Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №344/11011/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №344/11011/26

Суддя: Тринчук В. В.

Справа № 344/11011/26

Провадження № 3/344/2739/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце служби.

Вказане адміністративне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 09.06.2026 року солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації, солдат на посаді старшого стрільця-вогнеметника 2 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти 3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 був відсутній по місцю несення військової служби. 10.06.2026 року близько 07 години 15 хвилин солдата ОСОБА_1 затримано співробітниками зонального відділу ВСП у АДРЕСА_2 та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та передано до військової частини.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому судом роз`яснені його права передбачені ст. 268 КУпАП, щодо можливості отримання кваліфікованої правової допомоги від такого права відмовився та вказав, що самостійно братиме участь у судовому засіданні, а також дав пояснення, які підтверджують обставини та відповідають опису подій зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся, просив суворо не карати. Окрім того, ОСОБА_1 заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки ним такі обставини не оспорюються та просив обмежитися його поясненнями.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , прийшов до наступних висновків.

Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

За таких обставин судом встановлено порядок дослідження доказів у даній адміністративній справі та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою. Зауважень щодо правильності складання протоколу та достовірності відображеної в ньому інформації ОСОБА_1 у судовому засіданні не висловлював.

Відповідно до ч.3 ст.172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Суб`єктами адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст.172-11 КУпАП, є військові службові особи.

Враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у суду відсутні сумніви у добровільності позиції ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.3 ст.172-11 КУпАП, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Обставиною, що пом`якшує покарання є визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

А тому враховуючи вищенаведене, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, з метою виконання вимог ст.1 КУпАП суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.3 ст.172-11 КУпАП у вигляді штрафу.

Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Разом з тим, у відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, оскільки він є військовослужбовцем та вчинив правопорушення під час виконання службових обов`язків, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі наведеного та керуючись ч.3 ст. 172-11, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua