Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №953/516/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 червня 2026 року

м. Харків

справа № 953/516/25

провадження № 22-ц/818/2229/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту перебування на утриманні за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2025 року, постановленого під головуванням судді Кіндера В.А.,

в с т а н о в и в:

У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні. Просила встановити факт перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у н.п. Новий Комар Великоновосілківської СТГр Волноваського району Донецької області.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_5 задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у н.п. Новий Комар Великоновосілківської СТГр Волноваського району Донецької області.

В апеляційній скарзі Міністерства оборони України просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення. Зазначає, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Судом першої інстанції дане питання не було досліджено під час ухвалення рішення, тому рішення суду підлягає скасуванню з відмовою заявниці у задоволенні заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Селезень Світлана Володимирівна просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належні та допустимі докази перебування ОСОБА_5 на утриманні загиблого ОСОБА_6 , враховуючи факт їх спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням показів свідка-матері ОСОБА_6 та долучених доказів надання загиблим матеріальної допомоги дитині, шляхом здійснення банківських переказів та з урахуванням відсутності у житті неповнолітньої рідного батька, інших родичів, які б могли здійснювати утримання дитини, враховуючи низький рівень доходу ОСОБА_1 , який не міг забезпечити належне існування сім`ї з двома неповнолітніми дітьми, ОСОБА_6 , перебуваючи у шлюбі з заявницею, брав участь у вихованні та утриманні неповнолітньої ОСОБА_5 , яка була його падчеркою, в період починаючи з моменту реєстрації шлюбу у 2017 році і до моменту настання смерті військовослужбовця. За таких обставин, заява ОСОБА_1 , подана в інтересах ОСОБА_5 , є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Факт того, що на момент винесення рішення у цій справі ОСОБА_5 досягла повноліття, не позбавляє її права на отримання одноразової грошової допомоги, яке виникло у неї на момент смерті її вітчима ОСОБА_6 , враховуючи, що у даних правовідносинах визначальним є не вік особи, яка перебувала на утриманні військовослужбовця за його життя, а встановлення факту перебування у визначеному колі осіб, які мають право на отримання такої допомоги.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в Книзі реєстрації народжень 2007 року травня місяця 25 числа зроблено актовий запис за №535.

Батьками зазначені ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_1 (мати) (а.с. 18).

З наданого витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00035539508 від 11.05.2022 року вбачається, що при реєстрації актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України(а.с.19).

18 серпня 2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №3049 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ) (а.с.20)

ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась ОСОБА_8 , батьками є ОСОБА_6 (батько) та ОСОБА_1 (мати) (а.с.21).

Згідно Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 14.01.2025 року вбачається, що станом на 02 грудня 2024 року за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З довідок ТОВ «ТК Союз» вбачається, що сукупна заробітна плата ОСОБА_1 у 2020 році складала 68301,41 грн., у 2021 році складала 83716,36 грн; у 2022 році складала 92840,00 грн; у 2023 році складала 96402,12 грн, у 2024 році складала 110266,52 грн.

Відповідно до наданих бібліографічної довідки на ім`я ОСОБА_6 , службової характеристики, встановлено, що останній проходив службу в органах поліції. Відомостями з Пенсійного фонду України (форма ОК-5, форма ОК-7), підтверджено, що ОСОБА_6 отримував заробітну плату зокрема у 2017 році у загальному розмірі 104537,82 грн; у 2018 році у загальному розмірі 119125,66 грн; у 2019 році у загальному розмірі 154768,24 грн; у 2020 році у загальному розмірі 213348,69 грн; у 2021 році у загальному розмірі 167701,51 грн; у 2022 році у загальному розмірі 659925,41 грн; у 2023 році у загальному розмірі 651070,71 грн; у 2024 році у загальному розмірі 185384,51 грн.

З витягу із наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №261 від 26.07.2024 року встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_6 призваний на військову службу за призовом від час мобілізації.(а.с.25).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Новий Комар, Волноваського району Донецької області (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ) (а.с.24).

Згідно сповіщення сім`ї №127 від 06.12.2024 року виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 повідомлено про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 під час ведення бойових дій та виконання бойового (спеціального) завдання на лінії зіткнення з противником в н.п. Новий Комар Великоновосілківської СТГр Волноваського району Донецької області (а.с.26)

Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 №1574 від 19.12.2024 року загибель молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , тимчасово виконуючого обов`язки командира роти з психологічної підтримки персоналу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_3 сталась під час виконання обов`язків військової служби в району бойових дій…

Встановлено, що члени сім`ї ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мають право на призначення та отримання належних їм одноразових грошових виплат (допомог)(а.с.106).

