Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №344/11051/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11051/26

Провадження № 3/344/2747/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у пункті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ч.3 ст.172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем.

Так, 08.06.2026 встановлено відсутність без поважних причин військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за місцем розташування військової частини ( АДРЕСА_2 ). 10.06.2026 року близько 09 год 30 хв ОСОБА_1 затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для передачі військовослужбовця до військової частини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснено вимоги ст.268 КУпАП, вину визнав, пояснив, що був відсутній у розташуванні військової частини у АДРЕСА_2 , бо відпочивав у АДРЕСА_1 . Затримали на третій день, коли вже повертався у військову частину. Щиро розкаявся у вчиненому правопорушенні.

Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.3 ст.172-11 КУпАП, відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до вимог ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини.

Згідно з ст.ст.2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України.

Встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВІ №141 від 10.06.2026, доповіддю №2517/539 про факт самовільного залишення в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця від 08.06.2026, доповіддю про факт повернення до в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця №2517/546 від 10.06.2026, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №123 від 27.04.2026, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №166 від 08.06.2026, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №168 від 10.06.2026, копією військового квитка ОСОБА_1 ..

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВІ №141 від 10.06.2026, 08.06.2026 встановлено відсутність без поважних причин військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за місцем розташування військової частини ( АДРЕСА_2 ). 10.06.2026 року близько 09 год 30 хв ОСОБА_1 затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для передачі військовослужбовця до військової частини.

Згідно з доповіддю про факт самовільного залишення в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця, 08.06.2026 року під час перевірки особового складу в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_1 , про що була зроблена доповідь командиру військової частини НОМЕР_1 рапортом №1134 від 08.06.2026.

Відповідно до доповіді про факт повернення до в/ч НОМЕР_1 військовослужбовця, 10.06.2026 близько 10 год 30 хв молодший сержант ОСОБА_1 самостійно повернувся до пункту тимчасової дислокації військової частини.

Як вбачається витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №123 від 27.04.2026, молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду механіка-водія-оператора інженерно-саперного відділення 2 взводу розгородження 3 роти розгородження військової частини НОМЕР_1 , з 27 квітня 2026 року справи, посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №166 від 08.06.2026, з 08.06.2026 молодший сержант ОСОБА_1 механік-водій-оператор інженерно-саперного відділення 2 взводу розгородження 3 роти розгородження військової частини НОМЕР_1 , самовільно залишив військову частину.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №168 від 10.06.2026, з 10.06.2026 молодший сержант ОСОБА_1 механік-водій-оператор інженерно-саперного відділення 2 взводу розгородження 3 роти розгородження військової частини НОМЕР_1 , завершив період самовільного залишення військової частини.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 .

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.172-11 КУпАП як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, щире каяття як обставину, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Однак, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 172-11, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення - штраф в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить вісім тисяч п`ятсот гривень.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Олеся ЗЕЛЕНКО