Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №911/356/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. Справа№ 911/356/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Сковородіної О.М.

Тищенко А.І.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2026 (повний текст ухвали складено 25.02.2026)

у справі № 911/356/24 (суддя - Третьякова О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кумир+»

та Сквирської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Колективного підприємства «Білоцерківбуд»

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:

1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

прo скасування запису про право власності

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Кумир+», Сквирської міської ради про скасування запису про право власності, а саме: 1) скасування рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259, від 18.01.2021 16:36:04; 2) скасування запису про право власності, номер відомостей про речове право 40163187, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103; 3) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900, від 24.02.2022 10:53:37; 4) скасування запису про право власності, номер відомостей про речове право: 46885516, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що він є власником трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК), яка розташована на вул. Кожедуба, 359 у м. Білій Церкві, та технологічних електричних мереж, водночас, державний реєстратор усупереч вимогам закону здійснив реєстрацію права власності в цілому на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 16,8 м2 (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1, площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року; споруда, огорожа, 3), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2271549932103, оскільки підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності на вказане майно було рішення від 04.12.2020 та додаткове рішення від 10.12.2021 Сквирського районного суду Київської області у справі № 376/2667/20, які в подальшому постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2023 були скасовані, що вказує на відсутність підстав для реєстрації права власності на об`єкти нерухомості за ОСОБА_3 та в подальшому - за ТОВ «КУМИР+» та є підставою для скасування спірних рішень державного реєстратора та записів про державну реєстрацію права власності.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви її ухвалення

12.02.2026 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач з урахуванням зміненого предмета позову заявляє такі позовні вимоги: 1) скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 56200259 від 18.01.2021 16:36:04; 2) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право № 40163187, вчинений державним реєстратором Сквирської міської ради Шерстюк А.О. щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103; 3) скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк А.О. про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900 від 24.02.2022 10:53:37; 4) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право № 46885516, вчинений державним реєстратором Сквирської міської ради Шерстюк А.О. щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103; 5) скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. про державну реєстрацію прав, індексний номер рішення 75365986 від 03.10.2024 11:37:32; 6) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право № 56946835, вчинений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103. Також позивач у даній заяві просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2026 відмовлено ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» у прийнятті заяви від 12.02.2026 про зміну предмета позову.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

- виходячи із аналізу змісту поданої позивачем заяви від 12.02.2026 про зміну предмета позову та первісно поданого позову, суд дійшов висновку, що позивач фактично змінює не тільки предмет позову, а і сформував нові позовні вимоги до нового відповідача, що по суті утворює нові матеріально-правові вимоги позивача до іншого (нового) відповідача, а отже заява про зміну предмета позову за своєю суттю є новим позовом;

- позивачем при об`єднанні у заяві від 12.02.2026 про зміну предмета позову декількох позовних вимог до декількох відповідачів, не враховано, що справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені в статті 20 ГПК України, відповідно до пунктів 6 та 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Короткий зміст апеляційної скарги

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» зазначає про те, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації») одним з основних завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що не було враховано місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення, а отже судове рішення не ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, не відповідає нормам процесуального права у зв`язку із чим підлягає скасуванню.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що початково позивач звертався до суду із позовом, в якому визначав наступні позовні вимоги:

1) скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259, від 18.01.2021 16:36:04;

2) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право 40163187, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103;

3) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900, від 24.02.2022 10:53:37;

4) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право: 46885516, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103.

У своїй заяві про зміну предмета позову, позивач розширив позовні вимоги та доповнив їх вимогами до ОСОБА_2 (яку позивач просить залучити в якості співвідповідача) та сформулював їх наступним чином:

1) скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. про державну реєстрацію прав, індексний номер рішення 75365986 від 03.10.2024 11:37:32;

2) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право №56946835, вчинений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103.

Отже, ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» внаслідок подання заяви про зміну предмета позову, мало на меті сформулювати позовні вимоги в остаточному вигляді наступним чином:

1) скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259, від 18.01.2021 16:36:04;

2) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право 40163187, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103;

3) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900, від 24.02.2022 10:53:37;

4) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право: 46885516, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103;

5) скасувати рішення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. про державну реєстрацію прав, індексний номер рішення 75365986 від 03.10.2024 11:37:32;

6) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право №56946835, вчинений приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Губенко Т.А. щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103.

Сутність апеляційного перегляду у даній справі полягає у наданні судом апеляційної інстанції оцінки правильності застосування місцевим господарським судом норм процесуального права в аспекті відмови у прийнятті поданої ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» заяви про зміну предмета спору.

Відповідно до частини першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (2).

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (1). Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (4).

Згідно зі статтею 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19).

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20, від 31.05.2023 у справі № 916/1029/22.

Частиною другою статті 46 ГПК України закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами третьою та четвертою статті 46 ГПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту (вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №902/743/18).

Врахувавши все вищезазначене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, висловленою в оскаржуваній ухвалі щодо класифікації поданої позивачем заяви від 12.02.2026 про зміну предмета позову, як такої, що одночасно змінює, зокрема доповнює та значно розширює предмет позову, і його правові підстави.

Крім того, апеляційний суд також звертає увагу скаржника на наступне.

Згідно з положеннями п. 6) ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, зокрема і спори щодо права власності чи іншого речового права на майно.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У даному контексті, проаналізувавши положення Глави 2 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне закцентувати увагу на тому, що той чи інший спір є підвідомчий судам господарської юрисдикції, зокрема, за обов`язкової наявності наступних умов: 1. участь у спорі суб`єкта господарювання; 2. наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3. наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; 4. відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, апеляційний суд приходить до очевидного висновку про те, що якщо у справі наявний спір про право не суб`єкта господарювання, а фізичної особи (зокрема її права власності), даний спір не може бути у жодному разі вирішений в межах господарського судочинства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів цілком та беззаперечно погоджується із висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем при об`єднанні у заяві про зміну предмета позову позовних вимог, не було враховано факт об`єднання в ній позовних вимог, які підлягають розгляду в порядку різних юрисдикцій, а саме позовних вимог до відповідачів - ТОВ «КУМИР+», Сквирської міської ради, які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства та позовних вимог до ОСОБА_2 як фізичної особи, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з ч. 4 цієї статті 173 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 2 частини 5 ст. 174 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Отже, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих та правомірних висновків про наявність підстав для відмови у прийнятті заяви скаржника про зміну предмета позову та як наслідок її повернення, в першу чергу у зв`язку із порушенням ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» правил об`єднання в ній заявлених позовних вимог.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.

Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 25.02.2026 у справі № 911/356/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено і підписано 10.06.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді О.М. Сковородіна

А.І. Тищенко