.2019 р. (т. 2, а. пр. 150-152) та оскаржуваного вироку від 29.11.2021 р. (т. 2, а. пр. 176-182) під час розгляду кримінального провадження в місцевому суді брала участь представник компанії Monsanto Technology LLC - ОСОБА_15 . Таким чином, представники цієї компанії знали про розгляд кримінального провадження місцевим судом. Проте до апеляційного суду жодних звернень, заяв, клопотань чи інших документів від вказаної компанії не надходило. Заяви про відкладення розгляду представника компанії теж не надали. Вказане свідчить про те, що представники компанії Monsanto Technology LLC взагалі не цікавились розглядом провадження в суді апеляційної інстанції та не підтримали заявлений цивільний позов. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість слухання кримінального провадження у відсутність представника вказаної компанії.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність вироку суду першої інстанції, представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, провівши часткове судове слідство в межах клопотань сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Вимогами ст. 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 23 КПК України, суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити всі докази по справі: допитати обвинувачених, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи по справі. Тільки після безпосереднього дослідження доказів суд може послатися на них у вироку, обґрунтовуючи свої висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що: було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Мотивувальна частина виправдувального вироку має містити підстави для виправдання обвинуваченого та мотиви, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.

На переконання апеляційного суду, вказані вимоги закону судом першої інстанції належним чином не були виконані, внаслідок чого допущена невідповідність викладених у виправдувальному вироку висновків фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання про невинуватість обвинуваченого.

Суд першої інстанції визнаючи невинуватим та виправдовуючи ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, виходив з того, що висунуте обвинувачення не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки досліджені судом докази не доводять поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діянні.

Апеляційний суд не погоджується з вищезазначеним висновком районного суду з огляду на таке.

Як слідує зі змісту вироку, місцевий суд, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, надав їм невірну правову оцінку, всупереч вимог ст. 94 КПК України, навівши необґрунтовані та непереконливі мотиви, з яких відкинув докази сторони обвинувачення, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 374 КПК України, якою регламентовано вимоги до мотивувальної частини виправдувального вироку.

Провівши повторне дослідження доказів, в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, апеляційний суд дійшов переконання, що висновки суду першої інстанції, які покладено в основу ухвалення виправдувального вироку, не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, та містять істотні суперечності.

Визнаючи ОСОБА_9 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, суд не прийняв до уваги докази сторони обвинувачення, безпідставно визнавши їх недопустимими, а висновок про непричетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, побудував на нез`ясованих належним чином фактичних обставинах кримінального провадження.

Ці висновки апеляційного суду підтверджуються сукупністю зібраних стороною обвинувачення доказів.

Дослідивши дані протоколу огляду місця події від 18.07.2016 р., який був проведений в с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл. (перелік доказів, що підлягають дослідженню по кримінальному провадженню № 12016250000000124 стосовно ОСОБА_9 – далі докази, а. пр. 45-48), апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду про визнання цього доказу недопустимим доказом та вважає, що такий висновок є необґрунтованим з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (докази, а. пр. 45-48) - протокол огляду місця події від 18.07.2016 р. був проведений ст. слідчим в ОВС СУ ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_16 , тобто уповноваженою особою на розслідування кримінального провадження № 12016250000000124.

Об`єктом огляду є територія автодороги поблизу домоволодіння за адресою: вул. Краснопільна, 8 у с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл.

Відповідно до вказаного протоколу, у кузові автомобіля ГАЗ-3302, р/ НОМЕР_1 , який знаходиться на автодорозі на відстані близько 20 м, виявлено 60 мішків паперових з написом Syngenta NK BRIO (мішки прошиті) та 100 мішків паперових з написом MONSANTO DEKALB DKV 3511 (мішки прошиті). В ході огляду було виявлено та вилучено вищевказані мішки, мобільний телефон та грошові кошти.

Отже з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказану слідчу дію було проведено слідчим за участю ОСОБА_9 , двох працівників УЗЕ ГУНП в Черкаській обл. та двох понятих. Після проведення огляду, протокол було надано для ознайомлення присутнім, котрі його підписали та жодних зауважень з приводу проведення даної слідчої дії, в тому числі й щодо вилучення предметів, від учасників огляду не надходило.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним наголосити на тому, що в цілому даючи оцінку такому доказу, як дані протоколу огляду місця події від 18.07.2016 р., проведеному у с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл., апеляційний суд вважає такий доказ належним та допустимим, оскільки ця процесуальна дія була проведена у присутності двох понятих, які засвідчили правильність цієї процесуальної дії своїми підписами. Зауважень від учасників цієї слідчої дії не надходило. Посадова особа, яка проводила дану дію, також поставила свій підпис.

