Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №468/1296/25 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1296/25

2-о/468/5/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., за участі секретаря Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду в порядку окремого провадженні із заявою, відповідно до змісту якої просить встановити факт, що ОСОБА_2 постійно не проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

В обгрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її (заявниці) чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,4839 га. Нотаріусом було відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що за місцем реєстрації спадкодавця, на момент смерті останнього, також була зареєстрована донька – ОСОБА_2 , яка в силу закону вважається такою, що прийняла спадщину. Заявник стверджує, що фактично донька ОСОБА_2 з нею та її чоловіком ОСОБА_3 з березня 2010 року не проживає, залишила постійне місце проживання та переїхали жити до російської федерації. Встановлення факту непроживання заінтересованої особи зі спадкодавцем на момент його смерті необхідно заявнику для оформлення спадкових прав.

Ухвалою від 16.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

19.12.2025 року на запит від приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Горбенко О.О. до суду надійшла копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Від заявника надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримує та просила її задовольнити.

Від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 доводиться чоловіком заявниці ОСОБА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 доводиться донькою заявниці ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3 .

Згідно копію паспорту російської федерації, ОСОБА_2 є громадянином російської федерації.

Згідно акту про підтвердження факту не проживання від 17.12.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила місце реєстрації проживання по АДРЕСА_1 , з березня 2010 року, по теперішній час по даній адресі не проживає.

Згідно копії довідки Лоцкинського старостинського округу виконавчого комітету Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 17.12.2024 за №356, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає з березня 2010 року.

Згідно копії довідки Лоцкинського старостинського округу виконавчого комітету Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 17.01.2024 за №13, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 , на момент його смерті за вказаною адресою крім нього були зареєстровані: дружина, ОСОБА_1 , син, ОСОБА_4 , донька ОСОБА_2 , яка не проживає за даною адресою.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.07.2021, ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,4839 га, кадастровий номер 4820683000:03:000:0002.

З матеріалів спадкової справи, зведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що спадщину після смерті останнього прийняла заявник ОСОБА_1 , син спадкодавця – ОСОБА_4 відмовився від належної йому частки у спадщині.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, заявниця ОСОБА_1 , яка на час смерті чоловіка ОСОБА_3 (час відкриття спадщини), була зареєстрованою за його адресою, а саме: АДРЕСА_1 , вважається такою, що прийняла спадщину за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

У встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_2 не зверталась.

Водночас заявниця вказує, що ОСОБА_2 фактично з березня 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 , не проживала, на спадщину не претендує.

З огляду на зазначене, заявниця просила суд встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, з метою реалізації права на прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою та другою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Встановлено, що предметом заяви є вимога про встановлення факту непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою реалізації права на прийняття спадщини.

У постанові від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення факту неприйняття спадщини у зв`язку із непроживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є способом захисту, який не ґрунтується на законі.

З огляду на викладене, у зв`язку із застосуванням позивачем способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, суд у задоволенні заяви відмовляє.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 264, 265, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного непроживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний тест рішення складений 02.06.2026 року.

СУДДЯ: