Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №199/1985/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/1985/26

(3/199/846/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

11.06.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

За участі: особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Галасун Г.І., потерпілого ОСОБА_2 , його представника – адвоката Ільїна О.М.

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, 09.01.2026 року о 10:28 годині, біля будинку №91Б по вулиці Донецьке Шосе у місті Дніпрі, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Хюндай» державний номерний знак НОМЕР_1 при виникненні перешкоди для руху, яку він був спроможний завчасно виявити, негайно не вжив усіх заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ауді» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , після чого продовжив некерований рух і скоїв наїзд на автомобіль «Шерволе» державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , в наслідок чого змістився і скоїв наїзд на будівлю за адресою вул. Донецьке Шосе, 91Б. У наслідок ДТП транспортні засоби та будівля отримали пошкодження з матеріальними збитками.

На думку посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП

У судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами викладеними у протоколі не погодився, зазначивши, що він на автомобілі «Хюндай» рухався по першій смузі Донецького Шосе в напрямку Кайдацького мосту, зі швидкістю 55 км/год по мокрому дорожньому покритті. Попутно з ним, але по четвертій смузі руху рухався автомобіль Ауді, який віддалявся від нього і несподівано для нього, без увімкнення світлового покажчика правого повороту розпочав маневр повороту направо до шино монтажу «Гараж». Маневр був плавним, то він вважав, що водій авто Ауді має намір об`їхати по другій смузі попутні автомобілі, однак він зі зниженням швидкості почав виїжджати на першу смугу по якій рухався його, ОСОБА_1 автомобіль, та рухатись у напрямку заїзду до шино монтажу «Гараж». З моменту коли водій автомобіля Ауді почав виїжджати на праву смугу руху до моменту зіткнення його автомобіль подолав не більше 30 метрів. Зіткнення автомобілів відбулось біля правого краю проїзної частини дороги на його смузі руху.

Як пояснив потерпілий ОСОБА_2 , 09.01.2026 він на автомобілі Ауді рухався по вул. Донецьке Шосе у бік вулиці Незламності у місті Дніпрі в третій смузі сухої, чистої дороги. Під`їжджаючи до вул. Івана Огієнка, з метою здійснення в подальшому повороту праворуч для заїзду на СТО, він заздалегідь ввімкнув покажчик повороту праворуч та почав плавно та поступово без різких маневрів почав зміщуватись з лівої смуги руху в праву крайню, при цьому поступово знижуючи швидкість свого руху. Під час перестроювання швидкість його авто була приблизно 20 км/год. Коли він змінював смугу руху, з правої від нього сторони в попутних смугах, жодних транспортних засобів не було, або ж вони знаходилися далеко, тому його маневр був безпечний для інших транспортних засобів позаду нього. В першій смузі руху, позаду нього, на великій відстані приблизно у 100 метрів, з однаковою швидкістю -60,0 км/год., рухався автомобіль Hyundai Tucson p.н. НОМЕР_4 . В момент його заїзду на територію СТО, він відчув що з його транспортним засобом Ауді здійснив зіткнення, автомобіль Hyundai Tucson p.н. НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 до моменту зіткнення з його транспортним засобом, рухався з однаковою швидкістю- 60 км/год та не зменшив її з метою уникнення ДТП, та не почав гальмування, через що здійснив зіткнення своєю передньою частиною автомобіля з боковою частиною його автомобіля. Після зіткнення з цого автомобілем, автомобіль Нyudai Tucson, продовжив свій рух та здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti, який було припарковано біля СТО. На СТО були розташовані камери зовнішнього відеоспостереження, які зафіксували, де саме знаходився автомобіль Hyundai Tucson в той момент, коли він почав зміщуватись з лівої смуги руху в крайню праву. Коли він виїхав на місце ДТП разом з експертом, відтворивши місце знаходження Hyundai Tucson в момент його перестроювання, вони здійснивши відповідні заміри змогли з`ясувати, що відстань від місця зіткнення автомобілів Audi S5 р.н. НОМЕР_5 до автомобіля Hyundai Tucson p.н. НОМЕР_4 в момент виїзду автомобіля Audi S5 р.н. НОМЕР_2 на праву смугу руху складає 96.3м. Тобто, саме водій автомобіля Hyundai Tucson p.н. НОМЕР_4 - ОСОБА_1 діяв з порушеннями п.12.3 ПДР, що знаходиться причинно-наслідковому зв`язку із даною ДТП, оскільки він мав технічну можливість уникнути зіткнення знизивши швидкість та вчасно почавши гальмувати, однак не зробив цього.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Судом, 18.03.2026 із врахуванням роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», - призначено у межах даної адміністративної справи судову авто технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

При цьому, на вирішення експертизи поставлені наступні запитання:

1)яким чином, в даній дорожній обстановці, повинні були діяти водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .?

