Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №910/5109/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. Справа №910/5109/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Іванова В.П.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА. РПА": Овчаренко І.С.

від Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЕ": не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА. РПА"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026

у справі №910/5109/26 (суддя Ломака В.С.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА. РПА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВЕ"

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА. РПА" (далі - ТОВ "ЮА. РПА") звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РВЕ" (далі - ТОВ "РВЕ"), які знаходяться на всіх рахунках останнього в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все майно, яке належить ТОВ "РВЕ", у межах суми позову 5 074 926,15 грн, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у зв`язку з відмовою ТОВ "РВЕ" у поверненні суми попередньої оплати, оплати пені та відшкодування збитків, наявні обставини, які вказують на недобросовісну поведінку ТОВ "РВЕ", та вказують на те, що останнє може вчинять перешкоди у виконанні рішення у даній справі, а тому існує необхідність у накладенні арешту на грошові кошти та все майно ТОВ "РВЕ" у межах суми позову.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ЮА. РПА" про забезпечення позову.

Постановляючи наведену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої ТОВ "ЮА. РПА" заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "ЮА. РПА" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 на постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ "ЮА. РПА" про забезпечення позову.

Так, на переконання скаржника, застосування обраного ним заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "PBE", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та на все майно ТОВ "PBE", у межах суми заявлених позовних вимог, безпосередньо пов`язане з предметом позову у цій справі та є адекватним заходом забезпечення позову, оскільки такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення в майбутньому, у разі задоволення позову та не спричинить неможливість сплати товариством заробітної плати, податків, зборів і обов`язкових платежів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 апеляційну скаргу ТОВ "ЮА. РПА" у справі №910/5109/26 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Ткаченко Б.О., Іванов В.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

19.05.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 поновлено ТОВ "ЮА. РПА" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЮА. РПА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.06.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/5109/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 10.06.2026.

04.06.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5109/26.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, у зв`язку з перебування судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026, для розгляду справи №910/5109/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Іванов В.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ЮА. РПА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Іванов В.П.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

ТОВ "РВЕ", у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) своїм правом не скористалося, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 11.06.2026 з`явився представник заявника.

ТОВ "РВЕ" свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, ТОВ "РВЕ" повідомлене судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/5109/26 розглядається за його відсутності.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

ТОВ "ЮА. РПА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "РВЕ" грошових коштів у загальному розмірі 5 074 926,15 грн, з яких: 4 320 000,00 грн - попередня оплата, 254 880,00 грн - пеня, 188 678,18 грн - збитки, заподіяні відмовою передати товар, 82 020,82 грн - три проценти річних, 229 347,15 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "РВЕ" взятих не себе зобов`язань за укладеним між сторонами 27.01.2025 договором №2701/01-25 з поставки погодженого цими контрагентами товару, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути ТОВ "ЮА. РПА" перераховану останнім попередню оплату товару та сплатити збитки і нараховані штрафні санкції та компенсаційні виплати у вищенаведених розмірах.

Також, разом із позовом ТОВ "ЮА. РПА" подало заяву, в якій, посилаючись на наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення суду, просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "РВЕ", які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на все майно, яке належить відповідачу, в межах суми позову 5 074 926,15 грн, до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ЮА. РПА" про забезпечення позову виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Пунктом 4 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

За змістом статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).

Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів, можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Так, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, ТОВ "ЮА. РПА" посилалося на неналежне виконання ТОВ "РВЕ" взятих не себе зобов`язань за укладеним між сторонами 27.01.2025 договором №2701/01-25 щодо поставки погодженого цими контрагентами товару, а також відмову в задоволенні направленої відповідачу повідомлення-вимоги від 17.07.2025 №541 про відмову від договору поставки та повернення суми передоплати, сплати пені та відшкодування збитків на загальну суму 4 714 815 грн. Наведені обставини, на думку заявника, свідчать про те, що у разі неприйняття судом відповідних заходів забезпечення позову, виконання майбутнього рішення суду в даній справі може бути ускладнене або взагалі неможливе.

Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, заявником в установленому законом порядку не надано суду належних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб.

У той же час, розпорядження своєю власністю (у тому числі грошовими коштами) є правом відповідача і безпосередньо не впливає на права та законні інтереси заявника.

Обставини, на які посилається заявник як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову не свідчать, що ТОВ "РВЕ" має намір вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання судового рішення у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, а також без відповідного обґрунтування необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Крім того, суд першої інстанції слушно зазначив, що заявлений ТОВ "ЮА. РПА" захід забезпечення позову, в частині накладення арешту на все належне відповідачу майно в межах суми позову 5 074 926,15 грн, не відповідає критеріям адекватності та співмірності. Заявником не надано суду належних доказів фактичної відсутності у відповідача грошових коштів у вищевказаному розмірі, доказів неможливості чи ускладнення виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову, а також, зокрема, не доведено обґрунтованості накладення арешту на майно відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, за наведених заявником доводів та обґрунтувань, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає та обґрунтовано відхилена судом першої інстанції, шляхом постановлення оскаржуваної ухвали.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду залишає апеляційну скаргу "ЮА. РПА" без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 - без змін.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на ТОВ "ЮА. РПА".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮА. РПА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 у справі №910/5109/26 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

В.П. Іванов