Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №646/10666/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/10666/25

№ провадження 2-др/646/27/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Благої І.С.,

за участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

представниці відповідачки Бородіної Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Бородіної Є.А.. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих залиттям квартири, стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Основ`янського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих залиттям квартири, стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди.

Рішенням суду від 28.04.2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 .

05.05.2026 року надійшла заява представниці відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Бородіної Є.А.. про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що відповідачкою здійснено оплату правничої допомоги адвоката, що відповідно до ст. 133 ЦПК України є судовими витратами. У відзиві на позовну заяву було зазначено, що на дату подання відзиву попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які Відповідачка понесла і очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить орієнтовно 30 000,00 грн., та зазначено, що відповідні докази будуть надані суду в подальшому. В зв`язку із неодноразовим перенесенням розгляду справи, іншими процесуальними діями за ініціативою сторони позивачки, розмір витрат, які відповідачка понесла в зв`язку із розглядом справи було змінено в сторону збільшення. Фактичний розмір судових витрат, понесених Позивачем на професійну правничу допомогу в рамках справи № 619/4767/25 в суді першої інстанції становить 43 000,00 грн. (сорок три тисячі) гривень. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представниця відповідачки надає: Договір 21/11/2025 про надання правничої допомоги від 21 листопада 2025 р; Акт наданих послуг від 02.02.2026 р. на суму 33 500,00 грн.; Акт наданих послуг від 30.03.2026 р. ну суму 5 500,00 грн.; Акт наданих послуг від 29.04.2026 р. на суму 4 000,00 грн.; Платіжну інструкцію з доказами оплати послуг АБ «Ободовської Наталі» від 04.02.2026 р. на суму 33 500,00 грн.; Платіжну інструкція з доказами оплати послуг АБ «Ободовської Наталі» від 01.04.2026 р. на суму 5 500,00 грн.; Платіжну інструкцію з доказами оплати пуслуг АБ «Ободовської Наталі» від 02.05.2026 р. на суму 4 000,00 грн.; Виписку з АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам АБ «Ободовської Наталі» за 04.02.2026 р. Виписку з АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам АБ «Ободовської Наталі» за 01.04.2026 р. Виписку з АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам АБ «Ободовської Наталі» за 01.05.2026 р. В заяві просить ухвалити додаткове рішення у справі № 646/10666/25 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких складає 43 000,00 грн.