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 10.01.2025 року (а.с.127).

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчук від 28.08.2025 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 в Донецькій області, Волноваський район, с. Новий Комар. Рішення набрало законної сили 30 вересня 2025 року.

З листа №7 від 06.01.2025 року Комунального закладу «Харківський ліцей №24 імені І. Н. Питікова Харківської міської ради» вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчалась у КЗ «Харківський ліцей №24 імені І. Н. Питікова Харківської міської ради» з 01.09.2015 року по 31.05.2022 року. За час навчання участь у вихованні та утриманні дитини, батьківських зборах брали мати дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . ОСОБА_6 завжди цікавився навчанням та брав участь у вихованні та утриманні неповнолітньої ОСОБА_5 (а.с.28).

Платіжними інструкціями від АТ КБ «Приват Банк» підтверджується перерахування ОСОБА_6 грошових коштів на користь ОСОБА_5 в період з березня 2022 року по грудень 2023 року (а.с. 29-56).

В суді першої інстанції в якості свідка була допитана ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_6 . Підтвердила факт того, що починаючи з 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб та постійно проживали однією сім`єю з ОСОБА_6 . Загиблий забезпечував родину житлом, здійснював оплату комунальних послуг та виконував поточні ремонтні роботи по місцю проживання сім`ї. Син вважав ОСОБА_10 своєю донькою, здійснював її утримання, покупав одяг, ходив гуляти, водив у зоопарк. Після того, як ОСОБА_5 поїхала в Польщу на навчання систематично перераховував їй кошти, спілкувався по телефону.

Як на підставу вимог заявниця, посилалась на те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою заявниці. Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_5 в графі батько зазначений: ОСОБА_7 , мати: ОСОБА_1 . Разом з тим, відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу. 18 серпня 2017 року, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від вказаного шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .. Особи проживали разом однією сім`єю у складі: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала однією сім`єю разом з ними. Всі батьківські обов`язки по вихованню та утриманню доньки взяв на себе ОСОБА_6 , який здійснював утримання родини у оскільки ОСОБА_1 отримувала мінімальну заробітну плату, на яку неможливо належно утримувати родину. ОСОБА_6 , проходив службу в органах внутрішніх справ України, та в Національній поліції України. Під час проходження служби отримував відповідну заробітну плату, за рахунок якої сім`я фактично утримувалася. 26 липня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу за призивом під час мобілізації до лав ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , загинув під час ведення бойових дій та виконання бойового (спеціального) завдання на лінії зіткнення з противником в н.п. Новий Комар Великоновосілківської СТГр Волноваського району Донецької області. Після звернення заявниці із заявою на оформлення одноразової грошової допомоги в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_12 , нею було отримано Лист №1/305 від 13.01.2025 року згідно якого заявниці було зазначено про необхідність звернутися до суду для встановлення факту перебування ОСОБА_5 на утриманні загиблим військовослужбовцем ОСОБА_6 . З урахуванням викладеного ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_5 , загиблим чоловіком ОСОБА_6 для подальшого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_12 для отримання одноразової грошової допомоги, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Згідно із частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 та від 11 вересня 2024 року № 335/4669/23.

Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами частини 3 Сімейного кодексу України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Відповідно до частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 11 травня 2022 року слідує, що державна реєстрація народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Як зазначалося вище, згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 року № 160/11228/23 зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір`ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Отже, вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Доведення факту перебування дитини на утриманні стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_5 перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_6 , враховуючи факт їх спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 , з урахуванням показів свідка-матері ОСОБА_6 та долучених доказів надання загиблим матеріальної допомоги дитині, шляхом здійснення систематичних банківських переказів у розмірі більше ніж прожитковий мінімум на особу відповідного віку.

Тому висновок суду першої інстанції, що з урахуванням відсутності у житті неповнолітньої рідного батька, інших родичів, які б могли здійснювати утримання дитини, враховуючи низький рівень доходу матері - ОСОБА_1 , який не міг забезпечити належне існування сім`ї з двома неповнолітніми дітьми, а ОСОБА_6 , перебуваючи у шлюбі з заявницею, брав участь у вихованні та утримував неповнолітню ОСОБА_5 , яка була його падчеркою, в період починаючи з моменту реєстрації шлюбу у 2017 році і до моменту настання смерті військовослужбовця, є обгрунтованим.

Висновок суду першої інстанції, що заява ОСОБА_1., подана в інтересах ОСОБА_5 підлягає задоволенню, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова