Рішення від 10 червня 2026 р. у справі №904/1859/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1859/26

За позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до Фізичної особи-підприємця Додатко Олександра Володимировича, м. Дніпро

про стягнення 5 136,00грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Додатко Олександра Володимировича заборгованість у розмірі 5 136,00грн, з яких:

- пеня у розмірі 3 456,00грн;

- штрафні санкції у розмірі 1 680,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №38-25 від 28 січня 2025 року в частині повної та своєчасної поставки товару.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 справу №904/1859/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 09.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

15 квітня 2026 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 22.04.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R068086076997, яке повернулося до суду (а.с. 46).

Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 07.05.2026. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2025 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Додатко Олександром Володимировичем (постачальник, відповідач) укладено договір №38-25 (а.с. 8-10).

За умовами пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується у 2025 році поставити замовникові з дотриманням вимог законодавства банани (далі - товар), (код згідно з ДК 021:2015 03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи), зазначені в Специфікації (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування та кількість (номенклатура, асортимент), одиниця виміру, ціна за одиницю товару визначено в Специфікації, що є додатком № 1 до договору (додаток 1) (п. 1.2 договору).

Сума договору становить 24 000грн 00 коп. (двадцять чотири тисячі гривень 00 коп.), без ПДВ (п. 3.1 договору).

Постачальник зобов`язаний за заявкою замовника поставити за свій рахунок товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах цього договору, протягом 5 (п`яти) днів з моменту подання заявки замовника. Заявка замовника подається шляхом надсилання її на поштову адресу, або на електронну адресу, або в телефонному режимі. Поставка повної кількості за договором товару має бути завершена до 30 червня 2025 року (п. 4.2 договору ).

До кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників замовнику), рахунки - фактури (не менше одного примірника замовнику) та документи, що підтверджують якість поставлених товарів, завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника (п. 4.3 договору).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, сторони, керуючись статтею 652 Цивільного кодексу України, можуть скоригувати строк поставки товарів, шляхом внесення змін до Договору. Про виникнення таких обставин сторона інформує іншу сторону не пізніше ніж за 12 днів до закінчення строку поставки (п. 4.9 договору).

Згідно пункту 5.1 замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з накладною (актом приймання-передачі товарів); забезпечити прийняття товару, як тільки постачальник належним чином представить його у розпорядження замовника, на умовах договору; подати замовлення постачальнику в усній або в письмовій формі (шляхом направлення замовлення на електронну пошту постачальника або під розпис представнику постачальника) не пізніше ніж за 5 діб до моменту поставки.

Замовник має право: достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його рекомендованим листом у строк не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до дати розірвання цього договору (п. 5.2.1 договору).

Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару в строки, встановлені цим договором; надати товар у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах цього договору; забезпечити за свій рахунок упаковку та маркування товару, які необхідні для її перевезення до місця призначення; нести всі ризики, відносно цілісності та збереження товару до моменту його передачі замовнику; власними силами здійснити завантаження та розвантаження товару (п. 5.3 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2, ст. 231 ГКУ) сплачує замовнику штрафні санкції, пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 6.2 договору).

Сплата штрафних санкцій і відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням обов`язків, не звільняють сторони від виконання зобов`язань за договором в натурі, крім випадків, передбачених законодавством (п. 6.5 договору).

Умовами припинення (розірвання) договору є: взаємна домовленість сторін; продовження строку дії обставин непереборної сили більш як 30 днів; закінчення строку дії договору; рішення суду; інші визначені законодавством умови (п. 7.1 договору).

В пункті 8.3 договору визначено, що у випадку невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором понад 10 днів замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку з подальшим стягненням штрафних санкцій з виконавця відповідно до пункту 6.2 договору. Письмове повідомлення про намір розірвання договору замовник направляє на поштову адресу виконавця поштою рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Договір вважатиметься розірваним з наступного дня з моменту отримання виконавцем листа.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2025 року включно, але в будь якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Сторонами підписано Специфікацію (додаток №1 до договору від 28.01.2025 №38-25) на поставку товару: банани свіжі, ґатунок перший, зелені, від 20см, у кількості 400кг, за ціною 60,00грн / за одиницю, на загальну суму 24 000,00грн (без ПДВ) (а.с. 11).

ВЧ 2144 подало постачальнику заявку на постачання за вих. №06.1.2/14511-25-вих від 06.06.2025, не пізніше 10.06.2025 (а.с. 12).

У визначений договором строк, постачальник замовлений товар не поставив.

24.11.2025 позивачем скеровано відповідачу лист за вих. №06.1.2/30426-25-вих від 21.11.2025 "Про розірвання договору". Повідомлено, що договір вважатиметься розірваним з наступного дня з моменту отримання листа (а.с. 15).

У грудні 2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №06.1.2/33373-25-вих від 26.12.2025 про необхідність сплатити пеню та штрафи за порушення строків виконання зобов`язань (а.с. 13-14).

Позивач зазначив, що в телефонному режимі у взаємодії з відповідачем, такий зобов`язувався сплатити штрафні санкції в сумі 5 136,00грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 456,00грн та штрафні санкції у розмірі 1 680,00грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна ціна, докази поставки, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

В пункті 4.2 договору сторони погодили, що поставка повної кількості за договором товару має бути завершена до 30 червня 2025 року. Докази поставки товару у визначений договором строк відсутні. Відтак, з 01.07.2025 у відповідача виникло прострочення з поставки товару.

В пункті 8.3 договору визначено, що у випадку невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором понад 10 днів замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку з подальшим стягненням штрафних санкцій з виконавця відповідно до пункту 6.2 договору. Письмове повідомлення про намір розірвання договору замовник направляє на поштову адресу виконавця поштою рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Договір вважатиметься розірваним з наступного дня з моменту отримання виконавцем листа

Частиною першою статті 188 ГК України (чинний на дату виникнення спірних відносин) передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України).

За змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20.

Враховуючи наведене позивач розірвав в односторонньому порядку договір із відповідачем в порядку і на підставі, передбачених договором – внаслідок невиконання виконавцем своїх зобов`язань за договором понад 10 днів.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В пункті 6.2 договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2, ст. 231 ГКУ) сплачує замовнику штрафні санкції, пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За приписами частини другої статті 231 Господарського кодексу України (чинний на дату виникнення спірних відносин) у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Факт порушення строків постачання товару підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності визначеної ч. 2 ст. 231 ГК України, в частині стягнення пені та штрафу.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3456,00грн за період з 01.07.2025 до 21.11.2025 та штраф 7% у розмірі 1 680,00грн.

Перевіркою розрахунку пені та штрафу, зробленого позивачем, судом помилок не виявлено, арифметично розрахунок проведено вірно.

Отже, розрахунок пені та штрафу, здійснений позивачем, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2775 від 14.04.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 38, 40).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 2 662,40грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Фізичної особи-підприємця Додатко Олександра Володимировича про стягнення 5 136,00грн - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Додатко Олександра Володимировича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) пеню у розмірі 3 456,00грн (три тисячі чотириста п`ятдесят шість гривень 00коп.), штраф у розмірі 1 680,00грн (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано – 11.06.2026.

Суддя Н.М. Євстигнеєва