Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №910/4713/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Справа № 910/4713/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 28.05.2026

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025

повний текст рішення складено 17.11.2025

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025

у справі № 910/4713/25 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко"

до Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Північний офіс Держаудитслужби

про скасування оперативно-господарської санкції щодо одностороннього розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач), в якому викладено позовні вимоги, щоб в судовому порядку скасувати оперативно-господарську санкцію щодо односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відмови від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладену в листі-повідомленні від 08.04.2025 № 061/53-1399 за договором про надання послуг № 03/03 від 11.03.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що одностороння відмова відповідача від виконання зобов`язання та відмова від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладена у листі-повідомленні від 08.04.2025 № 061/53-1399, не відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, є протиправною та безпідставною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4713/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/4713/25 позов задоволено повністю. Скасовано оперативно-господарську санкцію щодо односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відмову від встановлення на майбутнє ділових відносин викладену в листі-повідомленні від 08.04.2025 № 061/53-1399 за Договором про надання послуг № 03/03 від 11.03.2025. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 2422,40 грн судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що матеріали справи не містять доказів надання замовником виконавцю заявок на виконання умов пункту 4.4. договору, як і не містять доказів неналежного виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором. Також судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів розірвання договору в порядку, передбаченому пунктом 10.3. договору, як і не містять доказів оприлюднення додаткової угоди, яка б свідчила про припинення зобов`язань за договором. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" 20 850,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 4976,14 грн транспортних витрат на пальне пов`язаних з розглядом справи. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення судом першої інстанції зазначено, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 20 850,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати співрозмірні з виконаною роботою у суді, а отже їх розмір є обґрунтованими, а їх стягнення з відповідача не становитиме надмірного тягара для останнього, що узгоджується із принципом розподілу таких витрат. Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко", суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 850,00 грн. Крім того, суд дійшов висновку про часткове задоволення транспортних витрат на пальне, пов`язаних з розглядом справи у розмір 4976,14 грн, оскільки понесення таких витрат документально підтверджено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25, 03.12.2025 Комунальне некомерційне підприємство "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції судом прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що (1) відсутність у дозвільній документації позивача коду відходів 18 01 09 за операціями (D13, D15, D10) та операції з оброблення небезпечних відходів D15 для відходів за кодом (20 01 21*) є перешкодою у належному виконанні договору з боку позивача; (2) позивачем не спростовано факту відсутності у нього всіх необхідних для надання послуг по договору дозвільних документів, а саме щодо коду відходів 18 01 09 за операціями (D13, D15, D10) та операції з оброблення відходів D15 для відходів за кодом (20 01 21*); (3) судом першої інстанції не враховано, що відповідачем не подано заявку за договором через відсутність у позивача належних дозвільних документів, необхідних для здійснення усіх операцій за відповідними кодами відходів; (4) відсутність заявки з боку відповідача є прямим наслідком неналежного виконання позивачем умов пунктів 2.1., 6.2.1., 6.2.3. договору; (5) за відсутності всієї необхідної для надання послуг дозвільної документації позивач не міг надавати обумовлені договором послуги, що згідно з положеннями пункту 7.9. договору є підставою для застосування відповідачем оперативно-господарських санкцій; (6) одностороння відмова відповідача від виконання свого зобов`язання є відмовою від договору, а тому договір є розірваним та не потребує направлення додаткової угоди; (7) відповідачем ініційовано припинення зобов`язань у спосіб, передбачений законодавством та умовами договору, для усунення порушень у сфері публічних закупівель; (8) розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із фінансовим станом відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі № 910/4713/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/4713/25.

15.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4713/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4713/25 за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 та призначено розгляд справи на 19.03.2026.

20.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводять власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що висновок Північного офісу Держаудитслужби від 01.04.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-07-013550-a не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором. Крім того, висновок контролюючого органу не є нормативно-правовим актом, а носить виключно інформаційний, рекомендаційний характер, а тому його наявність не може вважатися ані істотною зміною обставин, ані свідчити про істотне порушення позивачем умов укладеного договору і, відповідно, свідчити про наявність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

19.03.2026 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Сибіги О.М. у відпустці.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці для вирішення процесуальних питань в межах справи № 910/4713/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 розгляд справи призначено на 28.05.2026

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 залишити без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.03.2025 за результатами публічної закупівлі № UA-2025-02-07-013550-А між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (надалі - позивач, виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг № 03/03 (надалі - договір), відповідно до пункту 2.1. якого виконавець зобов`язується відповідно до умов договору та чинного законодавства України надавати послуги, визначені пунктом 2.3. цього договору, замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно надані послуги виконавцем, зазначені у пункті 2.3. договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору послугами у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами за ДК 021:2015:90520000-8 є послуги з управління медичними відходами категорії "В", "С" з наданням пакувальної тари.

