Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №163/1796/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1796/24 Провадження №33/802/472/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Немченко Л.А. та представника митниці Федчишиної С.Ф., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну захисника Кінах Я.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 437 431 (чотириста тридцять сім тисяч чотириста тридцять одна) гривня 50 копійок.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він будучи в період з 11.11.2022 по 14.11.2022 директором ТОВ «Глобалмаркет» (ЄДРПОУ 43521405), вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Навантажувач колісний, фронтальний, самохідний, телескопічний, марки «JCB», модель «541T70AG», бувший у використанні, шасі № НОМЕР_1 », вартістю 437 431,50 гривень за митною декларацією типу ЕЕ №UA205000/2022/710898 від 05.11.2022 (ІМ40ДЕ №22UA205140081365U7 від 14.11.2022) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів: CMR від 04.11.2022 №б/н, Invoice від 04.11.2022 № 221104.23090-AUT_LIM, сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №S0624161 від 04.11.2022, одержаних незаконним шляхом та таких, що містять неправдиві відомості щодо країни походження та відправника товару, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник Кінах Я.В. вважає постанову судді необґрунтованою. Вказує на те, що Волинською митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Посилається на те, що оформлення та подання документів, що стали підставою для видачі сертифікатів здійснювалось виключно продавцем товару, а тому ОСОБА_1 , як директор підприємства-покупця, не є суб`єктом подання таких документів, він діяв добросовісно та обґрунтовано покладався на достовірність документів, офіційно наданих європейським контрагентом. Вказує, що в матеріалах справи відсутній висновок спеціаліста про встановлення виду переміщуваного товару, який би підтверджував, що товар підлягає митній преференції. Крім того, стороною захисту було подано клопотання про забезпечення її участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ, однак місцевим судом цього забезпечено не було та розглянуто справу без її участі. Також зазначає, що про існування оскаржуваної постанови апелянту стало відомо лише 01.05.2026, за результатами самостійного моніторингу офіційного веб-порталу «Судова влада», а тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Немченко Л.А., яка підтримувала подану апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді, представника митниці, яка заперечувала апеляційну скаргу і просила постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Доводи апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин є слушними та обґрунтованими, а тому строк на апеляційне оскарження постанови судді щодо ОСОБА_1 підлягає поновленню, так як він пропущений з поважних причин.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно не задовольнив клопотання захисника про забезпечення її участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ та розглянув справу без участі захисника, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Так, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суддя мотивував своє рішення тим, що клопотання про участь у розгляді справи захисник подала у дату призначеного судового розгляду - 22.04.2026, тобто без будь-якого завчасного та розумного інтервалу, який би давав можливість забезпечити організацію судового процесу у заявлений нею спосіб.

З врахуванням вказаних обставин, а також того, що як на підставу неможливості прибуття до суду захисник послалась на віддаленість між містами Луцьк і Любомль та її участь у інших справах в Луцькому міськрайонному суді, проте жодного підтвердження про зайнятість в інших судових процесах не надала, місцевим судом було відмовлено в задоволенні клопотання.

З такими мотивами суду щодо відмови у проведенні судового засідання в режимі ВКЗ, погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів.

Як встановлено місцевим судом, факт ввезення 11.11.2022 на митну територію України в адресу ТОВ «Глобалмаркет» (ЄДРПОУ 43521405) товару «Навантажувач колісний, фронтальний, самохідний, телескопічний, марки «JCB», модель «541T70AG», бувший у використанні, шасі № НОМЕР_1 » і випуск його 14.11.2022 у вільний обіг підтверджується митними деклараціями типу ЕЕ №UA205000/2022/710898 від 05.11.2022 та типу ІМ40ДЕ №22UA205140081365U7 від 14.11.2022.

Крім того, вказаний товар оформлений у на підставі товаросупровідних документів, а саме контракту №11/01-2022 від 11.01.2022, міжнародної товарно-транспортної накладної «CMR» від 04.11.2022 року №б/н, рахунку-фактури «Invoice» від 04.11.2022 № 221104.23090-AUT_LIM, сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №S0624161 від 04.11.2022.

Так, згідно товаросупровідних документів, відправником/продавцем товару є англійська компанія «AUTO BEDRIJF LTD» (311 SHOREHAM STR, United Kingdom, SHEFFIELD, ENGLAND S 2 4 FA), а отримувачем/покупцем - ТОВ «Глобалмаркет» (ЄДРПОУ 43521405), вартість товару - 11000 Євро, що за курсом Національного банку України станом на дату ввезення 11.11.2022 в Україну становить 437 431,50 грн.

Крім того, у графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 424 (Товари, що ввозяться в Україну та походять зі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії), при цьому преференція заявлена на підставі сертифіката №S0624161 від 04.11.2022.

Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі захисником не оспорюються.

Відповідно до відповіді на запит Волинської митниці, уповноважений митний орган Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії листом від 29.08.2023 №СFS-2202299, компанія «AUTO BEDRIJF LTD» (311 SHOREHAM STR, United Kingdom, SHEFFIELD, ENGLAND S 2 4 FA) припинила свою діяльність 25.10.2022 року, а тому більше не займається торгівлею.

Таким чином, вказана інформація свідчить про те, що в адресу ТОВ «Глобалмаркет» поставки зазначеним у товаросупровідних документах відправником/продавцем - англійською компанією «AUTO BEDRIJF LTD» не було, оскільки на дату оформлення таких документів вказана вище компанія припинила свою діяльність, тобто не здійснювала господарську діяльність, а тому юридично не могла здійснювати зазначену зовнішньоекономічну операцію.

Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

З диспозиції ч.1 ст.483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, і зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України є особа, яка безпосередньо перемістила, або вчинила дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та/або одержувача, неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості При цьому, дане правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, особа знала і усвідомлювала, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару, містять неправдиві відомості, але все-таки бажає саме таким чином незаконно перемістити товар.

При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Місцевий суд обґрунтовано визнав відповідь уповноваженого митного органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, належним та допустимим доказом, оскільки вона здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений та виданий службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення.

Враховуючи те, що зазначені в CMR, Invoice від 04.11.2022 № 221104.23090-AUT_LIM та сертифікаті з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №S0624161 від 04.11.2022 відомості про відправника товару є такими, що не відповідають дійсності, в сертифікаті також не відповідають дійсності відомості про країну походження товару, апеляційний суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, яке ставиться йому у провину.

Диспозицією статей 483 та 485 МК України вирішальним у кваліфікації дій, що виразилися у наданні митному органу документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, про відправника та одержувача товару, є доведеність умислу особи, що притягається до відповідальності за порушення митних правил, на приховування товару від митного контролю (при кваліфікації за ст.483 МК України) або ухилення від сплати митних платежів (при кваліфікації за ст.485 МК України).

Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Наведене свідчить про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товару шляхом з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, одержаних незаконним шляхом, і які містять неправдиві відомості щодо країни походження та відправника товару.

Місцевим судом перевірялись доводи захисника про те, що відповідь уповноваженого митного органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, однак така версія визнана необґрунтованою, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суддя прийшов до обгрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства.

Підстави для скасування оскаржуваної постанови з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Кінах Я.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. – залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов