Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №909/1187/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/1187/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Бабій М.М.,

явка учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Серебряник О.О.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 19.05.2025,

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025, суддя Рочняк О. В., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складено 01.05.2025

у справі № 909/1187/24

за позовом: комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс". м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 982 158,90 грн. матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 21.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 292 від 31.12.2021, що укладена між КП "Електроавтотранс" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 11.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 292 від 31.12.2021, що укладена між КП "Електроавтотранс" та ТОВ "Укр Газ Ресурс";

- стягнення 982 158,90 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок закупівлі електричної енергії за завищеною ціною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проведено перевірку КП "Електроавтотранс", за результатами якої складено акт ревізії від 26.06.2023 № 07-21/1, в якому встановлено, що при укладенні спірних додаткових угод сторонами не дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 2 ст. 632 ЦК України, а саме внесено зміни до договору №292 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 без документального підтвердження ціни електроенергії на ринку та при відсутності порядку зміни ціни у договорі у разі зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що є підставою для визнання таких угод недійсними. Така закупівля позивачем електричної енергії призвела до надмірної сплати підприємством грошових коштів в сумі 982 158,90 грн., що завдало матеріальної шкоду підприємству на вищевказану суму;

- на підставі акту ревізії направлено позивачу вимогу від 27.07.2023 №130907-14/1641-2023 про усунення порушень, яка підлягає безумовному виконанню;

- постановою апеляційного суду в адміністративній справі №300/5315/23, яка набрала законної сили встановлено, що додаткові угоди №2 та №3 укладено без відповідних доказів збільшення ціни за одиницю товару;

- при укладенні спірних додаткових угод порушено норми цивільного законодавства, а саме: укладено додаткові угоди без відповідних доказів збільшення ціни за одиницю товару;

- закупівля позивачем електричної енергії призвела до надмірної сплати підприємством грошових коштів в сумі 982 158,90 грн., що завдало матеріальної шкоду підприємству на вищевказану суму.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 21.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №292 від 31.12.2021, укладену між комунальним підприємством "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс". Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 11.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №292 від 31.12.2021, укладену між комунальним підприємством "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради 982 158,90 грн коштів та 16 630,70 грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтоване тим, що додаткові угоди №2 від 21.10.2022 та №3 від 11.11.2022 до договору №292 від 31.12.2021 укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки зміна ціни за одиницю електричної енергії була здійснена без належного підтвердження реального коливання ціни на ринку саме після попередніх змін та з перевищенням граничного 10-відсоткового порогу від початкової ціни договору.

Суд встановив, що підвищення ціни мало «каскадний» характер: з 3,86 грн/кВт·год за договором від 31.12.2021 до 4,387188 грн (додаткова угода №2) і до 4,73238 грн (додаткова угода №3), що в сумі становить близько 22% зростання, тобто більше допустимих 10%. При цьому використані цінові довідки Харківської ТПП (№627-1/22 від 13.09.2022 та №692-2/22 від 23.09.2022) не підтверджували коливання ціни у відповідні періоди між останніми змінами (з 01.09.2022 по 11.09.2022 та з 11.09.2022 по 01.10.2022), а частково дублювали вже враховані періоди, що виключає їх як належне обґрунтування.

Суд також виходив з того, що зміна істотних умов договору допустима лише за наявності сукупності умов: документально підтвердженого ринкового коливання, пропорційності зміни, дотримання межі 10% та відсутності збільшення загальної суми договору. Ці умови відповідачем не доведені. Формальне послідовне укладення кількох угод із підвищенням ціни розцінене як обхід закону та недобросовісна ділова практика.

Крім того, суд зазначив, що постачальник як суб`єкт господарювання несе ризик зміни ринкових цін і не може перекладати його на замовника через необґрунтовані зміни договору, а сам факт зростання цін не є безумовною підставою для перегляду ціни без належного економічного обґрунтування неможливості виконання договору.

У зв`язку з цим додаткові угоди визнані недійсними на підставі статей 203 та 215 ЦК України, як такі, що суперечать вимогам закону, а сплачені за ними кошти у сумі 982 158,90 грн підлягають стягненню як надмірно сплачені відповідно до статті 216 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

20.05.2025 до Західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 19.05.2025 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 в справі №909/1187/24.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірні додаткові угоди були укладені відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору, а збільшення ціни за одиницю електричної енергії здійснювалося щоразу в межах до 10 відсотків від попередньо діючої ціни та було документально підтверджене довідками Харківської торгово-промислової палати і даними АТ «Оператор ринку» щодо коливання ринкової ціни електричної енергії. При цьому зміни ціни не призвели до збільшення загальної суми договору.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, не врахувавши зміни, внесені Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». На думку скаржника, чинна редакція цієї норми допускає неодноразове внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, якщо кожне таке збільшення не перевищує 10 відсотків та не спричиняє збільшення загальної вартості закупівлі.

Окремо скаржник наголошує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам про суперечливу поведінку позивача, який самостійно підписав спірні додаткові угоди, виконав їх умови та здійснив розрахунки за поставлену електричну енергію, а згодом звернувся до суду з вимогами про визнання цих правочинів недійсними. У зв`язку з цим апелянт посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29.11.2023 у справі №513/879/19 щодо принципу заборони суперечливої поведінки.

Водночас апелянт наголошує, що актом перевірки Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 26.06.2023 № 07-21/1 встановлено порушення вимог частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» саме з боку директора КП «Електроавтотранс» В.Ю. Голутяка як уповноваженої службової (посадової) особи замовника, на яку відповідно до частини 1 статті 44 зазначеного Закону покладається відповідальність за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. У зв`язку з цим скаржник вважає, що наслідком виявлених порушень може бути притягнення відповідної посадової особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 164-14 КУпАП України, а не покладення майнової відповідальності на постачальника.

З огляду на наведене ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 у справі № 909/1187/24 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

27.05.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 19.05.2025 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 в справі №909/1187/24 – без змін.

03.06.2025 від третьої особи - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області надійшли письмові пояснення, в яких останнє підтримало позицію позивача та просило апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 19.05.2025 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 в справі №909/1187/24 – без змін.

03.06.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній підтримав свою позицію викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 справу №909/1187/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 19.05.2025 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 в справі №909/1187/24.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 розгляд справи №909/1187/24 призначено на 09.07.2025.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 розгляд справи №909/1187/24 відкладено до 20.08.2025.

08.08.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

В судове засідання 20.08.2025 учасники справи не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 07.08.2025 про зупинення апеляційного провадження у справі №909/1187/24 – задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №909/1187/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24. Зобов`язано сторін повідомити Західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №909/1187/24.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено апеляційне провадження у справі № 909/1187/24 та призначено розгляд справи на 11.03.2026.

Представники сторін в судове засідання 11.03.2026 не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 розгляд справи №909/1187/24 відкладено на 06.05.2026.

Представники сторін в судове засідання 06.05.2026 не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 розгляд справи №909/1187/24 відкладено на 03.06.2026.

У судове засідання 03.06.2026 з`явився представник відповідача, інші учасники справи не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції, у зв`язку з чим суд визнав їх неявку як без поважних причин.

03.06.2026 позивач подав додаткові пояснення, в яких заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, навівши доводи аналогічні викладеним в ній, просив її задоволити.

Заяви та клопотання

03.06.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №909/1187/24 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо відповіності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини пятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026.

Клопотання мотивоване відкриттям Конституційним Судом України провадження щодо конституційності норми (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі»), яка є визначальною для вирішення спору, що зумовлює об`єктивну неможливість розгляду справи №909/1187/24 до ухвалення рішення КСУ та є підставою для зупинення провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 909/1187/24 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26), суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому наведеною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Сам по собі факт відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. Предметом розгляду у справі № 909/1187/24 є правомірність укладення спірних додаткових угод та наявність підстав для застосування наслідків їх недійсності, а встановлення відповідних обставин здійснюється на підставі наявних у справі доказів.

На час розгляду справи пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є чинною нормою права, яка підлягає застосуванню судами. Відкриття конституційного провадження не зупиняє дії закону та не позбавляє суд можливості надати оцінку спірним правовідносинам на підставі чинного законодавства і наявної судової практики.