В пункті 2.4. договору визначено місце передачі відходів виконавцю: місто Київ, проспект Лобановського Валерія, 2, вулиця Предславинська, 9, вулиця Лабораторна, 6, вулиця Соломянська, 17, вулиця Гарматна, 36.

Ціна договору складає 1 714 831,50 грн (пункт 3.1. договору).

У відповідності до пункту 3.2. договору найменування відходів наведено в специфікації (додаток № 1) до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.3. договору розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 (тридцяти) робочих днів на підставі підписаного сторонами відповідного акту наданих послуг.

За умовами пункту 4.1. договору зобов`язання за договором вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання замовником акту наданих послуг. Акт наданих послуг, що підлягає підписанню, складається та подається замовнику у 2-х примірниках виконавцем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати завершення надання послуг.

Факт надання послуг за цим договором підтверджується виключно актом наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін. Акт наданих послуг, підписаний лише однією із сторін, не підтверджує факту надання послуг, та не створює юридичних наслідків для сторін (пункт 4.3. договору).

Відповідно до пункту 4.4. договору виконавець зобов`язаний надати послуги згідно заявки замовника, обумовлені у даному договорі протягом трьох робочих днів з моменту отримання заявки та відповідно до графіку надання послуг (додаток № 1 до договору).

Згідно з пунктом 4.5. договору заявка надсилається замовником за допомогою поштового зв`язку або електронною поштою на відповідну адресу виконавця, або засобами факсимільного зв`язку на телефон/ел.адресу.

У відповідності до пункту 4.7. договору по завершенню надання послуг, на протязі трьох робочих днів виконавець складає і направляє замовнику підписаний акт наданих послуг.

В пункті 4.9. договору визначено, що строк надання послуг до 31.12.2025.

Відповідно до пункту 6.2. договору виконавець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі надати послуги замовнику; виконавець повинен забезпечити замовника пакувальною тарою, що забезпечує їх безпечне зберігання та перевезення до місць оброблення; здійснювати операції з управління відходами відповідно до ліцензійних умов; негайно проінформувати замовника у разі неможливості повністю або частково надати послуги; дотримуватись санітарно-гігієнічних та екологічних вимог при роботі з відходами.

Згідно з пунктом 7.9. договору замовник має право, в разі порушення виконавцем взятих на себе зобов`язань, відповідно до статті 235 і статті 237 Господарського кодексу України застосувати оперативно-господарські санкції, які передбачені статтею 236 Господарського кодексу України, а саме: одностороння відмова від виконання свого зобов`язання замовником із звільненням його від відповідальності за це в разі порушення виконавцем зобов`язання за цим договором; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із виконавцем, який порушує зобов`язання за цим договором.

Відповідно до пункту 7.10. договору замовник письмово повідомляє виконавця про застосування оперативно-господарської санкції (однієї, декількох одночасно чи одночасно усіх, передбачених цим договором). Письмове повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції направляється виконавцю цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу фактичного місцезнаходження виконавця, зазначену в цьому договорі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, але до повного виконання замовником своїх зобов`язань щодо оплати за послуги надані виконавцем (пункт 10.1. договору).

Пунктом 10.3. договору визначено, що всі зміни та доповнення до цього договору (у т.ч. у разі розірвання договору) здійснюються за взаємною згодою сторін у письмовому вигляді шляхом підписання письмової додаткової угоди до цього договору уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

На підставі наказу № 107 від 10.03.2025 "Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель" Північним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг процедури закупівлі - Послуги з управління відходами, що утворюються в результаті медичної діяльності. Код Національного переліку відходів: 18 01 03*, 18 02 02*, 16 12 46* (операції D13, D15, D10); 20 01 21* (операції D13, D15, D9) (ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-07-013550-А), оголошену Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з очікуваною вартістю 2 257 425,00 грн з ПДВ.

За результатами здійсненого моніторингу процедури закупівлі складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-07-013550-А, в якому встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ "Олестас Еко" вимогам тендерної документації замовника, зокрема, у складі тендерної пропозиції надано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 № 2666/24, відповідно до якого учасником приховано інформацію, що унеможливлює встановити відповідність технічним умовам тендерної документації. У виданому ТОВ "Олестас Еко" дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 № 2666/24 відсутній код відходу 18 01 09 за операціями (D13, D15, D10) та відсутня операція з оброблення відходу D15 для відходу за кодом (20 01 21*). З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Листом-повідомленням за № 061/53-1399 від 08.04.2025 Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко", що враховуючи відсутність необхідних дозволів товариство не в змозі своєчасно та в повному обсязі надати послуги замовнику, здійснюючи операції з управління відходами відповідно до ліцензійних умов, керуючись статтями 235 - 237 Господарського кодексу України та пунктами 7.9. та 7.10. договору повідомляє про застосування оперативно-господарських санкцій шляхом односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання замовником із звільненням його від відповідальності за це у зв`язку із порушенням виконавцем зобов`язання за цим договором, та відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин із виконавцем, який порушує зобов`язання за цим договором.

08.04.2025 в інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozorro" опубліковано повідомлення Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що на виконання вимог Північного офісу Держаудитслужби КНП "Перинатальний центр м. Києва" вжито заходів до розірвання договору від 11.03.2025 № 03/03, укладеного з ТОВ "Олестас Еко". Станом на 08.04.2025 сторонами будь-які зобов`язання за цим договором не виконувались. Додатком до вказаного повідомлення є лист-повідомлення за № 061/53-1399 від 08.04.2025.

Не погоджуючись із застосуванням оперативно-господарської санкції, позивач вернувся до суду з даним позовом про скасування оперативно-господарської санкції щодо односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відмови від встановлення на майбутнє ділових відносин, викладену в листі-повідомленні від 08.04.2025 № 061/53-1399 за договором про надання послуг № 03/03 від 11.03.2025.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1, частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

За змістом частин 1, 6, 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині 10 цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Так, Висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-07-013550-А Північним офісом Держаудитслужби зобов`язано Комунальне некомерційне підприємство "Перинатальний центр м. Києва" здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Згідно з частиною 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів, з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку, замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Таким чином, доводи відповідача про обов`язковість виконання висновку органу державного фінансового контролю є хибним, з огляду на наявність у замовника закупівлі законних прав:

(1) протягом трьох робочих днів, з дня оприлюднення висновку, одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку;

(2) протягом п`яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку надати аргументовані заперечення до висновку;

(3) протягом п`яти робочих днів, з дня оприлюднення висновку, надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень;

(4) протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення висновку оскаржити висновок до суду.

Правом на звернення до органу державного фінансового контролю з метою отримання роз`яснення щодо виконання вимог висновку моніторингу, які б відповідали умовам такого договору та законодавства України, відповідач не скористався.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 907 Цивільного кодексу України унормовано, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

За приписами частин 1, 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1-4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Відповідно до частин 2, 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Умовою для розірвання договору, на підставі статті 651 Цивільного кодексу України, є порушення однією з сторін певних умов відповідного правочину, яке призвело до завдання іншій стороні шкоди, внаслідок чого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України визначено, що видами оперативно-господарських санкцій, які сторони можуть передбачати у господарських договорах, є: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов`язання від прийняття подальшого виконання зобов`язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов`язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов`язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що 11.03.2025 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання послуг № 03/03, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно надані послуги виконавцем.

В пункті 4.3. договору визначено, що факт надання послуг за цим договором підтверджується виключно актом наданих послуг, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

За умовами пункту 4.4. договору виконавець зобов`язаний надати послуги згідно заявки замовника, обумовлені у даному договорі протягом трьох робочих днів з моменту отримання заявки та відповідно до графіку надання послуг (додаток № 1 до договору).

Відповідно до пункту 4.5. договору заявка надсилається замовником за допомогою поштового зв`язку або електронною поштою на відповідну адресу виконавця, або засобами факсимільного зв`язку на телефон/ел.адресу.

Виходячи з наведених положень договору, передумовою для надання позивачем послуг за договором є заявка відповідача, надіслана одним із встановлених договором способом.

Тому, саме отримання заявки є юридичним фактом, з яким договором пов`язано виникнення у виконавця обов`язку надати відповідні послуги у визначений строк.

Як встановлено судом, із заявкою на надання послуг відповідач до позивача не звертався, доказів направлення позивачу заявки, її отримання позивачем або ухилення останнього від прийняття такої заявки матеріали справи не містять.

Отже, за відсутності заявки замовника на надання послуг строк виконання зобов`язання виконавця не настав.

При цьому, факт не подання заявки за договором відповідачем не заперечується.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу № 107 від 10.03.2025 "Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель" Північним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг процедури закупівлі - Послуги з управління відходами, що утворюються в результаті медичної діяльності. Код Національного переліку відходів: 18 01 03*, 18 02 02*, 16 12 46* (операції D13, D15, D10); 20 01 21* (операції D13, D15, D9) (ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-07-013550-А), оголошену Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з очікуваною вартістю 2 257 425,00 грн з ПДВ.

За результатами здійсненого моніторингу процедури закупівлі складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-07-013550-А, в якому встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ "Олестас Еко" вимогам тендерної документації замовника, зокрема, у складі тендерної пропозиції надано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 № 2666/24, відповідно до якого учасником приховано інформацію, що унеможливлює встановити відповідність технічним умовам тендерної документації. У виданому ТОВ "Олестас Еко" дозволі на здійснення операцій з оброблення відходів від 21.05.2024 № 2666/24 відсутній код відходу 18 01 09 за операціями (D13, D15, D10) та відсутня операція з оброблення відходу D15 для відходу за кодом (20 01 21*).

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Згідно з пунктом 7.9. договору замовник має право, в разі порушення виконавцем взятих на себе зобов`язань, відповідно до статті 235 і статті 237 Господарського кодексу України застосувати оперативно-господарські санкції, які передбачені статтею 236 Господарського кодексу України, а саме: одностороння відмова від виконання свого зобов`язання замовником із звільненням його від відповідальності за це в разі порушення виконавцем зобов`язання за цим договором; відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із виконавцем, який порушує зобов`язання за цим договором.

Відповідно до пункту 7.10. договору замовник письмово повідомляє виконавця про застосування оперативно-господарської санкції (однієї, декількох одночасно чи одночасно усіх, передбачених цим договором). Письмове повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції направляється виконавцю цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу фактичного місцезнаходження виконавця, зазначену в цьому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, листом-повідомленням за № 061/53-1399 від 08.04.2025 Комунальним некомерційним підприємством "Перинатальний центр м. Києва" повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко", що враховуючи відсутність необхідних дозволів товариство не в змозі своєчасно та в повному обсязі надати послуги замовнику, здійснюючи операції з управління відходами відповідно до ліцензійних умов, керуючись статтями 235 - 237 Господарського кодексу України та пунктами 7.9. та 7.10. договору повідомляє про застосування оперативно-господарських санкцій шляхом односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання замовником із звільненням його від відповідальності за це у зв`язку із порушенням виконавцем зобов`язання за цим договором, та відмови від встановлення на майбутнє господарських відносин із виконавцем, який порушує зобов`язання за цим договором.

Як зазначалося судом, відповідачем, передбачених договором дій, необхідних для виникнення у позивача обов`язку щодо надання послуг, вчинено не було, тому позивач не може вважатися таким, що прострочив виконання або неналежно виконував договірні зобов`язання.

Позаяк, відповідач, не звернувшись до позивача із заявками на надання послуг, дійшов безпідставного висновку про порушення виконавцем умов договору та неправомірно застосував до нього оперативно-господарські санкції, передбачені пунктами 7.9. - 7.10. договору.

У даному випадку слід зазначити, що застосування оперативно-господарських санкцій у відповідності до статей 235 - 237 Господарського кодексу України допускається виключно у разі наявності факту порушення господарського зобов`язання іншою стороною договору.

За висновком суду, оскільки відповідачем не доведено факту невиконання чи неналежного виконання позивачем договірних зобов`язань, передбачені Законом та договором підстави для застосування оперативно-господарських санкцій до позивача відсутні.

Отже, одностороння відмова відповідача від виконання свого зобов`язання замовником із звільненням його від відповідальності за це у зв`язку із порушенням виконавцем зобов`язання за цим договором, як і відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із виконавцем, який порушує зобов`язання за цим договором, не відповідає вимогам Закону та умовам договору, за встановлених судом обставин.

Пунктом 10.3. договору визначено, що всі зміни та доповнення до цього договору (у т.ч. у разі розірвання договору) здійснюються за взаємною згодою сторін у письмовому вигляді шляхом підписання письмової додаткової угоди до цього договору уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін.

Доказів розірвання договору у встановленому пунктом 10.3. договору порядку матеріали справи не містять, доказів оприлюднення додаткової угоди про припинення зобов`язань за договором до суду не представлено.

Крім того, відповідачем не наведено конкретного положення договору, порушення якого, зокрема, відображено у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-07-013550-А Північного офісу Держаудитслужби.

При цьому, висновок не є нормативно-правовим актом, за своєю природою, а носить виключно інформаційний, рекомендаційний характер, а тому його наявність не може свідчити про порушення позивачем умов укладеного договору й, відповідно, свідчити про наявність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, як кожному окремо так і в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог та задоволення позову, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.

Незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчать про його незаконність.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів скаржника в частині оскарження додаткового рішення колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Колегія суддів звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

За приписами частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у позовній заяві зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. Докази понесення таких витрат будуть надані протягом 'ти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ТОВ "Олестас Еко" подано до суду: договір про надання правової допомоги № 07-12 від 16.12.2020; акт № 5 наданих послуг (детальний опис робіт) від 11.11.2025; рахунок на оплату № 790 від 11.11.2025; платіжну інструкцію № 5066 від 13.11.2025 на суму 27 438,45 грн.

Крім того, на підтвердження понесених транспортних витрат на пальне пов`язаних з розглядом справи ТОВ "Олестас Еко" подано до суду: договір позички автомобіля № 1 від 21.07.2023; акт прийому-передачі від 21.07.2023; додаткову угоду № 1 від 15.09.2023; наказ № 13-К від 21.07.2023; фіскальні чеки на придбання пального: № 1003148 від 22.09.2025 на суму 1665,11 грн; № 970522 від 30.07.2025 на суму 1751,11 грн; № 28120103 від 10.11.2025 на суму 1559,92 грн; № 27870225 від 14.10.2025 на суму 1612,31 грн.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Судом встановлено, що 16.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» (об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 07-12, за умовами якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 4.3. договору вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.4. договору за результатами надання правової допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару, в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість годин-роботи, визначеної пунктом 4.3 договору.

11.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" та Адвокатським об`єднанням «Право, бізнес і фінанси» складено та підписано акт № 5 наданих послуг (детальний опис робіт) до договору про надання правової допомоги № 07-12, згідно з яким об`єднанням надано, а клієнтом прийнято (отримано) юридичні послуги (правову допомогу) у справі № 910/4713/25 на загальну суму 20 850,00 грн.

Суд зазначає, що, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, стороні необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалась особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 та від 12.07.2022 у cправі № 903/261/21.

Таким чином, достатніми доказами на підтвердження понесених витрат, пов`язаних із прибуттям адвокатів у судові засідання власними автотранспортами, є: копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, квитанція про купівлю палива, розрахунок відстані по маршруту для переїзду до суду, розрахунок витрат палива транспортним засобом.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Час, витрачений адвокатом на очікування судового засідання, є складовою правничої допомоги, і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 905/493/22).

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" у даній справі здійснювалося адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1027936 від 15.04.2025.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, оцінивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" про ухвалення додаткового рішення, документи щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, та керуючись частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про покладення на Комунальне некомерційне підприємство "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Олестас Еко" на професійну правничу допомогу в сумі 25 826,14 грн, оскільки стягнення таких витрат відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності та справедливості.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати за фіскальним чеком № 27870225 від 14.10.2025 на суму 1612,31 грн безпосередньо не пов`язані з розглядом справи № 910/4713/25, оскільки відпуск пального здійснено 14.10.2025, а судове засідання у даній справі мало місце 13.10.2025, отже фіскальний чек № 27870225 від 14.10.2025 на суму 1 612,31 грн не підтверджує, що витрати в цій частині на пальне понесено саме у зв`язку з розглядом даної справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду скаржника з висновками суду щодо розподілу судових витрат, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції юридично неспроможними.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Перинатальний центр м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі № 910/4713/25 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/4713/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2026.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко