Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №726/1723/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1723/26

Провадження №3/726/318/26

Категорія 11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Байцар Л. В. , розглянувши матеріали, які надійшли від Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , проживає.: АДРЕСА_2 , військовослужбовець, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.03.2026 серії ВАД №454403, 28.12.2025 р. о 00:30 години, ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу домоволодіння по вул. Хотинській, 49-Б в м. Чернівці, зберігав при собі без мети збуту наркотичну речовину «Канабіс» масою 4, 758 г., чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.44 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про місце, час і дату розгляду справи сповіщений належним чином. Заяв, пояснень чи клопотань, у тому числі про відкладення, до суду не надано.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Ісар О. підтримала надані письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Просить закрити дану справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП, виходячи з наступного. Аналізуючи рапорт поліції речовина і пристрій були вилучені не у ОСОБА_2 , а просто десь на міжквартирній території між двома поверхами, де саме неуточнено, від так немає жодного прямого доказу, який доводить незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин саме ОСОБА_1 , оскільки речовину та пристрій не вилучили у ОСОБА_1 , а знайшли на підвіконні. Відтак з будь-хто з під`їзду міг лишити на підвіконні дану речовину та пристрій для куріння. Враховуючи вищевказане, в матеріалах справи не доведено приналежність речовини та пристрою саме ОСОБА_1 , біль того немає доказів того, що ОСОБА_1 брав її в руки чи вживав, оскільки він перебував в стані алкогольного сп`яніння, а не наркотичного, так як це не його речовина і не його пристрій для куріння.

Стаття 44 КУпАП передбачає відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах. При цьому особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини, які були у неї в невеликих розмірах і які вона виробила, виготовила, придбала, зберігала, перевозила, пересилала без мети збуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії, передбачені цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами по справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом ст ст.ст.7,254,268,279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події та складу адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У ст.278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлюю наступне.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст ч.1 ст.44 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №454403 від 12.03.2026, який за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП, є підставою для подальшого провадження у справі, однак не може бути самостійним та достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про наявність свідків, при цьому додано протокол огляду місця події від 28.12.2025, у якому вказано, що об`єктом огляду є житловий будинок по АДРЕСА_3 . Безпосереднім об`єктом огляду є міжквартирна територія між 8 та 9 поверхами…., де і було виявлено речовину рослинного походження зовні схожу на наркотичну та пристрій для викурювання.

Відповідно до Рапорту від 28.12.2025 вбачається, що …. між 8 та 9 поверхами…., де і було виявлено на підвіконні пластиковий прилад для вживання наркотичних речовин та поряд речовину речовину рослинного походження зовні схожу на наркотичну, яка була на підвіконні та на землі…

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025263020001072 від 28.12.2025, за ч.1 ст.309 КК України, вказане кримінальне правопорушення порушено на підставі матеріалів правоохоронних органів.

Висновком експерта №СЕ-19/126-24/4-НЗПРАП від 09.01.2026 встановлено, що надана на дослідження речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса - 4,758 грама.

Постановою від 09.01.2026 до матеріалів кримінального провадження №12025263020001072 від 28.12.2025, за ч.1 ст.309 КК України приєднано у якості речового доказу особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою, в перерахунку на суху речовину, 4,758 грама та передано останній на зберігання до камери схову наркотично містких речовин при ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області.

Постановою від 14.01.2026 кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025263020001072 від 28.12.2025, за ч.1 ст.309 КК України, закрито за відсутність кладу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

З рапорту ст. о/у ВКП майора поліції (неможливо прочитати прізвище) від 28.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, зважаю на те, що до суду надано копії документів, які належним чином не засвідчені.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пунктом 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини, і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

В ст.19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування як джерело права. Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема, спосіб отримання доказів, було справедливим.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу ст.129 Конституції України,ст.6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи або перекваліфікувати її дії. Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Вказані положення Конституції України поширюються і на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

Зважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, твердження ним про непричетність до вказаної події та до даного правопорушення взагалі, ненадання відеозапису огляду місця події, незасвідчення копій документів належним чином, зважаючи на те, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 130, 221, 245, 247, 248, 266, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.44 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Садгірський районний суд м. Чернівці до Чернівецького апеляційного суду.

СуддяЛ. В. Байцар