Крім того, заявником не наведено переконливих доводів щодо неможливості встановлення та оцінки обставин, які входять до предмета доказування у цій справі, без попереднього вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності зазначеної норми. Отже, відсутні підстави вважати, що між цією справою та конституційним провадженням існує такий зв`язок, який унеможливлює подальший розгляд спору по суті.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим протокольною ухвалою від 03.06.2026 постановив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження відмовити.

Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 оскаржується відповідачем в повному обсязі.

Апеляційний суд, розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача, дійшов висновку про залишення її без задоволення з таких підстав

Предметом позову є визнання недійсними додаткових угод № 2 від 21.10.2022 та № 3 від 11.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 292 від 31.12.2021 та стягнення з відповідача 982 158,90 грн матеріальної шкоди (збитків), завданої внаслідок закупівлі електричної енергії за завищеною ціною.

Як встановлено судами, за результатами закупівлі товару за кодом національного класифікатора ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник": 09310000-5 - "Електрична енергія", ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-08-000183-b, між ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальником, учасником) та комунальним підприємством "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради (споживачем, замовником) 31.12.2021 укладено договір №292 на постачання електричної енергії.

Відповідно до п.1.1 договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з п. 2.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу товар - електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити за цю електричну енергію, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.3 договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу фінансування споживача.

За змістом п. 3.1 договору, строк поставки: 01.01.2022 - 31.12.2022.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, крім передбаченої умовами договору (п.3.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору, ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить: 3,21666 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,64334 грн, разом з ПДВ - 3,86 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2353 від 09.12.2020) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

В п. 5.2 договору визначено, що загальна вартість цього договору становить 29 078 666,66 грн без ПДВ, ПДВ - 5 815 733,34 грн, разом з ПДВ - 34 894 400 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору, умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановлені згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань, або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 ЗУ "Про публічні закупівлі".

За змістом п. 13.1 договору, договір набуває чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє до 24 год. 31 грудня 2022 року.

Згідно з п. 13.2 договору, термін дії цього договору може продовжуватись за спільною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до договору, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань - до повного їх виконання.

У додатку 3 до договору сторони визначили прогнозований обсяг закупівлі активної електричної енергії - всього 9 040 тис. кВт/год.

За період дії договору між КП "Електроавтотранс" та ТОВ "Укр Газ Ресурс" укладено ряд додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №292 від 31.12.2021, в т.ч.:

- додаткову угоду №1 від 20.10.2022, відповідно до якої внесено зміни, зокрема, до пункту 5.1 договору: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить: 3,35533 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,671066 грн, разом з ПДВ - 4,026 з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

Також сторони внесли зміни в додаток №3 до договору та визначили прогнозований обсяг закупівлі активної електричної енергії – 8 781 тис. кВт/год.

Ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та розповсюджує свою дію на відносини сторін по договору з 01.09.2022 і діє протягом строку дії договору;

- додаткову угоду №2 від 21.10.2022, відповідно до якої внесено зміни, зокрема, до пункту 5.1 договору: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором з 11.10.2022 становить: 3,65599 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,731198 грн, разом з ПДВ - 4,387188 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

Ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та розповсюджує свою дію на відносини сторін по договору з 11.09.2022 і діє протягом строку дії договору

Також сторони внесли зміни в додаток №3 до договору та визначили прогнозований обсяг закупівлі активної електричної енергії – 8 286 тис. кВт/год.;

- додаткову угоду №3 від 11.11.2022, відповідно до якої внесено зміни, зокрема, до пункту 5.1 договору: ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором з 01.10.2022 становить: 3,94365 грн. без ПДВ, ПДВ - 0,78873 грн, разом з ПДВ - 4,73238 грн з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021) та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.

Також сторони внесли зміни в додаток №3 до договору та визначили прогнозований обсяг закупівлі активної електричної енергії – 7 901,945 тис. кВт/год.

Ця додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками сторін та розповсюджує свою дію на відносини сторін по договору з 01.10.2022, і діє протягом строку дії договору. Необхідність внесення таких змін до договору обґрунтовувалася дійсним коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Електроавтотранс" Івано-Франківської міської ради за період з 01.04.2019 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт №07-21/1 від 26.06.2023.

Як вбачається з вищевказаного акту, ревізією встановлено в т.ч. те, що при укладенні сторонами додаткових угод №2 від 21.10.2022 та №3 від 11.11.2022 до договору №292 від 31.12.2021 внесено зміни до істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внаслідок чого КП "Електроавтотранс" завдано збитків на загальну суму 982 158,90 грн. Вказане порушення допущено директором товариства, яким підписано договір та додаткові угоди до нього.

Так, ревізією встановлено, що:

- для обґрунтування збільшення вартості ціни у додатковій угоді №1 від 20.10.2022 застосовано цінову довідку від 01.09.2022 №583-2/22 Харківської торгово-промислової палати, в якій зазначено, що згідно інформації з офіційного сайту AT "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) (ціни вказані без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за липень (01.07.-31.07) 2022 року складала 2 640,45 грн/МВт.год та за серпень (01.08-31.08) 2022 року складала 2 993,06 грн/МВт.год. Внаслідок вищевказного коливання, середньозважена ціна купівлі - продажу електроенергії на майданчику (РДН) "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України за липень 2022 року у порівнянні з серпнем 2022 року збільшилася на 13,35%.

Також для обґрунтування збільшення вартості ціни у додатковій угоді №1 від 20.10.2022 застосовано цінову довідку від 30.09.2022 №720/22 про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією AT "Оператор ринку", надані Харківською торгово-промисловою палатою, в якій зазначено, що загальний відсоток коливання з січня по вересень 2022 року становив +28,18%, зокрема:

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за січень (01.01-31.01) 2022 року складала 22 855,07 грн/МВт.год та за лютий (01.02 - 28.02) 2022 року складала 2 127,23 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить (-25,49%);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за лютий (01.02-28.02) 2022 року складала 2 127,23 грн/МВт.год та за березень (01.03 - 31.03) 2022 року складала 2 299,33 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить + 8,09%);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за березень (01.03-31.03) 2022 року складала 2 299,33 грн/МВт.год та за квітень (01.04 - 30.04) 2022 року складала 2 330,00 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить + 1,33%);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за квітень (01.04-30.04) 2022 року складала 2 330,00 грн/МВт.год та за травень (01.05 - 31.05) 2022 року складала 2 275,79 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить (- 2,33%);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за травень (01.05-31.05) 2022 року складала 2 275,00 грн/МВт.год та за червень (01.06 - 30.06) 2022 року складала 2 262,82 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить (- 0,57%);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за червень (01.06 - 30.06) 2022 року складала 2 268,82 грн/МВт.год та за липень (01.07 - 31.07) 2022 року складала 2 640,45 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить + 16,69 %);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за липень (01.07 - 31.07) 2022 року складала 2 640,45 грн/МВт.год та за серпень (01.08 - 31.08) 2022 року складала 2 993,06 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить + 13,35 %);

- середньозважена ціна електричної енергії РДН в ОЕС України за серпень (01.08 - 31.08) 2022 року складала 2 993,06 грн/МВт.год та за вересень (01.09 - 30.09) 2022 року складала 3 503,26 грн/МВт.год, відсоток коливання ціни між вказаними датами становить + 17,05 %.

Розрахунковий рівень коливання ціни на електричну енергію, КП "Електроавтотранс" згідно додаткової угоди від 20.10.2022 №1, застосовано + 8,96 %.

- для обґрунтування збільшення вартості ціни у додатковій угоді №2 від 21.10.2022 застосовано цінову довідку від 13.09.2022 №627-1/22 Харківської торгово-промислової палати, в якій зазначено, що згідно інформації з офіційного сайту AT "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) (ціни вказані без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України: - за 1 декаду серпня (01.08-10.08) 2022 року складала 2 949,10 грн/МВт.год та за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року складала 3 303,39 грн/МВт.год. Розрахунковий рівень коливання ціни на електричну енергію, згідно додаткової угоди №1 від 20.10.2022 КП "Електроавтотранс" застосовано + 8,96%. В ціновій довідці від 13.09.2022 відображено коливання ціни на ринку в сторону збільшення на 12,01% за 1 декаду серпня (01.08-10.08) 2022року та 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року, що не відображає коливання ціни від останньої зміни (з 01.09. по 11.09.2022), що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі";

- для обґрунтування збільшення вартості ціни у додатковій угоді №3 від 11.11.2022 застосовано цінову довідку від 23.09.2022 №692-2/22 Харківської торгово-промислової палати, в якій зазначено, що згідно інформації з офіційного сайту AT "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) (ціни вказані без урахування ПДВ та тарифу на передачу електричної енергії) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України: - за 1 декаду вересня (01.09 - 10.09) 2022 року складала 3303,39 грн/МВт.год, за 2 декаду вересня (11.09 - 20.09) 2022 року складала 3590,50 грн/МВт.год. Внаслідок вищевказаного коливання середньозважена ціна купівлі - продажу електроенергії на майданчику (РДН) "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України за 1 декаду вересня 2022 року у порівнянні з 2 декадою вересня 2022 року збільшилася на 8,69%. Розрахунковий рівень коливання ціни на електричну енергію, згідно додаткової угоди №1 від 20.10.2022 КП "Електроавтотранс" застосовано + 7,87%. В ціновій довідці від 23.09.2022 відображено коливання ціни на ринку в сторону збільшення на 8,69% за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року та 2 декаду вересня (11.09 - 20.09) 2022 року, що не відображає коливання ціни від останньої зміни (з 11.09. по 01.10.2022), що є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області направило КП "Електроавтотранс" вимогу №130907-14/1641-2023 від 27.07.2023 про усунення порушень, виявлених ревізією шляхом вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 21.10.2022 № 2 та від 11.11.2022 № 3 до договору від 13.12.2021 № 292 та забезпечення стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь КП "Електроавтотранс" матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок закупівлі електричної енергії за завищеною ціною в сумі 982 158,90 грн.

Не погодившись з висновками Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області при проведенні ревізії, позивачем подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією №130907-14/1641-2023 від 27.07.2023 року в частині п.1 щодо забезпечення стягнення на користь КП «Електроавтотранс» матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок закупівлі електричної енергії за завищеною ціною з TOB «ЕК «Енолл» в сумі 1 370 438,27 грн. та з ТОВ «Укр. Газ Ресурс» в сумі 982 158,90 грн, в тому числі, шляхом вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод від 16.09.2021 № 4 та від 19.11.2021 № 6 до договору від 04.01.2021 № 2, а також додаткових угод від 21.10.2022 № 2 та від 11.11.2022 № 3 до договору від 13.12.2021 № 292.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі №300/5315/23 в задоволенні позову КП "Електроавтотранс" відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд виходив зокрема з того, що правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов Держаудитслужби про стягнення збитків, а не під час вирішення справи за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024, апеляційну скаргу КП "Електроавтотранс" задоволено частково, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 у справі №300/5315/23 змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог.

Змінюючи мотиви рішення першої інстанції апеляційний адміністративний суд в т.ч. встановив порушення сторонами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні ними додаткових угод №2 від 21.10.2022 та №3 від 11.11.2022 до договору №292 від 31.12.2021 щодо внесення змін до істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні справи №909/1187/24 судом першої інстанції правомірно враховано, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Відповідно до приписів ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 03.07.2018 у справі №917/1345/17.

Як вказано вище, предметом спору в адміністративній справі №300/5315/23 була вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією №130907-14/1641-2023 від 27.07.2023, а не вимога про визнання недійсним додаткових угод. Склад сторін в адміністративній справі є відмінним, від учасників цієї справи, тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що підстави для застосування ч.4.ст.75 ГПК України у суду відсутні.

Крім того, місцевий господарський суд правомірно врахував норму п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, відповідно до якої спір про визнання недійсним договору, який укладений у зв`язку з господарською діяльністю відноситься до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до приписів ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Так, на підтвердження підстав для укладення додаткової угоди №2 від 21.10.2022, відповідач надав суду копію цінової довідки Харківської торгово-промислової палати №627-1/22 від 13.09.2022, з якої вбачається, що згідно з інформацією з офіційного сайту AT "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України: - за 1 декаду серпня (01.08-10.08) 2022 року складала 2 949,10 грн/МВт.год та за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року складала 3 303,39 грн/МВт.год. Відсоток коливання ціни + 12,01%.

