Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №175/8059/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/8059/26

Провадження № 3/175/3178/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: невідомий,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 662608 від 10.05.2026 року, 10.05.2026 року, об 18:00 хв, водій ОСОБА_1 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Нижньодніпровська, 17 керував транспортним засобом «Лексус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та перед початком руху не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті ДПТ постраждалих немає, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, надав своїх письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких вважає себе невинним, а також долучив до матеріалів справи клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтуванні клопотання заначив про тре, що жодним чином не порушував ПДР України та вина у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення повністю лежить на ОСОБА_2 (потерпіла особа). Пояснив, що він стояв на парко місці та коли починав рухатися подивився на ліво та на права, тобто переконався, що автомобілів немає, однак ОСОБА_2 двигався позаду прямо по парко місцям та його автомобіль зіткнувся з автомобілем ОСОБА_3 під кутом, його не можливо було побачити, це вбачається із фотознімків, після зіткнення ОСОБА_2 визнав свою вину. Тому з урахуванням наведеного, на думку ОСОБА_3 , в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху, передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 662608 від 10.05.2026 року, письмові пояснення, клопотання про закриття провадження, схему ДТП, фотознімки, рапорт.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам суд прийшов до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, не містять достатніх та належних доказів, які б давали підстави для висновку, поза розумним сумнівом про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Так, з дослідженої судом схеми місця ДТП від 10.05.2026 року вбачається, що вона не містить інформації, яка б давала можливість стверджувати про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

За таких обставин, суд вважає недоведеним, поза розумним сумнівом, наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н. С. Краснокутська