Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №722/805/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/805/26

Номер провадження 3/722/227/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м.Сокиряни

Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгурян С.В., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Петровськ Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 185-10 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ 002400Е, складеного 17.03.2026 року начальником відділу інспекторів прикордонної служби ОСОБА_2 зазначено: «17.03.2026 о 10:30, на напрямку 0067 прикордонного знаку, на відстані 4000 метрів до лінії державного кордону, в межах прикордонної смуги, на ділянці відповідальності віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на ок. АДРЕСА_2 , що на території Вашковецької сільського територіальної громади, Дністровського району Чернівецької області, прикордонним нарядом «Група реагування» були виявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . На неодноразово повторювану вимогу старшого прикордонного наряду пред`явити документи вказані громадяни відповіли відмовою та намагалися втекти. На вимогу зупинитись громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відреагували, проте в ході переслідування були затримані.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ст. 33 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185-10 ч.2 КУпАП».

ОСОБА_1 , який на даний час проходить військову службу, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, однак за допомогою месенджера Viber направив до суду повідомлення, в якому зазначив, що він дійсно хотів перейти кордон не в пункті пропуску. Але коли прикордонники почали стріляти, вони втекли, переночували в лісі, і наступного дня вирішили поїхати додому, і коли вони підійшли до дороги, під`їхали прикордонники, і вони вже не тікали, бо не стріляли, і самі здалися.

Згідно ст.268 КУпАП явка правопорушника у вказаній категорії справ не є обов`язковою, тому вважаю за можливе розглянути справу без особистої участі ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові докази по справі, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положення ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185-10 КУпАП.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 185-10 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Відповідальність за ч.2 ст. 185-10 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені,зокрема, групою осіб.

З об`єктивної сторони склад даного правопорушення передбачає наявність і доведеність доказами факту відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу зазначеного у диспозиції суб`єкта і така відмова повинна бути злісною.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень уповноваженої особи або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до таких осіб.

Згідно протоколу серії ЗхРУ 002400Е від 17.03.2026 року, ОСОБА_1 17.03.2026 року о 10:30 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Група реагування», у складі групи осіб, спільно з гр. ОСОБА_3 , на напрямку 0067 прикордонного знаку, на відстані 4000 метрів до лінії державного кордону, в межах прикордонної смуги, на ділянці відповідальності віпс « ІНФОРМАЦІЯ_4 » впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на ок. АДРЕСА_2 , що на території Вашковецької сільського територіальної громади, Дністровського району Чернівецької області за неодноразово повторювану вимогу старшого прикордонного наряду пред`явити документи, на що відмовилися та намагалися втекти. На вимогу зупинитись громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відреагували, проте в ході переслідування були затримані.

Також до вказаного протоколу долучено рапорт старшого прикордонного наряду ОСОБА_4 від 17.03.2026 року, в якому зазначено: «Близько 10 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Група реагування» було виявлено в 4000 метрах до лінії державного кордону двох осіб, громадян України ОСОБА_3 (житель м. Київ) та ОСОБА_1 (житель Сумської обл.), які рухалися в сторону прикордонної смуги. В ході проведення спілкування з вищевказаними особи та встановлення обставин, було з`ясовано, що ОСОБА_3 (житель м. Київ) та ОСОБА_1 (житель Сумської обл.) в`їхали до контрольованого прикордонного району без військово-облікових документів, та враховуючи оцінку профілю БД «Ризик» дані громадяни підлягають під вікову категорію 18-60 що мають на меті ухилятися від мобілізації та чинити намір незаконного перетину державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон України. Тобто дії даної особи свідчать про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.2 ст.185-10 КУпАП».

Однак, вказані відомості зазначені у рапорті не відповідають відомостям зазначеним у протоколі, вони не містять жодних фактичних даних, які б підтверджували вчинення безпосередньо ОСОБА_1 у групі з іншими особами відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу працівника ДПС України під час виконання ним службових обов`язків (злісну непокору).

Отже, як вбачається із змісту вказаного вище рапорту, в ньому відсутні відомості про дії ОСОБА_1 , які б свідчили про злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника прикордонної служби.

Натомість, в надісланих поясненнях ОСОБА_1 , він зазначив, що вони переночували в лісі ніч, і на наступний день самі звернулися до прикордонників, тобто наміру на перетин державного кордону, в день затримання (17.03.2026 року), у нього не було та опору працівникам прикордонної служби ні він, ні інша особа не чинили.

За змістом статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та керується стандартом доведення вини «поза розумним сумнівом».

Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження, по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За результатом розгляду матеріалів справи щодо ОСОБА_1 не було встановлено наявності в його діях відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу працівника ДПС України під час виконання ним службових обов`язків, а тому в його діях відсутній і сам склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185-10 КУпАП.

Керуючись ст.ст.7, ч. 2 ст. 185-10, 245, 247 п.1, 284 ч.1 п.3,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.185-10 КУпАП щодо ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя С.В.Унгурян