Крім того, чинний КПК України не вимагає обов`язкового виготовлення додатків до протоколу огляду у формі фототаблиць.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України, законодавцем використано формулювання - при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Тобто законодавець не встановив обов`язку проводити фотографування, відеозйомку під час проведення огляду місця події. Вирішення цього питання залишено на розсуд тієї посадової особи, яка його проводить.

За таких обставин, зважаючи на те, що при проведенні слідчої дії - протоколу огляду місця події були дотримані всі вимоги КПК України, то вказані обставини свідчать про відсутність підстав для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 18.07.2016 р.

Також, в матеріалах кримінального провадження наявна заява ОСОБА_17 , котрий на законних підставах користується транспортним засобом ГАЗ-3302, р/номер НОМЕР_2 , про надання добровільної згоди на огляд вказаного транспортного засобу працівниками поліції (докази, а. пр. 44).

Крім того, постановою ст. слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській обл. ОСОБА_16 від 18.07.2016 р. виявлені під час огляду місця події паперові мішки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та частину з них передано на відповідальне зберігання до ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод», які згідно з розпискою прийнято на зберігання відповідальною особою (докази, а. пр. 52, 54).

Ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. було задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на мішки посівного матеріалу, які вилучені в ході огляду місця події в с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл. (докази, а. пр. 61, 62).

Апеляційний суд дійшов висновку, що висновок місцевого суду про те, що вилучення речових доказів здійснено з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для визнання їх недопустимими, є невірним та необґрунтованим, а тому апеляційний суд вважає, що вилучення речових доказів відбулось з процесуальним оформленням протоколів, здійснено без порушень прав та свобод людини, з дотриманням гарантій, встановлених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а тому вказані докази є належними та допустимими, тому що відповідають вимогам ст. ст. 85 та 86 КПК України.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний доказ - протокол огляду місця події від 18.07.2016 р. є належним та допустимим доказом, який здобутий згідно належної правової процедури, та який апеляційний суд оцінює як такий, що в сукупності з іншими доказами в своєму взаємозв`язку та логічному поєднанні доводить вину обвинуваченого ОСОБА_9 , у інкримінованому органом досудового розслідуванні, кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 229 КК України.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що протокол огляду місця події від 18.07.2016 р. є належним та допустимим доказом, то і похідні від нього докази – дані висновків експертиз є належними та допустимими доказами, оскільки їх дані здобуті без порушень процесуального порядку та прав і свобод людини.

Так, зокрема дослідивши дані висновку експерта № 3/82 від 8.09.2016 р. (докази, а. пр. 97-105), згідно якого, на поверхні мішка наданого на дослідження, позначень, які б збігалися із знаком для товарів та послуг DEKABL за свідоцтвом України № 9667 не виявлено. Знак для товарів і послуг DEKABL за свідоцтвом України № 5889 та позначення DEKABL, виявлене на поверхні мішка, наданого на дослідження, використовується для різнорідних товарів МКТП, а отже знак DEKABL та позначення DEKABL не тотожні та не схожі настільки, що їх можливо сплутати.

Позначення MONSANTO, нанесене на поверхню мішка, наданого на дослідження, та знак для товарів і послуг MONSANTO за свідоцтвом України № НОМЕР_3 , є схожими настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП;

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний доказ - дані висновку експерта № 3/82 від 8.09.2016 р. є належним та допустимим доказом, який також здобутий згідно належної правової процедури та який апеляційний суд також оцінює як такий, що в сукупності з іншими доказами в своєму взаємозв`язку доводить вину обвинуваченого ОСОБА_9 , у інкримінованому органом досудового розслідуванні, кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 229 КК України.

Дослідивши дані висновку експерта № 3/83 від 9.09.2016 р. (докази, а. пр. 107-113), згідно якого позначення syngenta нанесене на поверхню мішка, наданого на дослідження та знак для товарів і послуг syngenta за міжнародною реєстрацією № 749131, є схожими настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний доказ - дані висновку експерта № 3/83 від 9.09.2016 р. є належним та допустимим доказом, який також здобутий згідно належної правової процедури, та який апеляційний суд також оцінює як такий, що в сукупності з іншими доказами в своєму взаємозв`язку доводить вину обвинуваченого ОСОБА_9 , у інкримінованому органом досудового розслідуванні, кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 229 КК України.

Дослідивши дані висновку експерта № 3/84 від 9.08.2016 р. (докази, а. пр. 115-121), згідно якого позначення syngenta нанесене на поверхню мішка, наданого на дослідження та знак для товарів і послуг syngenta за міжнародною реєстрацією № 749131, є схожими настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що вказаний доказ - дані висновку експерта № 3/84 від 9.08.2016 р. є належним та допустимим доказом, який також здобутий згідно належної правової процедури, та який апеляційний суд також оцінює як такий, що в сукупності з іншими доказами в своєму взаємозв`язку доводить вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Дослідивши дані висновку експерта № 3/101 від 15.12.2016 р. (докази, а. пр. 124-126), згідно якого розмір збитків, шкоди заподіяної правовласнику знаку для товарів і послуг MONSANTO за свідоцтвом України № НОМЕР_3 в результаті незаконного використання знаку станом на 18.07.2016 р. може становити – 513667,00 грн.

Дослідивши дані висновку експерта № 3/102 від 15.12.2016 р. (докази, а. пр. 128-130), згідно якого розмір збитків, шкоди заподіяної правовласнику знаку для товарів і послуг syngenta за міжнародною реєстрацією № 749131 в результаті його незаконного використання станом на 18.07.2016 р. може становити – 231 190,80 грн..

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що вказані докази - дані висновку експерта № 3/101 від 15.12.2016 р. та № 3/102 від 15.12.2016 р. є належними та допустимими доказами, здобутими згідно належної правової процедури, та які апеляційний суд також оцінює як такі, що в сукупності з іншими доказами в своєму взаємозв`язку доводять вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.

Дані показань вказаних у вироку місцевого суду свідків не спростовують обвинувачення, адже в апеляційному суді досліджено письмові докази, які були предметом безпосереднього дослідження судом апеляційної інстанції, що не підтверджують висновки суду першої інстанції.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до протоколу огляду місця події від 18.07.2016 р. у с. Тинівка Жашківського району Черкаської обл. було оглянуто територію автодороги поблизу домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 . На вказаній автодорозі, у виявленому неподалік автомобілі ГАЗ-3302 (д.н.з. НОМЕР_2 ), виявлено 60 мішків паперових з написом Syngenta NK BRIO (мішки прошиті) та 100 мішків паперових з написом MONSANTO DEKALB DKV 3511 (мішки прошиті). В ході огляду було виявлено та вилучено вищевказані мішки, мобільний телефон та грошові кошти, які визнані речовими доказами.

Згідно висновків експертиз встановлено, що позначення MONSANTO, нанесене на поверхню мішка, наданого на дослідження, та знак для товарів і послуг MONSANTO за свідоцтвом України № НОМЕР_3 , є схожими настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП.

Позначення syngenta нанесене на поверхню мішка, наданого на дослідження та знак для товарів і послуг syngenta за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_4 , є схожими настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП.

Крім того, згідно висновків експертів встановлено, що розмір збитків, шкоди заподіяної правовласнику знаку для товарів і послуг MONSANTO за свідоцтвом України № НОМЕР_3 в результаті незаконного використання знаку станом на 18.07.2016 р. може становити – 513667,00 грн., а розмір збитків, шкоди заподіяної правовласнику знаку для товарів і послуг syngenta за міжнародною реєстрацією № 749131 в результаті його незаконного використання станом на 18.07.2016 р. може становити – 231 190,80 грн.

Всього ОСОБА_9 завдав компаніям Monsanto Technology LLC та Syngenta Participations AG шкоду на загальну суму 744857,80 грн., що у 1081 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

На підставі викладеного апеляційний суд вбачає причинно-наслідковий зв`язок між злочинними діями ОСОБА_9 та нанесенням матеріальних збитків в результаті незаконного використання знаківдля товарів та послуг як засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, без відповідних дозволів власників, чим він безумовно порушив законні інтереси споживачів у результаті незаконного використання зареєстрованих в базі даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг» знаків для товарів та послуг: «Monsanto», зареєстрований під № 24789 від 15.05.2002 р., права на який належать компанії Monsanto Technology LLC, та «Syngenta», зареєстрований під № 749131 від 16.08.2000 р., права на який належать компанії Syngenta Participations AG.

Аналізуючи висновки експертиз, апеляційний суд не вбачає істотних порушень під час призначення та проведення вищевказаних експертиз, котрі вплинули чи могли б вплинути на висновок експертів.

Апеляційний суд вважає, що висновки цих експертиз відповідають вимогам ст. ст. 101 та 102 КПК України, оскільки вони містять докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені перед ним. Ці експертні дослідження проведені кваліфікованим та досвідченим експертами, на підставі наданих їм матеріалів. Крім того, експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України про завідомо неправдивий висновок експерта. Таким чином, обґрунтованих підстав недовіряти зробленим висновкам експертів у апеляційного суду немає.

Згідно даних показань свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 вбачається причетність ОСОБА_9 до незаконного використання знаків для товарів та послуг як засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, в порушення законних інтересів споживачів, без відповідного дозволу власника, таких знаків для товарів та послуг: «Monsanto» та «Syngenta».

Апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого про те, що показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у співставленні із обставинами, викладеними в обвинувальному акті, не підтверджують того, що їм особисто не було відомо про те, що ОСОБА_9 свідомо може збувати фальсифікований посівний матеріал, незаконно використовуючи знаки для товарів та послуг.

З даних показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_9 йому вже безпосередньо під час придбання товару повідомив, що зерно було підроблене, а саме: «сказав, що це підробка, але хороша підробка».

Висновок місцевого суду про те, що це спростовується даними відеозапису результатів аудіо- та відеоконтролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_9 та протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтролю від 5.10.2016 р. (а. пр. 199-201), на яких зафіксовано, що на запитання ОСОБА_12 до ОСОБА_9 , чи посівний матеріал є оригіналом, останній відповів: «Бомба» (як показав у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , він мав на увазі, що зерно є гарної якості).

Суд апеляційної інстанції дійшов переконання про неправильну оцінку місцевим судом даних показань свідка ОСОБА_13 , оскільки на запитання ОСОБА_12 до ОСОБА_9 , чи посівний матеріал є оригіналом, останній відповів: «Бомба», то на думку апеляційного суду це не свідчить про пряму та однозначну відповідь, яку можна однозначно трактувати, а свідчить про ухилення від надання конкретної відповіді тому, що таку відповідь можна трактувати двояко. Але ж і не доведено, що ОСОБА_9 говорив, що це зерно справжнє.

Крім того, свідок ОСОБА_14 надав показання про те, що йому було відомо, що обвинувачений ОСОБА_9 займався збутом контрафактної продукції від скаржників – фермерів. Зі слів останніх, ОСОБА_9 займався продажем контрафактного товару з листопада 2015 р. до березня 2016 р., але апеляційний суд не приймає ці покази, тому що вони є показами з чужих слів.

Вина обвинуваченого ОСОБА_9 також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 18.07.2016 р. (докази, а. пр. 45-48), в якому зафіксовано огляд території автодороги, що поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено сумку чорного кольору, в якій були виявлені:

- мобільний телефон чорного та жовтого кольорів з сім-картою мобільного оператора а/н НОМЕР_5 , з написом ОСОБА_21 ,

- грошові кошти в сумі 41000 (сорок одна тисяча) грн. купюрами номіналом 200 грн. в кількості 205 штук,

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- паспорт громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; також, на вказаній автодорозі, на відстані близько 20 м знаходиться автомобіль ГАЗ-3302, р/номер НОМЕР_2 , у кузові якого знаходяться: 60 прошитих паперових мішків з написом Syngenta NKB rio, 100 прошитих паперових мішків з написом DEKALB MONSANTO DKS 3511;

- даними постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.07.2016 р. (докази, а. пр. 52), якою визнано та приєднано в якості речових доказів 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи DEKALB MONSANTO DKS 3511; 60 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio; 14 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio;

- даними ухвали слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. (докази, а. пр. 61), якою накладено арешт на 14 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio;

- даними ухвали слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. (докази, а. пр. 62), якою накладено арешт на 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio;

- даними протоколу огляду предметів від 21.11.2016 р. (докази, а. пр. 136), в якому зафіксовано проведення огляду носіїв інформації, що є додатками до протоколу НСРД аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_9 ;

