Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №759/14438/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/14438/26

пр. № 1-кп/759/1375/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 за № 12026100080000340, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Понорниця Коропського р-ну Чернігівської обл., українця, громадянина України, який здобув середню освіту, одружений, працює на посаді водія у ЕМШМД, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан з 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено.

Також Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України №2105-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, проведення загальної мобілізації неодноразово продовжено.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

У той же час, згідно з п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ОСОБА_3 маючи протиправний умисел, спрямований на придбання завідомо підробленого документа, який видається установою, з метою його подальшого використання, а саме: довідки з «Київського спортивного ліцею» для подальшого її надання до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, ОСОБА_3 у невстановлений дізнанням час та місці, але не пізніше 05.09.2025, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків, маючи протиправний умисел, у невстановлений дізнанням час, підробив довідку № 51 від 05.09.2025 з «Київського спортивного ліцею» для подальшого її надання до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі п 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 за допомогою копіювально-множильної техніки вніс до бланку довідки «Київського спортивного ліцею», яка надає право відстрочки від призову на військову службу вніс свої анкетні дані, а саме: прізвища, ім`я, по-батькові, дату народження та місце роботи, посаду, отримавши таким чином завідомо підроблену довідку № 51 від 05.09.2025 з «Київського спортивного ліцею» про те, що останній працює за основним місцем роботи в зазначеній установі із педагогічним навантаженням 1,0 ставки, яка надає право на отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою її подальшого використання.

Відповідно до листа від 05.112025 № 358 з «Київського спортивного ліцею», ОСОБА_3 не працює та не працював у Київському спортивному ліцеї та у трудових відносинах не перебував. Довідка № 51 від 05.09.2025 не зареєстрована в книзі обліку видачі довідок, а тому не є дійсною.

Крім того, ОСОБА_3 05.09.2025, знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , надав комісії заяву разом із завідомо підробленою довідкою № 51 від 05.09.2025 з «Київського спортивного ліцею», про те, що останній працює за основним місцем роботи в зазначеній установі із педагогічним навантаженням 1,0 ставки з метою отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У подальшому, за результати розгляду вказаної заяви та вказаної довідки комісія ІНФОРМАЦІЯ_2 видала довідку від 08.09.2025 № 01/6//3120 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої, останньому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було надано відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації, на особливий період на строк до 05.11.2025, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: підроблені офіційного документу, який видається установою та надає права з метою його використання; використанні завідомо підробленого документа.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. У відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі. Також у даній заяві обвинувачений ОСОБА_3 висловив свою позицію щодо призначення йому покарання у виді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 к.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: підроблення офіційного документа, який видається установою та надає права, з метою його використання; використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 358; ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як підроблення офіційного документа, який видається установою та надає права, з метою його використання; використання завідомо підробленого документа.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є кримінальними проступками; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, працює, має постійне місце проживання в м. Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкціях ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а саме: у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Також суд вважає за доцільне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01.05.2026, на майно, яке було вилучено 29.04.2026 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» IMEI: НОМЕР_1 ; флеш накопичувач 2 шт.; мобільний телефон «Redmi»; копію витягу резерв + від 30.10.2025; ноутбук марки «Dell» із зарядним пристроєм.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 1 а.п. 78-79, 85, 86).

Судові витрати відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 358; ч.4 ст.358 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за:

- ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 к.;

- ч. 4 ст.358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 к.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн 00 к.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 01.05.2026, на майно, яке було вилучено 29.04.2026 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» IMEI: НОМЕР_1 ; флеш накопичувач 2 шт.; мобільний телефон «Redmi»; копію витягу резерв + від 30.10.2025; ноутбук марки «Dell» із зарядним пристроєм, - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Iphone 12 pro» IMEI: НОМЕР_1 ; ноутбук марки «Dell» із зарядним пристроєм; банківські картки № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; грошові кошти - 100 купюр номіналом по 100 дол. США, 29 купюр номіналом по 500 грн, 7 купюр номіналом по 1000 грн; посвідчення водія № НОМЕР_7 ; посвідчення № 1980; закордонний паспорт НОМЕР_8 ; військово-обліковий документ № НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ; копію картки платника податків, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - залишити у законного власника (володільця);

- флеш накопичувач 2 шт.; мобільний телефон «Redmi», - повернути законному власнику (володільцю);

- копію витягу резерв + від 30.10.2025, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1