Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №909/1066/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 909/1066/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді Міліціанова Р.В., суддів Іванчук С.В., Ржепецького В.О., при секретарі Залуцькому Д.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» на Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі

за позовом ТОВ "Калушторгсервіс", м. Калуш,

до Калуської міської ради, м. Калуш,

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за участю представників:

від позивача: М. Бреславська,

від відповідача: В. Селянін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі №909/1066/25 у задоволенні позову відмовлено.

01.04.2026, не погодившись з Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області, ТОВ "Калушторгсервіс" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 року у справі №909/1066/25 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.09.2015, який укладений між орендарем ТОВ "Калушторгсервіс" і орендодавцем Калуською міською радою щодо оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарська, на той самий строк (з 17.09.2025 до 16.09.2030) і на тих самих умовах у запропонованій позивачем редакції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Калушторгсервіс» залишено без руху, встановлено апелянту спосіб усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду: доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60грн.

10.04.2026 в канцелярію суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків вх. №01-04/2997/26, до якої долучена платіжна інструкція №125 про сплату судового збору від 08.04.2026 в сумі 3 633,00 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 (головуючий суддя Міліціанов Р.В., судді Іванчук С.В., Ржепецький В.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» на Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі №909/1066/25, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 13.05.2026. У судовому засіданні 13.05.26 оголошувалася перерва до 03.06.2026.

У судове засіданні 03.06.2026 прибули представники сторін, підтримали правові позиції, викладені у поданих до справи документах.

Апеляційну скаргу розглянуто в межах процесуальних строків, визначених ст. 273 ГПК України.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Калушторгсервіс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської міської ради про визнання укладеною нову додаткову угоду до договору оренди землі від 28.09.2015, що укладений між орендарем ТОВ "Калушторгсервіс" і орендодавцем Калуською міською радою щодо оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарська, на той самий строк (з 17.09.2025 року до 16.09.2030 року) і на тих самих умовах у запропонованій позивачем редакції та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позову позивач вказав на вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та на те, що він відповідно до п.8 договору оренди землі від 28.09.2015, у встановлений термін (за 2 місяці до закінчення строку дії договору), звернувся до відповідача із заявою про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки терміном на 5 років. Відповідач у строк, визначений ч.5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» подану заяву не розглянув, відповідного рішення не прийняв, заперечень щодо поновлення (продовження) договору оренди не надав, що, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для визнання договору оренди землі поновленим та визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку.

2. Короткий зміст оскаржуваного процесуального рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі №909/1066/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що Калуська міська рада, приймаючи рішення №4436, №4410 від 31.07.2025, діяла від імені власника територіальної громади міста, в межах своєї компетенції, здійснюючи правомочності власника, щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, у встановлений Законом строк висловилась, щодо поновлення договору оренди землі та належним чином повідомила про це орендаря, а відтак, за відсутності необхідних юридичних підстав для поновлення договору оренди землі, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року повністю, і прийняти нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» до відповідача – Калуської міської ради Івано Франківської області задоволити і визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.09.2015, який укладений між орендарем ТОВ "Калушторгсервіс" і орендодавцем Калуською міською радою щодо оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарська, на той самий строк (з 17.09.2025 року до 16.09.2030 року) і на тих самих умовах у запропонованій позивачем редакції.

Доводи апеляційної скарги:

- порушено норми процесуального права (хоч апелянт в першій інстанції подавав клопотання про відкладення розгляду справи, бо між сторонами відбувалися перемовини з приводу укладення мирової угоди, суд прийняв рішення у справи за наявності такої заяви),

- щодо порушення норм процесуального права, то за змістом наведених правових позицій Верховного Суду, той факт, що позивач звернувся із заявою про поновлення договору оренди землі, і надав проект договору про поновлення, не свідчить про те, що ним не може бути реалізовано переважне право на укладення договору на новий строк, шляхом укладення такого договору в судовому порядку, оскільки:

по-перше, законодавець ототожнив цих два поняття,

по-друге, обґрунтованої відмови в поновленні договору позивач від Калуської міської ради не одержав, а отримані відмови суперечать закону і здоровому глузду,

по-третє, Калуська міська рада не реалізувала свій обов`язок і не скористалось своїм правом на узгодження (зміну) істотних умов договору оренди при його укладенні на новий строк, тобто між сторонами відсутній спір щодо істотних умов договору оренди.

4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач подавав відзиву на апеляційну скаргу (вх.№01-04/3477/26 від 27.04.2026), в якому заперечив проти аргументів апелянта, просив залишити без змін оскаржуване рішення, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Заяви про приєднання до апеляційної скарги не надходили (ст. 265 ГПК України).

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставин, а також обставин, встановлені судом апеляційної інстанції.

28.09.2015 між Калуською міською радою Івано-Франківської області (відповідачем) та ТОВ "Калушторгсервіс" (позивачем) укладено договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого Орендодавець відповідно до рішень Калуської міської ради від 17.09.2015 № 3316 надає в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:10:006:0013) в строкове платне користування для облаштування торгівельної площадки, яка знаходиться в м. Калуші на вул. Дзвонарська (п. 1 договору).

В оренду надана земельна ділянка загальною площею 0,1726 га (п. 2 договору).

На земельній ділянці знаходяться об`єкти майна - торговий ряд (п. 3 договору).

Договір укладено до 17.09.2020. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Орендна плата нараховується з моменту прийняття рішення Калуською міською радою, зазначеному в п.1 даного Договору і вноситься Орендарем в грошовій формі у розмірі 75789,93 грн в рік. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду в розмірі 1/12 річної суми, обчисленої, відповідно до грошової оцінки земель, затвердженої рішенням міської ради від 28.03.2007 № 246 "Про затвердження матеріалів коригування грошової оцінки землі міста Калуш" (пункти 9, 11 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для облаштування торгівельної площадки. Цільове призначення земельної ділянки код 03.15 (пункти 14, 15 договору).

Право оренди ТОВ "Калушторгсервіс" на земельну ділянку площею 0,1726 га по вул. Дзвонарській у м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис №11505158).

08.07.2022 Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення (яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією) про задоволення позову у справі №909/992/20, яка розглядалась за позовом ТОВ "Калушторгсервіс" до Калуської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 28.09.2015, визнав укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.09.2015 на той самий строк (з 18.09.2020 до 17.09.2025) і на тих самих умовах.

Останнім днем строку дії зазначеної додаткової угоди є 17.09.2025.

17.07.2025, позивач, у відповідності до п.8 договору, за два місяці до закінчення строку дії договору, звернувся до відповідача із заявою про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, для обслуговування торгівельної площадки, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Дзвонарська, терміном на 5 років, долучивши проєкт додаткової угоди (№3176231).

За результатами розгляду вищевказаної заяви, Калуською міською радою прийнято рішення про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (рішення № 4436 від 31.07.2025).

31.07.2025, Калуська міська рада, за наслідками розгляду службової записки управління земельних відносин міської ради (від 10.07.2025 №01-19/550), винесла рішення про припинення договору оренди землі (номер запису про інше речове право: 11505158 від 01.10.2015) укладеного між Калуською міською радою та ТОВ «Калушторгсервіс» на земельну ділянку площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка розташована на вулиці Дзвонарська в м. Калуші Івано-Франківської області, для облаштування торгівельної площадки (код виду цільового призначення земельної ділянки 03.15), у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено; доручила управлінню земельних відносин Калуської міської ради направити орендарю лист-повідомлення про те, що міська рада не має наміру укладати договір оренди землі на новий строк (рішення №4410).

08.08.2025, відповідач повідомив позивача про те, що на дев`яносто другій сесії восьмого демократичного скликання Калуською міською радою прийнято рішення №4436 від 31.07.2025 "Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ Калушторгсервіс", №4410 від 31.07.2025 "Про припинення договору оренди землі з ТОВ Калушторгсервіс", у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та те, що міська рада не має наміру продовжувати вказаний договір оренди землі (№1810/02-20/17).

Лист-повідомлення 08.08.2025, направлено на адресу вказану, як місцезнаходження позивача, а саме: проспект Лесі Українки, 12/204, м Калуш, 77304, що підтверджується трекінгом відправлення №7730100136566.

7. Визначені судом апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин правовідносини; доводи та мотиви суду апеляційної інстанції, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом спірних правовідносин є перевірка судом апеляційної інстанції застосування судом першої інстанції норм матеріального права, якими врегульовано питання укладення договору оренди землі на новий строк, захисту переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк та меж повноважень орендодавця на прийняття рішень про відмову у поновленні договору оренди.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає наступне.

7.1. Щодо дотримання місцевим судом норм процесуального права.

19.02.2026 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи в місцевому господарському суді (вх.№3015/26), в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки не зможе брати участь у судовому засіданні 04.03.2026, бо в цей день буде у м. Львові брати участь в іншому судовому засіданні у справі №909/565/24. Повідомив про комунікацію з відповідачем стосовно мирного врегулювання спору.

Суд звертає увагу апелянта на те, що результати розгляду клопотання про відкладення судового засідання відображені у протоколі судового засідання, де зазначено, що суд, заслухавши думку представника відповідача, відхилив його та продовжив розгляд справи.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу представник міської ради повідомив, що у всіх попередніх судових засіданнях представник позивача виступав зі вступним словом, правова позиція позивача відома, зібраних доказів у матеріалах справи достатньо для прийняття рішення. До того ж, жодні перемовини з позивачем щодо мирного врегулювання спору міська рада не вела.

Частина 2 статті 216 ГПК України встановлює, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

На підставі ч. 2 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянтом не доведено обставин неможливості прийняття місцевим судом оскаржуваного рішення за відсутності учасника процесу, порушення його права доступу до суду або допущення порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, тому цей аргумент апеляційної скарги колегією суддів відхиляється.

7.2. Щодо регулювання питань укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно з вимогами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 Земельного Кодексу України, суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до вимог ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

У відповідності до ст. 8 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124).

Проте, саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 № 340-IX, яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

При цьому частиною шостої вказаної статті було передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі".

Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Саме такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм права викладено у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 906/1314/21.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах КГС ВС від 21.02.2024 у справі №910/1235/22, від 15.05.2024 у справі №909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, від 05.02.2025 у справі № 918/456/24, від 16.04.2025 року у cправі № 910/14933/22.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин редакцію Закону України «Про оренду землі», яка була чинною на момент укладення спірного договору.

На основі зазначених вище правових висновків Верховного Суду, до спірних правовідносин підлягав застосуванню Закон України «Про оренду землі», в редакції від 08.11.2024 року, з огляду на звернення орендаря з пропозицією про поновлення договору оренди 17.07.2025 року.

7.3. Щодо оцінки доводів відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту прав.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення з вимогою про поновлення договору оренди землі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця для реалізації переважного права орендаря перед іншими особами на укладення нового договору оренди та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря (Постанова КГС ВС від 03 березня 2026 року у cправі № 914/2783/24).

Тобто, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає судовий захист для орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки за умовами договору.

Позов про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі на новий строк як ефективний спосіб захисту права: якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена Законом України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту. (Постанови ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 908/299/18; від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц).

Таким чином, незалежно від зміни нормативно-правового регулювання питань захисту переважного права орендаря, обраний позивачем спосіб захисту шляхом звернення до суду з вимогами про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди землі, із викладення редакції у резолютивній частині позову, є належним та ефективним способом захисту прав орендаря.

