Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №639/2297/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/639/1419/26 Справа № 639/2297/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 639/2297/26

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )

про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивач посилається на те, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у зареєстрованому шлюбі з 29.07.1994 року з ОСОБА_4 . 26 лютого 1998 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтво про право власності на житло (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на квартиру загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., яка розташована за адресою; АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило її право власності на 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою; АДРЕСА_2 . Спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_4 : її чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняли спадщину після її смерті в установленому законом порядку. Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4 було заведено спадкову справу №820/2010. ОСОБА_2 , право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті матері, ОСОБА_4 , не отримував. Ще у 2011 році ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/4 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , після чого ОСОБА_2 виїхав за межі території України та не повертався, вищевказаною квартирою не цікавився, комунальні платежі не сплачував.

З лютого 2015 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , почали проживати разом однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Також, разом з ними проживав син ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

6 грудня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Новобаварським районним у місті Харкові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області було зареєстровано шлюб відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 06 грудня 2019 року Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №434.

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживали разом однією сім`єю. Вони вели спільний побут, мали спільний бюджет, разом оплачували рахунки за спожиті комунальні послуги. Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_1 продовжив проживати з ОСОБА_3 , а після смерті останнього повністю взяв на себе організацію його поховання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.03.2025 року у цивільній справі № 639/8061/24 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено та встановлено факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , в період часу з лютого 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 в буд. АДРЕСА_1 .

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Лученцової Юлії Сергіївни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він проживав з ОСОБА_3 однією сім`єю понад п`ять років, та є спадкоємцем четвертої черги після його смерті і відповідно фактично прийняв спадпщну.

Приватним нотаріусом ХМНО Лученцовою Ю.С. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в зв`язку з тим що ОСОБА_1 не надав нотаріусу документи на нерухоме майно, що підтверджують належність майна спадкодавцю на праві власності.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 27.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 11.05.2026 року закрито підготовче провадження а справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стрикаль М.В. у судове засідання не з`явилися, представником позивача подано до суду заяву в якій просить проводити розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 26 лютого 1998 року, реєстраційний номер 6-98-109933 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду вбачається, що ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 42,0 кв.м.. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 26.02.1998 № 10368.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.11.2010 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії спадкової справи № 820/2010 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , наданої Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою витребуваної судом вбачається, що спадкова справа № 820/2010 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 , була розпочата 19.11.2010 року П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

Відповідно до копії розписки від 19.11.2010 року встановлено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2 000 доларів США в якості компенсації за 1/4 частину майна (кв. АДРЕСА_3 ) яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 06 грудня 2019 року Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 434 вбачається, що 06 грудня 2019 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_5 від 24.01.2024 року виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_6 від 27.01.2024 року виданого Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 та копії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.06.2011 року по справі 2-1703/2011 року встановлено, що ОСОБА_5 була матірю позивача, ОСОБА_1 .

Згідно копії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.03.2025 року у цивільній справі № 639/8061/24 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення було задоволено та встановлено факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , в період часу з лютого 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 в буд. АДРЕСА_1 .

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса ХМНО Лученцової Ю.С. від 28.09.2025 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_9 - ОСОБА_3 , в зв`язку з тим що ОСОБА_1 не надав нотаріусу документи на нерухоме майно, що підтверджують належність майна спадкодавцю на праві власності.

Таким чином, між сторонами склались спадкові правовідносини, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на квартиру, загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складено 11.06.2026 року.

Суддя В. В. Марченко