Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №395/715/26 — Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/715/26

Провадження № 1-кп/395/68/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/68/2026, що зареєстроване в ЄРДР 07.01.2026 року за № 12026121250000005 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, Смілянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, що на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , такий, що немає судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ігноруючи загальноприйняті норми сімейного побуту, в період часу з лютого 2025 року до початку січня 2026 року, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання за вищевказаною адресою, вчиняв стосовно своєї співмешканки ОСОБА_7 , з якою останній перебував у сімейних відносинах, домашнє насильство, що виражалося у висловлюванні на її адресу образ нецензурною лайкою та своєю поведінкою завдав їй психологічну травму. За вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_6 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. ч. 1,3 ст. 173-2 КУпАП. В подальшому Новомиргородським районним судом Кіровоградської області, після розгляду адміністративних справ за вчинення домашнього насильства, винесено постанови від 25.04.2025 року, 23.09.2025 року за два факти вчинення домашнього насильства, де ОСОБА_6 визнано винним у вчинені вказаних адміністративних правопорушень.

Незважаючи на це, ОСОБА_6 продовжив свої умисні систематичні дії, направлені на вчинення домашнього насильства стосовно співмешканки ОСОБА_7 , та вчинив злочин при наступних обставинах.

Так, 31 грудня 2025 року, близько 10 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, грубо висловлювалась на адресу ОСОБА_7 нецензурною лайкою, ображав, що виразилося у психологічному насильстві.

В результаті вчинення ОСОБА_6 вказаних умисних систематичних дій, відповідно до висновку судової психологічної експертизи від 23.02.2026 року № 94/26-27 потерпіла ОСОБА_7 дійсно зазнала систематичного психологічного насильства, яке відображає динаміку повторюваної конфліктної словесної агресії та подальше емоційне осмислення ситуації.

У процесі підготовчого судового засідання прокурор заявила клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором, та відповідно надала саму письмову угоду.

Обвинувачений ОСОБА_6 в ході розгляду у справі свою вину визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання, розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості та просив призначити ОСОБА_6 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 15 травня 2026 року, ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.

Крім того, враховуючи систематичність вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 домашнього насильства щодо потерпілої, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальні заходи, передбачені ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого судові витрати у справі.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 травня 2026 року, що укладена між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12026121250000005.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.

Застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників у порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України на строк 3 місяці.

Контроль за виконанням засудженим ОСОБА_6 , до якого застосовано обмежувальні заходи, покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання засудженого.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати у справі за проведення судової експертизи у розмірі 6785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять) гривень 28 копійок на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор відповідно має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому, захиснику, прокурору та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1