7.4. Щодо оцінки доводів апеляційної скарги в частині прийняття органом місцевого самоврядування необґрунтованого рішення про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі.

17.07.2025, позивач, у відповідності до п. 8 договору оренди землі, за два місяці до закінчення строку дії договору, звернувся до відповідача із заявою про продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки площею 0,1726 га, для обслуговування торгівельної площадки, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка знаходиться за адресою м. Калуш, вул. Дзвонарська, терміном на 5 років, долучивши проєкт додаткової угоди (№3176231).

Обставини своєчасного звернення із заявою про укладення договору оренди землі на новий строк, долучення проєкту додаткової угоди, належного виконання орендарем обов`язків зі сплати орендної плати не заперечувались відповідачем та підтверджені матеріалами справи (т. 1 а.с. 22).

За результатами розгляду вищевказаної заяви, Калуською міською радою прийнято рішення про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено (рішення № 4436 від 31.07.2025).

31.07.2025, Калуська міська рада, за наслідками розгляду службової записки управління земельних відносин міської ради (від 10.07.2025 №01-19/550), винесла рішення про припинення договору оренди землі (номер запису про інше речове право: 11505158 від 01.10.2015) укладеного між Калуською міською радою та ТОВ Калушторгсервіс на земельну ділянку площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, яка розташована на вулиці Дзвонарська в м. Калуші Івано-Франківської області, для облаштування торгівельної площадки (код виду цільового призначення земельної ділянки 03.15), у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено; доручила управлінню земельних відносин Калуської міської ради направити орендарю лист-повідомлення про те, що міська рада не має наміру укладати договір оренди землі на новий строк (рішення №4410).

08.08.2025, відповідач повідомив позивача про те, що на дев`яносто другій сесії восьмого демократичного скликання Калуською міською радою прийнято рішення №4436 від 31.07.2025 "Про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі ТОВ Калушторгсервіс", №4410 від 31.07.2025 "Про припинення договору оренди землі з ТОВ Калушторгсервіс", у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено та те, що міська рада не має наміру продовжувати вказаний договір оренди землі (№1810/02-20/17).

Лист-повідомлення 08.08.2025, направлено на адресу вказану, як місцезнаходження позивача, а саме: проспект Лесі Українки, 12/204, м Калуш, 77304, що підтверджується трекінгом відправлення №7730100136566.

Таким чином, Орендодавцем розглянуто пропозиції орендаря у межах визначеного законом строку, прийнято відповідне рішення та повідомлено орендаря про відсутність наміру укладення договору оренди землі на новий строк.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предмет регулювання статті 33 Закону України "Про оренду землі" не може бути звужений винятково до реалізації орендарем свого переважного права, оскільки за змістом цього закону юридичним фактом, в силу якого договір укладається на новий строк є досягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов договору оренди землі.

Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб.

Переважне право не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк (Постанова КГС ВС від 17 вересня 2025 року у справі № 906/1220/24).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 і в постановах Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 924/368/25, від 10.03.2026 у справі № 920/1124/24, від 03.02.2026 у справі № 916/4826/24, від 27.01.2026 у справі № 927/956/24, від 21.01.2026 у справі № 915/403/25, у межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитися землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи, вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.

Таким чином, законодавець не передбачає ступеню обґрунтованості рішення Орендодавця про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк, істотне значення має юридичний факт своєчасного прийняття відповідного рішення та його відповідність вимогам законодавства.

Доводи апелянта про відсутність мотивів прийняття рішення про відмову укласти договір оренди землі на новий строк безпосередньо у рішеннях органу місцевого самоврядування ґрунтуються на невірному розумінні правової природи діяльності таких органів, порядку розгляду відповідних питань на сесії ради та колегіального їх розгляду.

Суд зауважує, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема на принципах: законності; гласності; колегіальності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно положень п.п. 1-3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 1) затвердження регламенту ради; 2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; 3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

Таким чином, обґрунтованість рішень органу місцевого самоврядування, визначення дійсних мотивів прийняття рішень можливо здійснювати на основі сукупної оцінки змісту рішень, проєктів таких рішень, підстав їх прийняття, результатів попереднього розгляду відповідних питань створеними органом місцевого самоврядування виконавчим комітетом, постійними та іншими комісіями ради, відповідальними за розгляд таких питань.

Апеляційний суд зазначає, що підстави прийняття Рішень Калуської міської ради №№4410, 4436 від 31.07.2025 року про відмову у продовженні (поновленні) договору оренди землі та припинення договору на земельну ділянку площею 0,1726 га, кадастровий номер 2610400000:10:006:0013, викладені у преамбулі відповідних рішень з посиланням на норми чинного законодавства України, службову записку управління земельних відносин міської ради, рекомендації постійних комісій міської ради з питань будівництва та землеустрою; з питань власності, житлово-комунального господарства та екології.

Отже, відповідні рішення містять обґрунтування підстав їх прийняття.

Суд також не позбавлений можливості встановити підстави прийняття орендодавцем рішення про відмову на укладення договору оренди землі на новий строк з урахуванням процесуальної позиції сторін по справі та долучених до матеріалів справи доказів.

Згідно правових висновків Верховного Суду, в силу приписів норм закону суд не позбавлений можливості самостійно дослідити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема документи, на підставі яких такі відомості були внесені в реєстр, з метою вирішення питання наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та доказів на їх підтвердження (близькі за змістом висновки, викладені у Постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 39.5), від 11.05.2021 у справі № 923/1132/16 (пункт 56.8), від 06.07.2023 у справі № 908/3413/21 (908/2098/22) (пункт 34)).

Можливість отримання судом відомостей із загальнодоступних джерел інформації підтверджено Верховним Судом в Постановах від 07.10.2021 у справі № 532/53/20, від 08.09.2021 у справі № 394/518/19, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 924/971/23.

Таким чином, суд не позбавлений можливості отримувати відомості з державних реєстрів, інших загальнодоступних та відкритих для сторін спору джерел інформації.

У судовому засіданні 03.06.2026 колегією суддів, із загальнодоступних джерел інформації, у присутності представників обох сторін, оглянуто відеозапис засідання постійної комісії з питань будівництва та землеустрою Калуської міської ради від 16.07.2025 (з 40 хв. 22 с. по 43 хв. 27 с.) (https://www.youtube.com/watch?v=qx6VG0Eb_x4&t=1279s); (https://kalushcity.gov.ua/news/zasidannya-komisiyi-z-pitan-budivnictva-i-zemleustroyu-16-07-2025-video).

Судом встановлено, що підставою для надання пропозицій постійної комісії з питань будівництва та землеустрою Калуської міської ради стосовно відмови в укладенні договору оренди землі на новий строк ТОВ «Калушторгсервіс» стало не здійснення будівництва та відсутність об`єктів нерухомого майна.

Відповідні мотиви прийняття рішення узгоджуються з процесуальною позицією відповідача по справі, а також зі змістом договору оренди землі. Оскільки, відповідачем у відзиві на позов та апеляційну скаргу зазначено, що відсутність об`єктів нерухомого майна не надає орендарю права на укладення договору оренди на новий строк.

Підсумовуючи, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині прийняття органом місцевого самоврядування невмотивованого рішення про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк, з урахуванням встановлених обставин (змісту рекомендації постійної комісії міської ради з питань будівництва та землеустрою та відомостей про відсутність об`єктів нерухомого майна, як безумовної підстави для укладення договору оренди землі), а також правових висновків Верховного Суду відносно зниженого ступеню обґрунтування підстав відмови у продовженні договірних відносин зі сторони орендодавця.

7.5. Щодо поведінки орендаря у спірних правовідносинах.

У Постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Відповідно до статті 3 ЦК України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

При цьому судовий захист у таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може покликатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист.