11.05.2026 року представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Домашенко Д.М. подав клопотання ро зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. В клопотанні просить суд зменшити розмір витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування клопотання зазначає, що представником відповідача не надано до суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 43000,00 грн., а заявлена до стягнення сума не відповідає вимогам співмірності зі складністю даної справи, обсягом фактично наданих послуг, затраченим часом на надання правничої допомоги та є такою, що не відповідає критеріям реальності й розумності судових витрат, а тому розмір заявлених витрат має бути зменшений, а у їх стягненні – відмовлено. Втім подана представником відповідача заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи містять численні внутрішні суперечності, неточності, шаблонні формулювання та недоліки оформлення, які у своїй сукупності ставлять під обґрунтований сумнів як належність підготовки відповідної заяви саме у межах даної справи, так і достовірність та достатність наданих на її підтвердження доказів. Надані заявником документи також не підтверджують належним чином ані реального обсягу наданої правничої допомоги, ані погодженого порядку обчислення заявленого до стягнення гонорару саме у межах даної справи. Заявник посилається на договір про надання правничої допомоги від 21.11.2025 р. № 21/11/2025, однак зміст вказаного договору свідчить про його очевидний рамковий та універсальний характер. Зазначений договір не містить конкретного визначення предмета правничої допомоги саме у справі № 646/10666/25, не містить індивідуалізації конкретного спору, не визначає погодженого між сторонами фіксованого гонорару саме щодо цієї справи та не встановлює погодинної ставки адвоката із визначенням порядку обчислення витраченого часу. При цьому значна частина положень договору взагалі не має жодного відношення до побутового спору між фізичними особами щодо залиття квартири. Сам по собі такий договір не дозволяє встановити: які саме послуги були погоджені у даній справі; у якому обсязі; за якою конкретною ціною; за яким принципом визначався розмір гонорару; чи був гонорар фіксованим або погодинним; який саме порядок обчислення заявленої суми 43000,00 грн. Більше того, розділ договору щодо вартості послуг фактично містить лише внутрішній прайс-лист АБ «Ободовської Наталі» із формулюваннями «від ... грн.». Тобто договором визначені не конкретні узгоджені суми, а лише мінімальні орієнтовні ставки, без будь-якого механізму індивідуального розрахунку вартості конкретної послуги. Фактично суду пропонується самостійно припустити, яким саме чином було сформовано суму 43000,00 грн., оскільки: погодинний розрахунок відсутній; кількість витрачених годин не зазначена; порядок математичного обчислення гонорару не наведений; деталізація часу та обсягу робіт відсутня. При цьому навіть самі суми, зазначені в актах, не узгоджуються із положеннями договору. Так, договором передбачено, що участь у суді першої інстанції у майновому спорі становить «від 20 000,00 грн. (перше судове засідання) та 4 000,00 грн. (наступні судові засідання)». Водночас у акті від 02.02.2026 р. судове засідання від 21.01.2026 р. оцінено у 13000,00 грн., тобто у суму, яка не відповідає жодній прямо визначеній у договорі ставці. Аналогічно договором узагалі не передбачено окремої процесуальної послуги у вигляді «прибуття в судове засідання», за яке в акті від 02.02.2026 р. заявлено 3000,00 грн., тоді як в акті від 30.03.2026 р. вказано 1500 грн. Таким чином, між: умовами договору; заявленими в актах послугами; зазначеними сумами; порядком їх обчислення відсутній чіткий, логічний та зрозумілий взаємозв`язок, який би дозволяв суду перевірити реальність, обґрунтованість та правильність заявлених до стягнення витрат. Окремо слід звернути увагу, що частина платежів здійснювалась не безпосередньо відповідачкою ОСОБА_1 , а іншими особами. Так, платіж на суму 5500,00 грн. здійснено ОСОБА_3 . При цьому жодних пояснень щодо: статусу цієї особи; підстав здійснення нею платежу; зв`язку такого платежу із відповідачкою; підтвердження, що ці кошти були сплачені саме в інтересах відповідачки, до заяви не додано. Більше того, надані банківські виписки підтверджують лише рух певних коштів на рахунку адвокатського бюро, однак самі по собі не доводять: необхідність кожної окремої послуги; реальний обсяг виконаної роботи; співмірність вартості послуг; обґрунтованість заявленого розміру витрат. У сукупності наведене свідчить про те, що подані заявником договір, акти та платіжні документи не містять достатньої та належної інформації, яка б дозволяла суду достеменно встановити дійсний, реальний та обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу саме у межах даної справи. Особливої уваги заслуговує відсутність належного детального опису виконаних адвокатом робіт та фактично витраченого часу, що унеможливлює перевірку реальності та співмірності заявлених до стягнення витрат

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Представниця відповідачки у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі..

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивачки в клопотанні ро зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката просив суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за відсутності позивача та його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявності підстав для ухвалення додаткового рішення.

Так, рішенням суду від 28.04.2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших витрат, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У позові було зазначено про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.

21.11.2025 року між ОСОБА_1 та АБ «ОБОДОВСЬКОЇ НАТАЛІ» було укладено Договір 21/11/2025 про надання правничої допомоги.

У п.4.4. Договору вказані ставки вартості надання Адвокатським бюро видів правової допомоги.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представниця відповідачки надає: Договір 21/11/2025 про надання правничої допомоги від 21 листопада 2025 р; Акт наданих послуг від 02.02.2026 р. на суму 33 500,00 грн.; Акт наданих послуг від 30.03.2026 р. ну суму 5 500,00 грн.; Акт наданих послуг від 29.04.2026 р. на суму 4 000,00 грн.; Платіжну інструкцію з доказами оплати послуг АБ «Ободовської Наталі» від 04.02.2026 р. на суму 33 500,00 грн.; Платіжну інструкція з доказами оплати послуг АБ «Ободовської Наталі» від 01.04.2026 р. на суму 5 500,00 грн.; Платіжну інструкцію з доказами оплати пуслуг АБ «Ободовської Наталі» від 02.05.2026 р. на суму 4 000,00 грн.; Виписку з АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам АБ «Ободовської Наталі» за 04.02.2026 р. Виписку з АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам АБ «Ободовської Наталі» за 01.04.2026 р. Виписку з АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам АБ «Ободовської Наталі» за 01.05.2026 р. В заяві просить ухвалити додаткове рішення у справі № 646/10666/25 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, фактичний розмір яких складає 43 000,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом враховуються положення правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на оплату послуг правничої допомоги в розмірі 43000 гривень за участь у даній цивільній справі не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, а також того, що підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, при підготовці позову не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів, а участь в судових засіданнях не займала багато часу, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 43000 грн. 00 коп. є завищеними та приходить до висновку про стягнення цих витрат у розмірі 10000 грн. 00 гривень.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 270 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву представниці відповідачки ОСОБА_1 , адвоката Бородіної Є.А.– задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 646/10666/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих залиттям квартири, стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на додаткове рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 11.06.2026 року.

Суддя І.С. Блага