- даними протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо, відеоконтролю від 5.10.2016 р. (докази, а. пр. 132-134) у якому зафіксовано проведення аналізу НСРД із застосуванням спеціальних технічних засобів, карт пам`яті MSDHC об`ємом 8 Gb інв. № 132т і MSDHC об`ємом 8 Gb інв. № 131т, в ході якої (НСРД) 18.07.2016 р. в період часу з 14:18 год. по 16:07 год. в с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл. проведено аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, у протоколі відображено стенограму до відеофайлу на карті пам`яті MSDHC об`ємом 8 Gb інв. № 131т розмови між особами «Король», «Облан», « ОСОБА_22 », «Алла дружина Облана»;

- даними постанови про перекваліфікацію від 22.11.2016 р., якою перекваліфіковано склад злочину у кримінальному провадженні № 12016250000000124 з ч. 3 ст. 190 на ч. 3 ст. 229 КК України (докази, а. пр. 137-138);

- даними, які характеризують особу ОСОБА_9 .

Розглядаючи кримінальне провадження, місцевий суд побудував висновки про недоведеність вини ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 229 КК України на недостатньо перевірених доказах, взявши до уваги лише доводи сторони захисту, залишивши без належного мотивування та аналізу матеріали кримінального провадження, тим самим належним чином не перевіривши докази, надані стороною обвинувачення, чим суттєво порушив вимоги ст. 374 КПК України.

Апеляційний суд важає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, що жоден із досліджених в суді доказів, наданих стороною обвинувачення, як окремо, так і в своїй сукупності не вказує на те, що ОСОБА_9 незаконно використовував знаки для товарів та послуг, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі компаніям Monsanto Technology LLC та Syngenta Participations AG, оскільки в цьому кримінальному провадженні зібрано достатньо і самих по собі доказів, але особливо у своїй сукупності та своєму взаємозв`язку та поєднанні між собою, які не протирічать один одному і беззаперечно доводять винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому діянні.

Враховуючи вказане, апеляційний суд вбачає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, як на підставу для ухвалення виправдувального вироку.

Апеляційний суд наголошує, що оскільки протокол огляду місця події від 18.07.2016 р. апеляційний суд визнав належним і допустимим доказом, то і похідні від нього докази, зокрема висновки експертиз апеляційний суд також визнає належними і допустимими доказами та вважає, що в даному випадку відсутні достатні підстави вважати вказані висновки експертів необґрунтованими, неналежними чи такими, що суперечить іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їх правильності, а тому підстав для призначення повторних експертиз - немає.

Доводи ОСОБА_9 про те, що він не визнає цивільні позови та свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, оскільки він не знав, що дане насіння (посівний матеріал) є фальсифікованим, апеляційний суд розцінює як спосіб захисту від кримінальної відповідальності за скоєне.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р. та «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

На підставі досліджених матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 доведена поза розумним сумнівом.

Крім того, апеляційний суд враховує позицію Верховного Суду, яка викладена в постанові від 27.03.2025 р., що різний підхід до оцінки окремих доказів, необґрунтованість та безпідставність визнання доказів недопустимими призвели до порушення процесуального закону і як наслідок до висновку про виправдання ОСОБА_9 в інкримінованому діянні, яке не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Також, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та як наслідок неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 407 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про скасування вироку місцевого суду з ухваленням нового обвинувального вироку.

Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 229 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_9 в порушення встановленого законодавством України порядку охорони і використання знаків для товарів та послуг як засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, порушуючи законні інтереси споживачів, без відповідного дозволу власника, незаконно використав зареєстровані в базі даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів та послуг» наступні знаки для товарів та послуг: «Monsanto», зареєстрований під № 24789 від 15.05.2002 р., права на який належать компанії Monsanto Technology LLC, та «Syngenta», зареєстрований під № 749131 від 16.08.2000 р., права на який належать компанії Syngenta Participations AG, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_9 у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому місці та у невстановленої особи, придбав 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511, достовірно знаючи про те, що останні не є оригінальною продукцією компанії Monsanto Technology LLC, а також 60 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням Syngenta NKB rio, достовірно знаючи про те, що останні не є оригінальною продукцією компанії Syngenta Participations AG. Після цього 16.07.2016 р. перевіз 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням Syngenta NKB rio до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де їх зберігав.