Інакше передбачене частиною 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права (Постанова КГС ВС від 03 березня 2026 року у cправі № 914/2783/24).

Тобто, укладення договору оренди землі на новий строк базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря (Постанова КГС ВС від 16 квітня 2025 року у справі №910/14933/22).

7.5.1. Апеляційний суд зауважує, що виключно своєчасна сплата орендної плати є не єдиним обов`язком Орендаря згідно умов Договору оренди землі від 25.09.2017 року.

Земельна ділянка передається в оренду для облаштування торгівельної площадки. Цільове призначення земельної ділянки код 03.15 (п. п. 14, 15 Договору).

Орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 14 цього Договору, дотримуючись при цьому вимог земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі (п. 27 Договору).

Згідно з Додатками 2-75 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1051 від 17.10.2012, коду виду цільового призначення земельної ділянки відповідає назва вид цільового призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

У Постанові ВП ВС 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 сформовано правові висновки стосовно обов`язку орендаря дотримуватись вимог щодо цільового призначення та виду використання земельних ділянок.

Відповідно до наявних у справі доказів, належність та допустимість яких не спростовано позивачем, паспорти-прив`язки на тимчасові споруд, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:006:0013 для провадження підприємницької діяльності ТОВ «Калушторгсервіс» не видавались, що підтверджено Листом Управління архітектури та містобудування Калуської міської ради (т. 1 а.с. 38).

Згідно із частинами 2, 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування

Згідно із статтею 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Механізм розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності регулюється Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Пунктами 2.1 - 2.3 Порядку визначено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасової споруди, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) / місцезнаходження тимчасової споруди/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним.

Всупереч вимогам п.п. 14, 15, 27 Договору оренди, з використанням диспозитивних процесуальних повноважень, визначених ст. ст. 13, 14, 73-80 ГПК України, позивачем не надано доказів:

- використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови,

- дотримання вимог законодавства щодо розміщення малих архітектурних форм, зокрема торгового ряду,

- оформлення у встановленому законом порядку паспортів-прив`язок на тимчасові споруди, які використовуються у підприємницькій діяльності,

- дотримання вимог екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил під час використання орендованої земельної ділянки.

Таким чином, доводи апелянта щодо добросовісного використання орендованої земельної ділянки не підтверджені матеріалами справи та спростовуються долученими відповідачем доказами.

Оцінюючи досліджені докази та позиції сторін у сукупності, суд апеляційної інстанції підсумовує, що відповідачем, як органом місцевого самоврядування, який здійснює функції власника та розпорядника земельної ділянки, з дотриманням вимог законодавства прийнято обґрунтовані рішення про відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк та про припинення дії договору оренди землі, орендарем не підтверджено добросовісність використання земельної ділянки за цільовим призначенням та у відповідності до інших умов договору оренди, тобто не доведено наявності переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Судом апеляційної інстанції не встановлено визначених ст. 277 ГПК України обставин.

Зокрема, помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права у редакції, чинній на момент укладення спірного договору оренди землі, не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Відповідний недолік усунуто на стадії апеляційного перегляду, тому апеляційну скаргу ТОВ «Калушторгсервіс» слід залишити без задоволення; Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі №909/1066/25 - залишити без змін.

9. Розподіл судових витрат.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 216, 232-242, 269, 270, 273, 275-277, 281-289 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калушторгсервіс» на Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі 909/1066/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 у справі 909/1066/25 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги – залишити за апелянтом.

4. Копію повного тексту судового рішення (постанови) не пізніше двох днів від дати складення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності – засобами поштового зв`язку.

5. Матеріали справи у п`ятнадцятиденний строк повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення – 03.06.2026.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення (постанови).

Повна постанова складена 11.06.2026.

Головуючий суддя Міліціанов Р.В.

Суддя Іванчук С.В.

Суддя Ржепецький В.О.