Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №924/106/24 (924/336/26) — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Справа № 924/106/24 (924/336/26)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29 квітня 2026 року у справі № 924/106/24 (924/336/26) (суддя Танасюк О.Є.)

за позовом Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про стягнення 11 606 352,88 грн, з яких: 8 878 666,42 грн - заборгованість (сплачені лізингові платежі), 2 114 693,60 грн - інфляційні втрати, 612 992,86 грн - 3% річних

в межах справи №924/106/24

про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК"

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини 2 статті 271 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2026 у справі №924/106/24 (924/336/26) відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича від 23.04.2026 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі № 924/106/24 (924/336/26).

Позовну заяву Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення 11 606 352,88 грн, з яких: 8 878 666,42 грн - заборгованість (сплачені лізингові платежі), 2 114 693,60 грн - інфляційні втрати, 612 992,86 грн - 3% річних в межах справи №924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК", повернуто позивачу.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Приватне підприємство "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та направити справу №924/106/24 (924/336/26) для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що, на його думку, призвело до безпідставної відмови у відстроченні сплати судового збору та повернення позовної заяви.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 у справі №924/106/24 (924/336/26) клопотання Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. про відстрочення сплати судового збору - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2026 у справі №924/106/24 (924/336/26) залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку.

29.05.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2026 у справі № 924/106/24 (924/336/26). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, з урахуванням положень статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому суд зазначає, що ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч.1 ст.255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи, що предметом оскарження є ухвала про повернення позовної заяви (п.6 ч.1 ст.255 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2026 у справі № 924/106/24 (924/336/26) за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

05.06.2026 через підсисетму "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 клопотання Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи залишено без задоволення. Вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2026 у справі № 924/106/24 (924/336/26) у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2026 до Господарського суду Хмельницької області в межах справи №924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК" надійшла позовна заява Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення 11 606 352,88 грн, з яких 8 878 666,42 грн - заборгованість (сплачені лізингові платежі), 2 114 693,60 грн - інфляційні втрати та 612 992,86 грн - 3 % річних.

Разом із позовною заявою Приватне підприємство "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С. подало клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Вказане клопотання мотивоване перебуванням підприємства у ліквідаційній процедурі, відсутністю у боржника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, безрезультатністю заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та реалізації майна банкрута на аукціоні, а також необхідністю формування ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. На обґрунтування заявленого клопотання позивач послався, зокрема, на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 та від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, а також Верховного Суду у постанові від 12.05.2025 у справі №910/14968/22 (910/6426/24).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.04.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: подання обґрунтованого розрахунку суми заборгованості в розмірі 8 878 666,42 грн і зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

03.04.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшли заперечення Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на вказане клопотання, в яких відповідач зазначив про відсутність передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору. Крім того, відповідач звернув увагу суду на висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 22.09.2025 та від 21.10.2025 у справі №924/517/24, відповідно до яких перебування Приватного підприємства "Асгард-ТК" у процедурі ліквідації не є підставою для застосування п.4 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

06.04.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано розрахунок заявленої до стягнення заборгованості, наведено відомості щодо здійснених лізингових платежів на загальну суму 8 878 666,42 грн, а також зазначено про наявність оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у задоволенні клопотання ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Цією ж ухвалою позовну заяву залишено без руху та надано строк до 27.04.2026, але не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 139 276,23 грн.

Судом встановлено, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 була доставлена до електронного кабінету Приватного підприємства "Асгард-ТК" 16.04.2026 о 18:34 год. та до електронного кабінету арбітражного керуючого Козирицького А.С. 16.04.2026 о 18:37 год., що підтверджується довідками Господарського суду Хмельницької області про доставку електронного листа від 17.04.2026.

24.04.2026 до суду надійшла заява ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 23.04.2026 про усунення недоліків позовної заяви, в якій ліквідатор зазначає, що на підтвердження обґрунтованості клопотання про відстрочення сплати судового збору ним надано належні докази, які свідчать про неможливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Зокрема, до заяви долучено фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік, яка підтверджує критичний майновий стан боржника, докази вжиття заходів щодо повернення дебіторської заборгованості, докази вжиття заходів щодо реалізації майна банкрута на аукціоні з метою задоволення вимог кредиторів, виписки з рахунків боржника та відповіді банківських установ, а також Акт № 1 про результати інвентаризації грошових коштів від 30.01.2025, відповідно до якого залишок грошових коштів боржника становить 0,00 грн.

Ліквідатор зазначив, що станом на день подання позовної заяви Приватне підприємство "Асгард-ТК" перебуває у процедурі ліквідації, не має жодного рухомого чи нерухомого майна та, з огляду на вкрай скрутний фінансовий стан, фактично позбавлене можливості сплатити судовий збір, тоді як здійснює заходи, спрямовані на формування ліквідаційної маси з метою максимального задоволення вимог кредиторів.

