Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №396/712/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/712/26

Номер провадження по справі 1-кп/387/153/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026121080000043 від 14.02.2026, яке надійшло з Кропивницького апеляційного суду за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, освіта вища, не військовозобов`язаний, наявна інвалідність 3-ї групи, раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

за участі сторін кримінального провадження :

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 вчинив пропозицію та надання неправомірної вигоди службовим особам за невчинення ними дій з використанням наданого їм службового становища за таких обставин.

Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №907 о/с від 04.11.2025 лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області.

Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №11 о/с від 14.01.2021 майора поліції ОСОБА_6 призначено на посаду старшого оперуповноваженого Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області.

Відповідно до статей 1, 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські під час виконання покладених на них повноважень є представниками держави, а їх законні вимоги є обов`язковими для виконання. Згідно з приміткою до статті 364 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є службовими особами, які постійно здійснюють функції представників влади.

13 лютого 2026 року близько 19 год. 43 хв. оперуповноважений ОСОБА_5 та старший оперуповноважений ОСОБА_6 , перебуваючи на службі та здійснюючи патрулювання на службовому автомобілі Renault Duster, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автодорозі сполученням м. Помічна – м. Новоукраїнка Кіровоградської області виявили автомобіль ЗАЗ Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_2 , у якого була відсутня належна підсвітка номерного знака.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вказаний транспортний засіб було зупинено. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_3 .

Під час проведення поверхневої перевірки транспортного засобу відповідно до вимог ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» працівниками поліції в салоні та багажному відділенні автомобіля було виявлено свіжоспиляні стовбури дерев. На вимогу працівників поліції надати документи, що підтверджують законність походження та перевезення деревини, а також пояснити її походження, ОСОБА_3 повідомив, що деревину він спиляв самостійно на території бригади ТОВ «Нива-В» у м. Новоукраїнка для власних потреб, а будь-які дозвільні документи на її заготівлю та перевезення відсутні.

У подальшому ОСОБА_3 , усвідомлюючи можливість настання для себе негативних правових наслідків та бажаючи уникнути документування виявленого правопорушення, перебуваючи поблизу службового автомобіля працівників поліції, умисно запропонував оперуповноваженому ОСОБА_5 та старшому оперуповноваженому ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень за невиклик слідчо-оперативної групи та невжиття передбачених законом заходів реагування щодо виявленого факту перевезення деревини без відповідних документів.

На таку пропозицію працівники поліції повідомили ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі і відмовилися від її отримання.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 , діючи умисно та з метою схилення службових осіб до невиконання покладених на них службових обов`язків, сів до службового автомобіля Renault Duster та поклав на передню панель грошові кошти у сумі 5000 гривень, тим самим надав неправомірну вигоду оперуповноваженому ОСОБА_5 та старшому оперуповноваженому ОСОБА_6 за невчинення ними дій з використанням наданого службового становища, а саме за невжиття заходів щодо документування виявленого правопорушення та непритягнення його до встановленої законом відповідальності.

Після цього старший оперуповноважений ОСОБА_6 повідомив про факт пропозиції та надання неправомірної вигоди на спецлінію «102».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю та надав показання, що 13 лютого 2026 року був зупинений працівниками поліції під час перевезення деревини без відповідних документів на автомобілі ЗАЗ Daewoo. Бажаючи уникнути відповідальності, запропонував працівникам поліції грошові кошти за невжиття щодо нього передбачених законом заходів. Після того, як працівники поліції відмовилися від отримання коштів, він все ж залишив грошові кошти у службовому автомобілі працівників поліції в розмірі 5000 гривень.

Обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому, просив суд суворо його не карати.

Також ОСОБА_3 пояснив, що проходив військову службу у Збройних Силах України, брав участь у заходах із захисту незалежності та територіальної цілісності України, під час проходження військової служби отримав поранення, внаслідок чого переніс оперативне втручання та має встановлені імпланти у хребті.

Крім того, обвинувачений повідомив суду, що одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Просив суд врахувати наведені обставини під час призначення покарання.

В судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили досліджувати докази в порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. У судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового розгляду, що вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, якщо суд визнає недоцільним дослідження доказів у порядку передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України. Крім того суд роз`яснив обмеження апеляційного та касаційного оскарження в разі встановлення зазначеного порядку дослідження доказів.

Переконавшись у добровільній позиції учасників кримінального провадження, суд у порядку передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України допитав обвинуваченого та дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки фактичні обставини сторонами не оспорювалися.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, про наявність складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, а вина ОСОБА_3 у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, доведена повністю. Його дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.369 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги закону щодо його індивідуалізації.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив нетяжкий злочин проти авторитету органів державної влади, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України.

При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений проходив військову службу у Збройних Силах України, брав участь у заходах із захисту незалежності та територіальної цілісності України, внаслідок отриманого під час проходження військової служби поранення має інвалідність ІІІ групи та потребує постійного медичного нагляду. Зазначені обставини суд враховує як дані про особу винного при призначенні покарання.

Судом також враховано досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, також визначено як середній.

Разом з тим орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства за умови здійснення відповідних заходів нагляду та соціально-виховної роботи.

Оцінюючи висновки досудової доповіді в сукупності з іншими даними про особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, а також є особою з інвалідністю ІІІ групи, отриманою внаслідок поранення під час проходження військової служби у Збройних Силах України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Оцінюючи сукупність наведених обставин, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність двох передбачених законом обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, а також наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та інвалідності, пов`язаної із захистом держави, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2026 у кримінальному провадженні №12026121080000043 від 14.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, накладено арешт на грошові кошти купюрами номіналом 1000 гривень у загальній сумі 5000 гривень із серійними номерами: ЛЖ7660459, ЛВ0683010, АР6198045, МА5431373, МА5431374, які постановою слідчого від 14.02.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені грошові кошти були використані обвинуваченим як предмет неправомірної вигоди при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі вчинення умисного кримінального правопорушення щодо грошей, цінностей та іншого майна, які були предметом кримінального правопорушення.

Оскільки судом встановлено, що вказані грошові кошти були предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, вони підлягають спеціальній конфіскації в дохід держави.

У зв`язку із вирішенням питання про спеціальну конфіскацію арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2026, підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

Долю інших речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/112-26/2315-ДД у розмірі 7 131 гривня 20 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 17, 100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (зі змінами та доповненнями), суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Застосувати спеціальну конфіскацію відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2 КК України та конфіскувати в дохід держави грошові кошти у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень, а саме купюри номіналом 1000 гривень із серійними номерами: ЛЖ7660459, ЛВ0683010, АР6198045, МА5431373, МА5431374, які були предметом кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2026 на зазначені грошові кошти, після набрання вироком законної сили.

Речові докази: три оптичні диски із серійним номером PR25014-P16, на яких містяться відеозаписи відпрацювання повідомлення, зареєстрованого в ІКС ІПНП Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області за №856 від 13.02.2026, – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи № СЕ-19/112-26/2315-ДД у розмірі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок на користь Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду та дослідження яких суд визнав недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1