Щодо наявності підстав для укладення додаткової угоди №3 від 11.11.2022 - копію цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 23.09.2022 №692-2/22, відповідно до якої, згідно з інформацією з офіційного сайту AT "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України: - за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року складала 3 303,39 грн/МВт.год та за 2 декаду вересня (11.09-20.09) 2022 року складала 3590,50 грн/МВт.год. Відсоток коливання ціни + 8,69%.

Також судами досліджено інформацію з офіційного сайту AT "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), яка міститься у відкритому доступі, відповідно до якої встановлено, що середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України станом на 31.12.2021 становила 2864,63 грн/МВт.год., станом на 01.09.2022 - 2886,95 грн /МВт.год., станом на 11.09.2022 - 3127,19 грн /МВт.год., станом на 01.10.2022- 3309,08 грн /МВт.год.

КП "Електроавтотранс" зверталося до ТОВ "Укр Газ Ресурс" із вимогою №631/76-11/18в від 19.10.2023 про добровільне позасудове перерахування на рахунок КП "Електроавтотранс" коштів в сумі 982 158,90 грн.

ТОВ "Укр Газ Ресурс" листом №236 від 15.12.2023 повідомило КП "Електроавтотранс", що додаткові угоди №2 від 21.10.2022 та №3 від 11.11.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу №292 від 31.12.2021 укладені з дотриманням вимог закону та умов договору.

За змістом ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, одним із способів захисту своїх прав і законних інтересів є визнання недійсним правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

У якості правової підстави позову у цій справі зазначено порушення вимог ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (п.1).

В ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За змістом ч. 2 ст. 189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

В п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Окрім того, відповідно до висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, до розгляду якої було зупинено апеляційне провадження у цій справі, викладених у пунктах 139, 140, філологічне тлумачення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10%.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

При цьому апеляційним судом враховується, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

З іншого боку, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки (позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №927/550/20).

Слід зазначити, що перемога у тендері та укладення договору з однією ціною за товар та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод може мати ознаки та кваліфікуватись як нечесна та недобросовісна ділова практика. Укладаючи договір поставки товару на певний строк, Товариство як продавець фактично гарантує можливість продати товар за узгодженою ціною та несе ризики зміни такої ціни.

Як встановлено судами з аналізу додаткових угод, ціна на електроенергію збільшена сторонами з 3,86 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в договорі) до 4,06396 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатковій угоді №1 від 20.10.2022), до 4,387188 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатковій угоді №2 від 21.10.2022), до 4,73238 грн за 1 кВт/год (ціна, визначена в додатковій угоді №3 від 11.11.2022), тобто ціна електроенергії, визначена в додатковій угоді №1 збільшилася від ціни, визначеної в договорі на 5,28%, ціна електроенергії, визначена в додатковій угоді №2 збільшилася від ціни, визначеної в договорі на 13,66%, а ціна електроенергії, визначена в додатковій угоді №3 збільшилася від ціни, визначеної в договорі на 22%.

Отже, внаслідок підписання сторонами додаткових угод додаткових угод №2 від 21.10.2022 та №3 від 11.11.2022 ціна за 1 кВт/год збільшилася більше ніж на 10 відсотків від ціни, узгодженої сторонами в договорі, а обсяг її поставки за договором зменшився.

Сторонами у відповідних додаткових угодах погоджено, що додаткова угода №1 від 20.10.2022 діяла з 01.09.2022, додаткова угода №2 від 21.10.2022 з 11.09.2022, а додаткова угода №3 від 11.11.2022 з 01.10.2022 протягом строку дії договору.

Системний аналіз положень частини 1 статті 525, статті 526, частини 1 статті 651 ЦК України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21).

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним і збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 11.10.2023 у справі №903/742/22).

За встановлених судами обставин, в акті ревізії Держаудитслужби вказано, що для обґрунтування збільшення вартості ціни у додатковій угоді №1 від 20.10.2022 застосовано цінову довідку від 01.09.2022 №583-2/22 Харківської торгово-промислової палати, в якій вказано, що згідно інформацією з офіційного сайту AT "Оператор ринку" середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України за липень (01.07.-31.07) 2022 року складала 2640,45 грн/МВт.год та за серпень (01.08-31.08) 2022 року складала 2993,06 грн/МВт.год.

Для обґрунтування збільшення вартості ціни по додатковій угоді №2 застосовано цінову довідку №627-1/22 від 13.09.2022 Харківської торгово-промислової палати, у якій відображено коливання ціни на ринку в сторону збільшення на 12,01% за 1 декаду серпня (01.08-10.08) 2022 року та 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року, що не відображає коливання ціни від останньої її зміни (з 01.09 по 11.09.2022). До того ж, при укладанні додаткової угоди №1 від 20.10.2022, яка діяла з 01.09.2022, підставою для збільшення вартості ціни вже враховано коливання ціни електроенергії за серпень 2022 року.

Для обґрунтування збільшення вартості ціни по додатковій угоді №3 застосовано цінову довідку №692-2/22 від 23.09.2022 Харківської торгово-промислової палати, у якій відображено коливання ціни на ринку в сторону збільшення на 8,69% за 1 декаду вересня (01.09-10.09) 2022 року та 2 декаду вересня (11.09-20.09) 2022 року, що також не відображає коливання ціни від останньої її зміни (з 11.09 по 01.10.2022). З огляду на те, що коливання ціни електроенергії за 1 декаду вересня вже було враховано при укладанні додаткової угоди №2 від 21.10.2022, яка діяла з 11.09.2022, то цей період не може бути враховано при укладанні додаткової №3 від 11.11.2022.

При цьому, укладаючи 20.10.2022 додаткову угоду №1, яка діяла з 01.09.2022, а 21.10.2022 додаткову угоду №2, яка діяла з 11.09.2022, а також 11.11.2022 додаткову угоду №3, яка діяла з 01.10.2022 відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електроенергію у вересні та жовтні 2022 року, а отже, такий підхід до зміни ціни договору був зумовлений не відповідними коливаннями на ринку товару, а формальним дотриманням приписів щодо неперевищення 10 % одноразового збільшення, який суттєво дотримано не був - тобто укладання спірних додаткових угод не мало легітимної мети у розумінні частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для збільшення ціни проданого ним товару, що в результаті мало наслідком укладення спірних додаткових угод №№2-3 до Договору з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 України "Про публічні закупівлі".

Щодо доводів відповідача про недобросовісність поведінки позивача та порушення ним заборони суперечливої поведінки суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина перша статті 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Тлумачення пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Позивач, підписуючи оспорювані додаткові угоди, сприймав надані відповідачем докази документального підтвердження для зміни ціни у договорі про закупівлю як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару у відповідності до пункту 2 частини п`ятої статті 41 України «Про публічні закупівлі» та пункту 5.3. договору.

Водночас позов у цій справі подано позивачем з метою усунення порушень, які були виявлені Західним офісом Держаудитслужби та викладені у відповідному акті ревізії.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави вважати, що поведінка позивача, яка полягає у підписанні оспорюваних додаткових угод, а в подальшому заперечення їх дійсності, є недобросовісною та суперечливою.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 21.01.2025 у справі №916/730/24.

Доводи відповідача про те, що за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" несуть посадові особи товариства, не є предметом вирішення цього спору, предметом дослідження якого було відповідність закону оскаржуваних додаткових угод, тому є безпідставними та відхиляються судом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод №№2,3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №292 від 31.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 669 ЦК України, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Як встановлено судами, в результаті укладення спірних додаткових угод позивач надмірно сплатив відповідачу кошти в сумі 982 158,90 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 982 158,90 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються дослідженими матеріалами справи, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами, а також правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції. Натомість заперечення позивача, наведені в судовому засіданні, узгоджуються з фактичними обставинами справи та підтверджуються належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 в справі №909/1187/24 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Натомість заперечення позивача та третьої особи, викладені у відзиві на апеляційну скарга та письмових поясненнях, узгоджуються з фактичними обставинами справи та підтверджуються належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 в справі №909/1187/24 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" б/н від 19.05.2025 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2025 у справі №909/1187/24 – залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2026.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.