Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №467/751/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/751/26

Провадження № 1-в/467/141/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області заяву засудженого

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , засудженого вироком Саратського районного суду Одеської області від 17.10.2024 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць позбавлення волі;

раніше судимого вироком Саратського районного суду Одеської області від 13.06.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючи своє клопотання тим, що за період відбування покарання позитивно характеризується, дотримується правил поведінки та розпорядку дня, вважає, що довів своє виправлення.

Засуджений у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що є особою з інвалідністю III групи, стягнень не має. порушення дисципліни допускав, але вважає їх несуттєвими та за них вже відбув покарання. Раніше працював, однак близько 5 місяців не працює, вважає, що як пенсіонер може не працювати, щодо стягнень, заперечував зберігання металевої пластини.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, пояснив, що засуджений на даний час не довів свого виправлення, не працевлаштований, має шість стягнень, які на даний час не зняті та не погашені.

Вивчивши матеріали особової справи засудженого, заслухавши думку прокурора, засудженого, суд приходить до наступного.

З матеріалів особової справи засудженого слідує, що ОСОБА_4 засуджений вироком Саратського районного суду Одеської області від 17.10.2024 року за ч. 1 ст. 310 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Раніше судимий вироком Саратського районного суду Одеської області від 13.06.2023 року за ч. 1 ст. 122 КК України з застосування ст.ст. 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців. Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09.12.2025 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовлено.

Початок строку відбування покарання 17.10.2024 року, кінець строку відбування покарання 17.11.2026 року.

З досліджених матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 17.10.2024 року.

Під час перебування в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до відповідальності не притягувався. Стягнень та заохочень не мав.

Засуджений ОСОБА_4 з 11 лютого 2025 року відбуває покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)».

Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_4 , наданої ДУ «Південноукраїнська виправна колонія № 83» від 10 липня 2025 року відповідно до ч.1 ст.118 КВК України працевлаштований по виготовленню МПП. Згідно з ч.5 ст.118 КВК України залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує не завжди адекватно. Намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті і порядку. Відповідально ставиться до майна установи та речей, якими користується в побуті. Виконує передбачені законні вимоги персоналу установи. На профілактичному обліку не перебуває. Має одне заохочення у виді подяки: 17.04.2025 року за підсумками роботи у І кварталі 2025 року. Стягнень не має.

Згідно витягу з протоколу № 27 засідання комісії від 10 липня 2025 року з розгляду матеріалів про заміну покарання більш м`яким засудженому ОСОБА_4 комісією відмовлено, як такому, який не став на шлях виправлення.

Згідно характеристики на засудженого, наданої ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 12 листопада 2025 року, засуджений ОСОБА_4 характеризується наступним чином. Відповідно до ч.1 ст.118 КВК України працевлаштований по виготовленню МПП. Згідно з ч.5 ст.118 КВК України не залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує адекватно. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті і порядку. Відповідально ставиться до майна установи та речей, якими користується в побуті. Виконує передбачені законні вимоги персоналу установи. Не працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. На профілактичному обліку не перебуває. Притягувався 4 рази: 14.08.2025 року у вигляді попередження – не виконав команду «Відбій», 04.09.2025 року у вигляді суворої догани – палив у невстановленому для цього місці; 26.09.2025 року у вигляді ДІЗО 14 діб – виявлено та вилучено електроспіраль кустарного виготовлення, 26.09.2025 року у вигляді догани – не виконав команду «Відбій». На даний час стягнення не зняті та не погашені.

Твердження засудженого ОСОБА_4 про те, що він не зберігав заточену металеву пластину, спростовуються матеріалами особової справи засудженого, зокрема рапортом №1015 від 09.12.2025 року молодшого інспектора ВНІБ ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83», протоколом вилучення №147 від 09.12.2025 року, висновком за фактом вилучення заборонених предметів від 17.12.2025 року.

Згідно витягу з протоколу № 46 засідання комісії від 12 листопада 2025 року з розгляду матеріалів про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання стосовно засудженого ОСОБА_4 комісією ДУ "Південноукраїнська виправна колонія №83" було відмовлено, як такому, який не довів свого виправлення.

Відповідно до характеристики на засудженого, наданої ДУ «Південноукраїнська виправна колонія № 83» від 03 червня 2026 року відповідно до ч.1 ст.118 КВК України не працевлаштований. Згідно з ч.5 ст.118 КВК України періодично залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. Періодично бере участь у програмах , при цьому допускає порушення, має бажання змінити своє життя, але не підтверджує це активними вчинками. Позитивні плани на майбутнє є, але реалізація її часткова. Не залучений до програм ДВВ. У колі засуджених підтримує рівні взаємовідносини, не конфліктний. На критику в свою адресу реагує не завжди адекватно. Намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті і порядку. Відповідально ставиться до майна установи та речей, якими користується в побуті. Виконує передбачені законні вимоги персоналу установи. Не працевлаштований, залучається до робіт з благоустрою, поліпшення житлово-побутових умов та допоміжних робіт. На профілактичному обліку не перебуває. Отримав два стягнення: 26.12.2025 року у виді догани (не виконав команду «Відбій»), 01.05.2026 року у виді поміщення до ДІЗО 14 діб (був відсутній у їдальні). На даний час стягнення не зняті та не погашені.

Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 03 червня 2026 року за вих. № 6/591 засуджений ОСОБА_4 з лютого 2025 року в ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» по теперішній час залучається без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов, допоміжних робіт. За період з лютого по грудень 2025 року засудженим ОСОБА_4 відпрацьовано 170 годин, за період з січня по травень 2026 року відпрацьовано 22 години.

Відповідно до довідки ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» від 03 червня 2026 року за вих. № 10/592 засуджений ОСОБА_4 у 2025 році працевлаштований робітником по виготовленню сітки «мало помітної перешкоди путанки» згідно договору №97 від 25.03.2025 року. Угода розірвана 06.06.2025 року; з 06.06.2025 року не працевлаштований.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09.12.2025 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовлено.

Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 , показник такого становить 49 балів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.310 та ч.1 ст.122 КК України, за вчинення яких відбуває покарання засуджений, відноситься до категорії кримінального проступку та нетяжкого злочину.

Засуджений відбув 1/2 частини строку покарання, призначеного судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення може бути застосовано якщо засуджений за кримінальний проступок та нетяжкий злочин відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом, та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Відповідно до п.п. 2, 17 постанови № 2 від 26.04.2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.

Критерієм сумлінної поведінки є неухильне додержання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов`язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, засуджений ОСОБА_4 був працевлаштований з 25 березня 2025 року до 6 червня 2025 року, починаючи з серпня 2025 року на засудженого накладено 6 стягнень, які на даний час не зняті та не погашені.

Таким чином, позитивні зміни у поведінці ОСОБА_4 спостерігалися лише на початку строку відбування покарання - 2025 рік. В подальшому поведінка засудженого ОСОБА_4 не є сумлінною. Тож, зважаючи, що висновок про застосування умовно-дострокового звільнення має ґрунтуватися на оцінці поведінки засудженого за весь час відбування покарання, суд вважає передчасним твердження засудженого ОСОБА_4 , що він своєю сумлінної поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень, повно та всебічно вивчивши відомості про особу засудженого, його поведінку протягом всього строку відбування покарання, суд зробив висновок, що для досягнення мети призначеного покарання умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 на даному етапі відбування покарання є недоцільним.

Вказані обставини не можуть свідчити про виправлення засудженого, оскільки позитивні зміни у поведінці та відношенні до праці повинні прослідковуватися протягом всього строку відбування покарання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому вважає за можливе прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1