Вирок від 10 червня 2026 р. у справі №194/360/26 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/360/26

Номер провадження № 1-кп/194/120/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

законного представника потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026046400000007 від 13.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого ВСП «ШУ «Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»», маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області № 194/700/16-ц від 01.06.2017, зі змінами внесеними рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.09.2027, зобов`язаний виплачувати на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі % частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Однак ОСОБА_4 , який проінформований та достовірно знає про необхідність виплати аліментів, грубо порушуючи обов`язки щодо необхідності утримання дітей, які покладені на нього як на батька згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. ст. 150, 152, 155, 180 Сімейного кодексу України, ігноруючи загальноприйняті норми, що гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров`я дітей, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї поведінки, шляхом бездіяльності, не виконував покладені на нього судом зобов`язання по виплаті аліментів.

Так, ОСОБА_4 , з березня 2025 року по 13.01.2026 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї поведінки, шляхом бездіяльності, аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 не виплачував, іншої матеріальної допомоги дитині не надавав, до центру зайнятості з метою постановки на облік по безробіттю не звертався, хоча об`єктивно мав таку змогу, на попередження та повідомлення державного виконавця про необхідність сплати аліментів не реагував.

В результаті своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_4 злісно ухилявся від сплати аліментів, встановлених рішенням суду, ігнорував вимоги державного виконавця з приводу сплати аліментів, внаслідок чого в період часу з березня 2025 року по 13.01.2026 утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 43516, 29 гри, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, тобто в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Законний представник потерпілої в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, вказавши, що дійсно, знаючи про свій обов`язок щодо сплати аліментів протягом року з березня 2025 року по 13.01.2026 року не здійснював їх сплату та офіційно не працевлаштовувався.

Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченого, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують його особу.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_4 за ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 рік із покладанням на обвинуваченого до пробаційного нагляду обов`язків, визначених п.4 ч.3 ст.59-1 КК України(виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою).

Обвинувачений не заперечував проти запропонованого прокурором покарання.

У свою чергу законний представник потерпілої не погодився із покаранням запропонованим прокурором та клопотав перед судом про призначення пробаційного нагляду строком 2 роки.

Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній має вищу освіту, працює у ВСП «ШУ «Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»», має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий, на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Враховуючи, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік із покладанням на обвинуваченого до пробаційного нагляду обов`язків, визначених ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4)виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.

У кримінальному провадженні витрати на залучення експертів відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 369,371, 373 - 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1(один) рік із покладанням на обвинуваченого обов`язків, визначених ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4)виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя: ОСОБА_1