2)чи технічно спроможні (неспроможні) вихідні дані за показами водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .?

3) чи мали технічну можливість водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уникнути даної пригоди?

4) дії кого з водіїв ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, не відповідали вимогам Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з даною пригодою?

Визначено проведення експертного дослідження за вихідними даними, які викладені в письмових поясненнях Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2

25.05.2026, до суду, з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта від 13.05.2026 №1045-26, у відповідності до якого:

Запитання №1: У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Hyundai Tucson ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Audi ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1 та п. 10.3 Правил дорожнього руху України.

Запитання №2: Пояснення водія автомобіля Audi ОСОБА_2 щодо його розташування на момент зміни напрямку руху праворуч у третій смузі на проїзній частині є з технічної точки зору неспроможними. По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, перевірити пояснення водія автомобіля Audi ОСОБА_2 щодо відстаней, на якій знаходився автомобіль Hyundai Tucson від місця зіткнення в момент виїзду автомобіля Audi на праву смугу руху на спроможність з технічної точки зору експертним шляхом не представляється можливим.

Пояснення водія автомобіля Hyundai Tucson ОСОБА_1 про знаходження транспортних засобів на проїзній частині на момент зміни напрямку руху автомобіля Audi є з технічної точки зору спроможними. По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, перевірити на спроможність з технічної точки зору пояснення водія автомобіля Hyundai Tucson ОСОБА_1 про момент виникнення небезпеки для його подальшого руху, про відстань на якій знаходився автомобіль Hyundai Tucson від місця зіткнення в момент в?їзду автомобіля Audi на першу смугу руху не представляється можливим.

Запитання №3: У даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Hyundai Tucson ОСОБА_1 , виходячи із його пояснень, які вказані у постанові про призначення експертизи, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Audi шляхом виконання вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України.

У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля Audi ОСОБА_2 визначалась відмовою від виконання маневрування праворуч та відмовою від виїзду на попутну першу праву смугу проїзної частини з метою не створення небезпеки для руху водіям попутних транспортних засобів, що рухалися праворуч, тобто виконанням вимог п. 10.1 та п. 10.3 Правил дорожнього руху України.

Запитання №4 У даній дорожньо-транспортній ситуації у діях водія автомобіля Hyundai Tucson ОСОБА_1 , виходячи із його пояснень, які вказані у постанові про призначення експертизи, не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Audi ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 та п. 10.3 Правил дорожнього руху України, та знаходилися, з технічної точки зору у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає необхідним, взяти за основу в якості належного доказу Висновок експерта від 13.05.2026 №1045-26, оскільки він є більш обґрунтованим, повним, ясним та таким, що не суперечить, матеріалам кримінального провадження. Наведений Висновок, відповідає встановленим обставинам, був складений з урахуванням більш широкого обсягу вихідних даних, аніж Висновок експертного дослідження №КЕД-19/104-26/2619 від 28.01.2026, складений судовим експертом Троценко К.О. та Висновок експертного дослідження №10.1/004-Д. від 04.03.2026, складений судовим експертом Драган В.М.

Сама по собі незгода захисника Ільїна О.М. із Висновком експерта від 13.05.2026 №1045-26, не спростовує висновки експерта ОСОБА_4 , про відсутність у діях водія автомобіля Hyundai Tucson ОСОБА_1 , невідповідностей вимог Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходились у причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки вказаний Висновок виконано кваліфіковано і об`єктивно, з дотриманням принципів законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження та у повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу від 26.12.1998 №1950/5).

За таких обставин, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у своїй сукупності, згідно яких ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху, а експерт у своєму висновку не вбачає невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України у зв`язку з чим суду не вдається можливим дійти ґрунтовного переконання про наявність винності водія ОСОБА_1 , а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З урахуванням роз`яснення про які зазначив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», а саме те, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права. ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки у справі «Надточий проти України від 15.05.2008» суд зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А тому, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи, те що за наявних у матеріалах провадження доказах не можливо дійти ґрунтовного висновку про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вини у ДТП, оскільки те, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху та саме його дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням ДТП висновком екперта не підтверджено, а тому слід вважати, фактично порушення ним вимог Правил дорожнього руху ґрунтується на припущеннях у зв`язку з чим провадження по справі на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП необхідно закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП – закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя: І.В.Щербина-Почтовик