У подальшому, 18.07.2016 р. приблизно о 16 год. поруч із домоволодінням АДРЕСА_3 відносно ОСОБА_9 працівниками поліції проведено контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу кукурудзи з позначенням Syngenta NKB rio.

Відповідно до висновку експерта № 3/82 від 8.09.2016 р., знак для товарів та послуг «Monsanto» за свідоцтвом України № 24789 та позначення «Monsanto» нанесено на поверхню наданого мішка із зерном кукурудзи є схожим настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП. Крім того, відповідно до висновку експерта № 3/83 від 09.09.2016 р., знак для товарів та послуг «syngenta» за свідоцтвом України № 749131 та позначення «syngenta» нанесено на поверхню наданого мішка з зерном соняшника є схожим настільки, що їх можливо сплутати для товарів 31 класу МКТП.

Вартість насіння кукурудзи DKS 3511 компанії Monsanto Technology LLC становить 5136,67 грн. за одну посівну одиницю (мішок). Вартість насіння соняшника Syngenta NKB rio становить 3853,18 грн. за одну посівну одиницю (мішок).

Таким чином, протиправними діями ОСОБА_9 компанії Monsanto Technology LLC було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 513 667 грн., що у 745,5 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а компанії Syngenta Participations AG було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 231 190,80 грн., що у 335,5 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Згідно примітки до ст. 229 КК України, матеріальна шкода вважається завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Дії ОСОБА_9 апеляційний суд кваліфікує за ч. 3 ст. 229 КК України, як незаконне використання знака для товарів і послуг, що завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 про необхідність скасування виправдувального вироку щодо ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 229 КК України та ухвалення нового обвинувального вироку є обґрунтованими.

Відповідно до змісту ст. ст. 50 та 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання апеляційний суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 229 КК України,відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного, який на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, неповнолітніх дітей на утриманні не має, відсутність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, а тому з урахуванням всіх цих даних апеляційний суд призначає покарання у межах санкції статті, а саме у виді штрафу в розмірі - дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204 000 (двісті чотири тисячі) грн. 00 коп.

З огляду на вимоги ст. 55 КК України та відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 17 постанови від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що відповідно до ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю та обставини вчинення даного кримінального правопорушення, апеляційний суд не вбачає підстав для призначення альтернативного додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 229 КК України, тому що в матеріалах справи та відповідно до обвинувачення, яке визнане апеляційним судом доведеним, відсутні будь-які дані, що ОСОБА_9 вчинив кримінально-карані дії з використанням своєї посади або із заняттям певною діяльністю.

Зазначене покарання апеляційний суд вважає справедливим, таким, що відповідатиме тяжкості вчиненого правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також таким, що не буде становити особистий надмірний тягар для особи, адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

При призначенні покарання у виді штрафу апеляційний суд враховує вимоги ч. 2 ст. 53 КК України, відповідно до яких за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, проте, з огляду на те, що в апеляційній скарзі прокурора ОСОБА_10 ставилося питання про призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то апеляційний суд сам не може вийти за межі вказаних апеляційний вимог, тому що це безумовно погіршить правове становище обвинуваченого.

Компанія Syngenta Participations AG звернулась із цивільним позовом до ОСОБА_9 про відшкодування збитків, завданих внаслідок незаконного використання торгівельних марок, права інтелектуальної власності на які належить компанії Syngenta Participations AG. В обґрунтування підстав посилається на те, що компанія не надавала ОСОБА_9 права на використання належних їй торговельних марок, в тому числі з метою продажу товарів, які виявилися фальсифікованими, чим споживачів було введено в оману щодо якості та виробника цієї продукції. Діями ОСОБА_9 компанії завдано матеріальної шкоди (збитків) внаслідок порушення прав інтелектуальної власності на загальну суму 231 190,56 грн., що підтверджується висновками експертиз № 3/83 від 9.09.2016 р., 3/84 від 9.08.2016 р. та 3/102 від 15.12.2016 р.

В судовому засіданні представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_7 заявлені вимоги підтримав.

Обвинувачений та його захисник проти позову заперечували з підстав не доведення вини ОСОБА_9 у вчиненні злочину належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим просили у задоволенні позову відмовити.

Апеляційний суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню у межах пред`явлених позовних вимог, оскільки судом достовірно встановлено, що внаслідок дій ОСОБА_9 порушено право інтелектуальної власності компанії Syngenta Participations AG на торгівельні марки, у зв`язку із чим з обвинуваченого підлягає стягненню 231 190,56 грн. матеріальної шкоди, який підтверджується висновком експерта № 3/102 від 15.12.2016 р. та який визнаний судом належним та допустимим доказом.

