Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №910/3108/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2026 р. Справа№ 910/3108/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши у письмову провадженні, без виклику сторін,

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега ГМ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026

у справі № 910/3108/26 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ»

про стягнення 945 000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ», в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» 945 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані, що позивач на виконання укладеного з відповідачем договору №4-ВЕГА/23 про закупівлю робіт від 09.11.2023 здійснив попередню оплату на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» в сумі 5 670 000,00 грн, з яких ПДВ - 945 000,00 грн, втім, після здійснення передоплати 12.12.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до вказаного договору, якою внесено зміни до пункту 3.1. щодо ціни договору та визначено її без урахування ПДВ згідно з пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України. Відтак, враховуючи, що відповідач отримав від позивача кошти за роботи з урахуванням ПДВ, при тому, що такі роботи були звільнені від оподаткування, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України кошти податку на додану вартість, як безпідставно отримані.

16.04.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» надійшла зустрічна позовна заява до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області про зобов`язання вчинити дії щодо приведення первинних облікових документів за договором № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 у відповідність до умов додаткової угоди № 3 від 12.12.2024, а саме: підписати відкориговані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, та витрати за формою КБ-3 за травень 2024 року в редакції без урахування податку на додану вартість.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що у зв`язку з укладенням сторонами додаткової угоди № 3 від 12.12.2024 до договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 та погодженням нової редакції ціни договору, відповідні зміни мали бути зафіксовані у первинних документах, втім Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області, як замовник за договором, відмовляється від підписання відповідних відкоригованих актів. За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ», первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки дозволить суду надати оцінку повному комплексу правовідносин сторін в одному провадженні, враховуючи, що зустрічний позов безпосередньо стосується тих самих договірних правовідносин, що й первісний позов та тих самих сум, актів та додаткової угоди № 3 від 12.12.2024.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 910/3108/26 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області про зобов`язання вчинити дії щодо приведення первинних облікових документів у відповідність до умов договору з доданими до неї додатками повернуто заявнику.

Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції послався на те, що хоч вимоги первісного та зустрічного позову стосуються одних і тих самих правовідносин сторін, що виникли на підставі договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 та укладеної до вказаного договору додаткової угоди № 3 від 12.12.2024, втім, не є взаємовиключними. Так, подання даного зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Задоволення зустрічного позову не тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега ГМ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 910/3108/26 та передати матеріали зустрічної позовної заяви до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, апелянт зауважив, що у цій справі суд першої інстанції фактично визнав, що первісний та зустрічний позови стосуються одних і тих самих правовідносин, а саме договору №4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 та додаткової угоди №3 від 12.12.2024. Проте, після такого правильного проміжного висновку суд безпідставно дійшов протилежного результату - повернув зустрічний позов, пославшись на те, що позови нібито не є взаємовиключними. Для прийняття зустрічного позову достатньо, щоб позови були взаємопов`язані і їх спільний розгляд був доцільним. У цій справі ці умови наявні повністю.

Крім того, за твердженням апелянта, питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення 945 000,00 грн неможливо належно вирішити без з`ясування того, чи мали сторони після укладення додаткової угоди №3 привести у відповідність первинні документи, чи мав Замовник підписати відкориговані акти, чи є відмова Замовника від такого підписання правомірною, та чи може така відмова бути підставою для заявлення грошової вимоги.

Таким чином, апелянт зауважив, що первісний і зустрічний позови не просто пов`язані між собою формально вони є сторонами одного й того самого спору.

Разом з цим, за твердженням апелянта зустрічна вимога стосується саме тих документів, тієї додаткової угоди, тієї господарської операції і тієї суми, які є предметом первісного спору.

Більше того, апелянт зазначив, що зустрічний позов подано саме з метою захисту від первісного позову, оскільки відповідач доводить, що Служба відновлення неправильно обрала спосіб захисту замість того, щоб привести первинні документи у відповідність до додаткової угоди №3, позивач намагається стягнути кошти, називаючи їх безпідставно набутими. Саме тому зустрічний позов є належним процесуальним засобом для повного, всебічного та правильного вирішення спору.

Позивач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026, справу № 910/3108/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Майданевича А.Г. - головуючого судді, суддів Суліма В.В., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 910/3108/26. Розгляд апеляційної скарги призначено за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 року, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/11471/24 розглядалась протягом розумного строку.

Так, колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга в межах викладених скаржником доводів та вимог підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, у даній справі заявлено первісний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» безпідставно отриманих коштів податку на додану вартість в сумі 945 000,00 грн, у зв`язку з укладенням між сторонами додаткової угоди № 3 від 12.12.2024 до договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023, якою внесено зміни до пункту 3.1. щодо ціни договору та визначено її без урахування ПДВ згідно з пп. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України.

Зустрічний позов в свою чергу заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» про зобов`язання вчинити дії щодо приведення первинних облікових документів за договором № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 у відповідність до умов додаткової угоди № 3 від 12.12.2024, а саме: підписати відкориговані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, та витрати за формою КБ-3 за травень 2024 року в редакції без урахування податку на додану вартість.

Так, зі змісту зустрічного позову вбачається, що даний позов подано з метою зобов`язання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області вчинити певні дії задля підписання відкоригованих первинних документів в редакції без податку на додану вартість відповідно до умов додаткової угоди № 3 від 12.12.2024 до договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023.

Тобто, зустрічна позовна заява була обґрунтована тим, що підрядник з метою реалізації коригування суми ПДВ направив замовнику відкориговані акти, проте останній відмовився їх підписувати, що і стало підставою для звернення із зустрічним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви.

Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу Українивідповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.

Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Конструкція частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України не містить вичерпного переліку взаємопов`язаності та доцільності спільного розгляду первісного та зустрічного позовів, втім є вказівка на такі альтернативні умови, а саме: первісний і зустрічний позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України).

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 20.03.2019 по справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Отже, враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги первісного та зустрічного позову стосуються одних і тих самих правовідносин сторін, що виникли на підставі договору № 4-ВЕГА/23 від 09.11.2023 та укладеної до вказаного договору додаткової угоди № 3 від 12.12.2024.

Так, за твердженням позивача за первісним позовом, наслідком укладення додаткової угоди №3 має бути повернення коштів, водночас за твердженням відповідача належним наслідком укладення додаткової угоди №3 має бути коригування первинних документів та податкових наслідків.

Проаналізувавши зміст первісного позову позивача та зустрічного позову відповідача, колегія суддів зазначає, що у даному випадку розгляд цих вимог у різних провадженнях створює ризик ухвалення суперечливих судових рішень тощо.

Обидва позови є взаємно пов`язані, а їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Суд першої інстанції не врахував, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що доцільність розгляду відповідних позовів в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень.

Принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права.

Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства варто вважати:

- вимогу оперативного розгляду справи;

- вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.11.2022 року у справі №907/749/19.

Судова колегія звертає увагу, що окремий розгляд первісної та зустрічної позовних заяв призведе до недотриманням принципу процесуальної економії господарського судочинства, оскільки матиме наслідком паралельні судові процеси, збільшить кількість судових рішень, які ймовірно будуть предметом апеляційного та касаційного оскаржень.

Відтак, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував положення ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, не врахувавши зазначені вище правові позиції Верховного Суду, фактичні обставини справи і підстави зустрічного позову, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у даній справі підлягає скасуванню з направленням матеріалів оскарження до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега ГМ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі № 910/3108/26 задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 у справі №910/3108/26.

3. Матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Вега КМ» та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Є.Ю. Пономаренко