Крім того, заявник послався на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, постанові Верховного Суду від 12.05.2025 у справі № 910/14968/22 (910/6426/24), а також на практику Європейського суду з прав людини.

На думку ліквідатора, з урахуванням суб`єктного складу учасників спору, характеру спірних правовідносин та змін, внесених до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", висновки, наведені в ухвалі Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 924/517/24 з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у даній справі.

У зв`язку з наведеним ліквідатор просив суд визнати вимоги ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 у справі № 924/106/24 (924/336/26) про залишення позовної заяви без руху виконаними, відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі та прийняти до розгляду позовну заяву ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення заборгованості в межах провадження у справі № 924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК".

27.04.2026 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" від 24.04.2026 про повернення позовної заяви, в якому банк зазначає, що заява ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. про усунення недоліків позовної заяви не містить доказів сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, а фактично є повторним клопотанням про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого судом уже було відмовлено. При цьому Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" вказує, що у заяві про усунення недоліків від 23.04.2026 ліквідатор фактично підтвердив відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки надані ним матеріали свідчать про неможливість його сплати не лише на момент звернення до суду, а й після закінчення строку можливої відстрочки, у зв`язку з чим вважає, що недоліки позовної заяви не усунуті, а позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Місцевий господарський суд, розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького А.С., заяву про усунення недоліків позовної заяви та клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про повернення позовної заяви, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору та повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви.

Розмір ставок судового збору встановлено ст. 4 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", при вирішенні питання щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору суд вправі враховувати, зокрема, відомості про доходи особи за попередній календарний рік, наявність на її утриманні непрацездатних членів сім`ї, належність їй рухомого чи нерухомого майна, іншого цінного майна, а також інші обставини, що мають значення для оцінки її майнового стану.

З аналізу положень ст.8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що вирішення питання щодо надання особі процесуальних пільг зі сплати судового збору здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин справи та на підставі належних і допустимих доказів, поданих заявником на підтвердження свого майнового стану. Саме лише посилання на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для застосування положень зазначеної статті, оскільки особа, яка звертається з відповідним клопотанням, повинна довести наявність передбачених законом умов для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.04.2026 у справі № 904/5502/25.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору ліквідатор Приватного підприємства "Асгард-ТК" посилався на скрутний майновий стан боржника, зазначаючи про відсутність грошових коштів на рахунках, безрезультатність вжитих заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та реалізації майна банкрута, а також про перебування підприємства у ліквідаційній процедурі, на підтвердження наведених обставин до матеріалів справи долучено фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік, відповіді банківських установ щодо стану рахунків боржника, претензії до дебіторів, документи щодо проведення аукціонів та інші докази.

Водночас при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору суд враховує не лише доводи заявника щодо його фінансового становища, а й вимоги ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка визначає умови застосування відповідної процесуальної пільги. При цьому оцінка майнового стану особи здійснюється з урахуванням усіх наявних у справі доказів та конкретних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Асгард-ТК" не має коштів на банківських рахунках, що підтверджується актом інвентаризації грошових коштів від 30.01.2025 та відповідями банківських установ, надана фінансова звітність також свідчить про складний фінансовий стан підприємства та відсутність доходів.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори мають право створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а порядок формування такого фонду та використання його коштів визначається рішенням зборів кредиторів або комітету кредиторів та затверджується ухвалою господарського суду.

Матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий Козирицький А.С. звертався до єдиного кредитора Приватного підприємства "Асгард-ТК" - Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" із пропозицією щодо створення фонду для авансування витрат, пов`язаних зі здійсненням заходів у ліквідаційній процедурі, зокрема, для сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржників банкрута та вжиття заходів зі стягнення дебіторської заборгованості.

Разом з тим, згідно з наявною у матеріалах справи відповіддю Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", кредитор дійшов висновку про недоцільність створення такого фонду.

Крім того, ліквідатором вживалися передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи щодо реалізації майна банкрута з метою формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів, однак такі заходи не призвели до отримання коштів чи іншого майнового результату.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність у боржника фактичних джерел фінансування витрат, пов`язаних із веденням судових спорів, та підтверджують складний майновий стан Приватного підприємства "Асгард-ТК", на який посилається ліквідатор в обґрунтування заявленого клопотання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати допускається лише за наявності умов, прямо визначених цією нормою, перелік яких є вичерпним. При цьому сама по собі наявність у особи скрутного майнового становища не утворює самостійної та безумовної підстави для застосування передбачених зазначеною статтею процесуальних пільг, оскільки таке питання підлягає вирішенню судом з урахуванням як майнового стану заявника, так і наявності встановлених законом умов для їх застосування.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що п.4 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" прямо визначає вичерпне коло суб`єктів, щодо яких може бути застосовано відстрочення або розстрочення сплати судового збору у межах справи про банкрутство, а саме юридичних та фізичних осіб, які перебувають у процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, тоді як ліквідаційна процедура у зазначеній нормі не передбачена, а тому з огляду на спеціальний характер цієї норми, вичерпність встановлених нею умов та недопустимість їх розширеного тлумачення відсутні правові підстави для застосування положень п.4 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" до боржника, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.

У постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від їх майнового стану, тоді як положення пункту 3 зазначеної норми можуть застосовуватися до юридичних осіб лише у визначеній законом категорії спорів.

Водночас Верховний Суд в ухвалах від 22.09.2025 та від 21.10.2025 у справі №924/517/24, вирішуючи питання щодо відстрочення сплати судового збору Приватному підприємству "Асгард-ТК", висловив правову позицію про відсутність підстав для застосування п.4 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" до боржника, стосовно якого відкрито ліквідаційну процедуру.

Доводи апелянта про неможливість врахування наведених висновків Верховного Суду колегія суддів відхиляє, оскільки такі висновки сформульовані саме щодо застосування ст.8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб, які перебувають у процедурі банкрутства, а сам факт внесення змін до зазначеної норми не спростовує та не нівелює висновків Верховного Суду щодо правової природи, мети, підстав і умов відстрочення сплати судового збору, які підлягають врахуванню при вирішенні цього спору.

Разом із тим колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у п.71 постанови від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, відповідно до якої питання застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не може вирішуватися виключно з огляду на статус юридичної особи без дослідження конкретних обставин справи, майнового стану заявника та оцінки пропорційності обмеження доступу до суду.

Колегія суддів також враховує посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 12.05.2025 у справі №910/14968/22 (910/6426/24), однак не вбачає підстав для застосування наведених висновків до спірних правовідносин.

Так, у наведеній справі Верховний Суд звернув увагу на процесуальну ситуацію, за якої заявник був фактично позбавлений можливості усунути недоліки позовної заяви після вирішення питання щодо відстрочення сплати судового збору, натомість у даній справі ухвалою від 16.04.2026 суд першої інстанції не лише відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а залишивши позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення встановлених недоліків, а відтак ліквідатор був обізнаний про результати розгляду свого клопотання та мав можливість виконати вимоги ухвали суду, проте доказів сплати судового збору у встановлений строк не подав, що свідчить про відмінність процесуальних обставин цієї справи від обставин справи №910/14968/22 (910/6426/24).

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не обмежився формальним посиланням на організаційно-правовий статус позивача, а надав оцінку доводам ліквідатора та поданим ним доказам, зокрема, щодо відсутності грошових коштів на рахунках боржника, відсутності доходів, безрезультатності заходів зі стягнення дебіторської заборгованості, невдалих спроб реалізації майна банкрута, а також відмови кредитора у створенні фонду для авансування витрат арбітражного керуючого.

Оцінюючи наведені ліквідатором докази у їх сукупності, колегія суддів враховує, що обставини відсутності у боржника грошових коштів, майна та інших джерел фінансування не заперечуються учасниками справи та підтверджуються матеріалами справи, однак самі по собі не можуть бути достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки під час вирішення такого питання суд повинен оцінити не лише поточний майновий стан заявника, а й наявність реальної можливості виконання обов`язку зі сплати судового збору протягом строку, на який проситься відстрочення.

При цьому наведені ліквідатором обставини свідчать не про тимчасові труднощі зі сплатою судового збору, які можуть бути усунуті протягом певного часу, а про відсутність у боржника реальних джерел надходження коштів та обґрунтованих перспектив виконання такого обов`язку до ухвалення судового рішення у справі, що підтверджує стійку фінансову неспроможність боржника та виключає можливість застосування відстрочення як тимчасового процесуального механізму перенесення строку сплати судового збору, оскільки за таких обставин таке відстрочення фактично трансформувалося б у звільнення від його сплати за відсутності передбачених законом підстав.

Колегія суддів також враховує, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" мають диспозитивний характер та надають суду право, а не покладають на нього обов`язок відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати, навіть за наявності відповідного клопотання. Зазначене питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи, принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Посилання апелянта на порушення права на доступ до суду також не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, оскільки право на суд не є абсолютним і може підлягати встановленим законом обмеженням, у тому числі фінансового характеру, за умови дотримання принципу пропорційності. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що сама по собі вимога щодо сплати судового збору не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може розглядатися як порушення права на доступ до суду лише з огляду на факт її існування.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про виконання вимог ухвали Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2026 про залишення позовної заяви без руху, оскільки визначеним судом недоліком була відсутність доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, тоді як подана ліквідатором заява про усунення недоліків таких доказів не містила та фактично зводилася до повторного обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого суд уже відмовив.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про неусунення недоліків позовної заяви та наявність передбачених ч.4 ст.174 ГПК України підстав для її повернення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд належним чином дослідив обставини, на які посилався ліквідатор в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, надав оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування відповідної процесуальної пільги, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують та зводяться переважно до незгоди скаржника з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою встановлених обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин справи та не підтверджують неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог законодавства та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 29 квітня 2026 року у справі №924/106/24 (924/336/26) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.