Разом з тим, представники цивільного позивача компанії Monsanto Technology LLC не з`явились до Черкаського апеляційного суду і від них не надійшло клопотання про розгляд цивільного позову без їх участі, апеляційним судом вживалися всі заходи для повідомлення цього учасника судового розгляду у способи передбачені процесуальним законодавством, а тому апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 326 КПК України, цивільний позов компанії Monsanto Technology LLC до ОСОБА_9 провідшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням в розмірі 513 667,0 грн. - залишає без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, які становлять у даному провадженні за п`ять експертиз у загальному розмірі 1 583,28 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. на 14 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio, які були вилучені 18.07.2016 р. під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Таращанський район, с. Калинове, вул. Новоселівська, 14.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. на 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio, які були вилучені 18.07.2016 р. під час проведення огляду місця події в с. Тинівка Жашківського району Черкаської області.

Відповідно до ст. ст. 961 та 100 КПК України, долю речових доказів вирішити наступним чином:

- мобільний телефон чорного та жовтого кольорів з сім картою мобільного оператора а/н НОМЕР_5 , з написом ОСОБА_21 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 – конфіскувати, тому що він був використаний як засіб вчинення злочину та у ст. 961 КК України вказана ст. 229 КК України, в разі вчинення якого застосовується спеціальна конфіскація;

- грошові кошти в сумі 41 000 (сорок одна тисяча) грн., які передані до Черкаської філії АТ АБ «Укргазбанк» (м. Черкаси, вул. Гоголя, 221) – повернути власнику ОСОБА_13 ;

-70 (сімдесят) паперових мішків з посівним матеріалом соняшника з позначенням Syngenta NKB rio на упаковці та 99 (дев`яносто дев`ять) паперових мішків з посівним матеріалом кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511 на упаковці, які передані на зберігання ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» с. Лебедин Шполянського району Черкаської області – знищити на підставі п. 3) ч. 9 ст. 100 КПК України як майно вилучене з обігу.

Керуючись ст. ст. 404, 405, п. 3 ч. 1 ст. 407, 409, 411, 413, 418, п. 3 ч. 1 ст. 420 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 – задовольнити.

Вирок Жашківського райсуду Черкаської обл. від 29.11.2021 р., яким ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведенням вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України – скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України, та призначити йому покарання у виді дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204 000,00 (двісті чотири тисячі) грн.

Цивільний позов компанії Syngenta Participations AG до ОСОБА_9 провідшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь компанії Syngenta Participations AG 231 190,56 (двісті тридцять одну тисячу сто дев`яносто) грн. в рахуноквідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Цивільний позов компанії Monsanto Technology LLC до ОСОБА_9 провідшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням у даному провадженні експертиз у загальному розмірі 1583 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят три) грн. 28 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. на 14 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio, які були вилучені 18.07.2016 р. під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Таращанський р-он, с. Калинове, вул. Новоселівська, 14.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 22.07.2016 р. на 100 мішків посівного матеріалу кукурудзи DEKALB MONSANTO DKS 3511 та 60 мішків посівного матеріалу соняшника Syngenta NKB rio, які були вилучені 18.07.2016 р. під час проведення огляду місця події в с. Тинівка Жашківського р-ну Черкаської обл.

Речові докази:

- мобільний телефон чорного та жовтого кольорів з сім картою мобільного оператора а/н НОМЕР_5 , з написом ОСОБА_21 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 – конфіскувати на підставі ст. 961 КК України;

- грошові кошти в сумі 41000 (сорок одна тисяча) грн., які передані до Черкаської філії АТ АБ «Укргазбанк» (м. Черкаси, вул. Гоголя 221) – повернути власнику ОСОБА_13 ;

-70 (сімдесят) паперових мішків з посівним матеріалом соняшника з позначенням Syngenta NKB rio на упаковці та 99 (дев`яносто дев`ять) паперових мішків з посівним матеріалом кукурудзи з позначенням DEKALB MONSANTO DKS 3511 на упаковці, які передані на зберігання до ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» с. Лебедин Шполянського р-ну Черкаської обл. знищити на підставі п. 3) ч. 9 ст. 100 КПК України як майно вилучене з обігу.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua